
- •§ 1. Поняття конституційного права як галузі публічного права України.
- •§ 2. Зміст та структура предмету конституційного права України.
- •§ 3Поняття та специфіка методу правового регулювання конституційного права України.
- •§ 4. Співвідношення конституційного права України з іншими галузями права.
- •§ 5. Поняття система галузі конституційного права України. Співвідношення системи Конституції і системи галузі конституційного права.
- •§ 6. Конституційно-правові інститути: поняття, особливості та види.
- •§ 7. Поняття, особливості, класифікація і структура конституційно-правових норми.
- •§ 8. Поняття форми та джерела конституційного права України: специфічні особливості та класифікація.
- •§ 9. Система джерел конституційного права України.
- •§ 10. Конституція України – основне джерело конституційного права України.
- •§ 11. Міжнародні договори як форма конституційного права України.
- •§ 12. Закони як джерела конституційного права України.
- •§ 13. Підзаконні акти – джерела конституційного права: укази Президента України, постанови Кабміну, акти органів місцевого самоврядування.
- •§ 14. Рішення ксу як джерела конституційного права України.
- •§ 15. Поняття, специфічні риси, структура та класифікація конституційно-правових відносин.
- •§ 16. Суб’єкти конституційного права і суб’єкти конституційних відносин.
- •§ 17. Конституційна правосуб`єктність: поняття, елементи, особливості.
- •§ 18. Об`єкти конституційно-правових відносин: поняття та види.
- •§ 19. Зміст конституційно-правових відносин.
- •§ 20. Юридичні факти в конституційному праві: поняття та види.
- •§ 21. Поняття, предмет та функції науки конституційного права.
- •§ 22. Методологія науки конституційного права.
- •§ 23. Система та джерела науки конституційного права.
- •§ 24. Конституційного право як навчальна дисципліна: поняття, завдання, значення і система.
- •§ 25. Поняття, ознаки та види конституційно-правової відповідальності.
- •§ 26. Конституційний делікт як фактична підстава конституційно-правової відповідальності.
- •§ 27. Суб’єкти конституційно-правової відповідальності.
- •§ 28. Конституційно-правові санкції: поняття, особливості та види.
- •§29. Основні теорії конституції України.
- •§ 30. Юридичні властивості конституції України.
- •30. Конституція фактична та юридична.
- •§ 31. Функції та види Конституції.
- •§ 32. Поняття та юридичні властивості Конституції України 1996р. Пряма дія норм ку.
- •§ 33. Поняття, суть та ознаки конституційного ладу.
- •§ 34. Конституційна характеристика України як правової держави.
- •§ 35. Конституційна закриплення України як демократична держави.
- •§ 36. Конституційна характеристика України як соціальної держави.
- •§ 37. Конституційна характеристика України як суверенної і незалежної держави.
- •§38. Розподіл влад як принцип основ конституційного ладу України.
- •39. Конституційне закріплення державних символів України.
- •§40. Нормативні та організаційні гарантії конституційного ладу України: поняття та суть.
- •§41. Конституційні основи закріплення політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
- •§42. Конституційне закріплення власності, екологічної безпеки, підприємства, соціальної спрямованості ринкової економіки.
- •§43. Конституційно-правовий статус політичних партій та громадських організацій.
- •§ 44. Осови конституційного-проавовово статусу религийних организаций в украини.
- •§ 45.Поняття конституційно-правове регулювання та види информации та их конституційно-правове регулювання
- •§46. Конституційно-правовий статус друкованих та аудіовізуальних засобів масової інформації.
- •§ 47. Поняття і сутність правового положення особи в державі. Елементи статусу.
- •48.Міжнародно-правові стандарти прав людини.Принципикон ституц-правовогостату су людини игром радянина в украини
- •49 Поняття та підстави обмеження конст. Прав і свобод
- •50 Поняття, зміст та ознаки громадянства. Конст принципи укр гром
- •51. Набуття громадянства
- •52 Прийняття у громадянство України
- •53 Припинення українського громадянства
- •54Особливості втрати громадянства України
- •57…Конституціно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •58.Основні права і обов'язки іноземців і осіб без громадянства
- •59.Особливості в'їзду та виїзду з України іноземців
- •60.Конституційно-правовий статус біженців
- •61Юридична природа та зміст права на притулок
- •62, 63… Умови и порядок иммиграции в украину иноземцив та осиб без громадянства
§ 27. Суб’єкти конституційно-правової відповідальності.
Конституційно-правова відповідальність характеризується спеціальним суб'єктом правопорушення. Ним може бути орган влади чи посадова особа, на яких Конституцією України покладені функції по здійсненню публічної влади. Тобто це особи, які мають державно-владний статус. Виходячи з цього, потенційними суб'єктами конституційного правопорушення (делікту) можуть бути: Президент України; КМУ; міністр; ВРУ; депутати ВРУ, ВР АРК; Рада Міністрів АРК; голова держадміністрації; голова ради; депутати ради; політична партія; Генеральний прокурор, Голова НБУ, Голова та контролери Рахункової палати, громадяни України, іноземці та апатриди.
Суб'єкт конституційно-правової відповідальності можуть бути як індивідуальним, так і колективним. Для того, щоб особа могла нести конституційно-правову відповідальність, вона повинна володіти деліктоздатність - здатністю нести відповідальність за свої дії.
ДЕРЖАВА. Спірним у теорії конституційного права є питання про конституційно-правову відповідальність держави в цілому. Представниками держави і виразником її волі є окремі органи і посадові особи, які діють від її імені. Саме вони і можуть піддаватися конституційно-правової відповідальності, але не сама держава.
ПРЕЗИДЕНТ. Конституційна відповідальність Президента України полягає в тому, що він може бути усунутий від посади у відповідності зі ст. 111 Конституції України. У цій процедурі бере участь ВРУ, ВСУ і КСУ.
ВРУ. Відповідно до ст. 90 Конституції України Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо: 1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій; 2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України; 3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
КМУ. Аналіз вітчизняного законодавства свідчить, що конституційно-правова відповідальні Уряду України не знайшла в ньому достатнього відображення. Єдиний випадок її настання неприйняття Верховною Радою України програми діяльності Уряду яке тягне його відставку шляхом винесення резолюції недовіри з боку Верховної Ради України.
ГРОМАДЯНИН. Громадянин, якщо він не є посадовою особою органа публічної влади, не несе конституційно-правової відповідальності. Існує й інша точка зору - громадянин виступає суб'єктом конституційно-правової відповідальності зокрема у випадках втрати громадянства в результаті набуття громадянства іншої держави.
КСУ. Не несе конституційно-правової відповідальності Конституційний Суд України, як і інші органи судової влади. Конституційний Суд України може розглядатися лише тільки як орган, що накладає конституційно-правову відповідальність або іншим способом бере у процедурі її реалізації (наприклад, імпічмент).
ГПУ. Генеральний прокурор несе конституційно-правову відповідальність перед ВРУ (ст. 122 Конституції України).
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ. Діяльність політичних партій стає конституційно-правовим деліктом лише за умови, якщо вони переслідують заборонені цілі, перераховані в ст. 36 Конституції України та ЗУ "Про політичні партії в Україні".
НАРОД. Не несе конституційної відповідальності народ у цілому або територіальна громада. Припущення деяких учених про відповідальність населення самим перед собою може бути прийнятим лише стосовно до моральній чи політичний, але в жодному разі не до конституційно-правової відповідальності.