- •1. Поняття та ознаки держави.
- •2. Форма державного правління.
- •3. Правова держава та її ознаки.
- •4. Функції держави.
- •5. Поняття та ознаки права.
- •6. Правова норма та її структура.
- •7. Поняття та структура правовідносин.
- •8. Система права.
- •9. Джерела права.
- •10. Систематизація нормативно-правових актів.
- •11. Юридична відповідальність: підстави та види.
- •12. Поняття та джерела конституційного права.
- •13. Конституційні права людини і громадянина Украины.
- •14. Підстави набуття громадянства України відповідно до вітчизняного конституційного законодавства.
- •15. Констит-прав. Статус вр України.
- •16. Констит-прав. Статус Президента України.
- •17. Констит-прав. Статус Кабінету Міністрів України.
- •18. Конституційний суд України, його завдання та функції.
- •19. Правова характеристика органів судової влади в Україні.
- •20. Державне управління та його принципи.
- •21. Поняття, предмет та метод адміністративного права.
- •22. Адміністративна відповідальність: поняття та підстави.
- •23. Адміністративні стягнення та їх види.
- •24. Податки та збори, їх види відповідно до діючого фінансового законодавства України.
- •25. Предмет, метод та джерела фінансового права.
- •26. Організація та органи фінансового контролю.
- •27. Предмет та метод цивільного права.
- •28. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •29. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •30. Позовна давність: поняття та строки відповідно до Цивільного кодексу України.
- •31. Поняття та зміст права власності.
- •32. Форми власності відповідно до цивільного законодавства.
- •33. Підстави набуття та припинення права власності.
- •34. Поняття та види правочинів у цивільному праві.
- •35. Захист права власності у цивільному праві.
- •36. Спадкування за заповітом.
- •37. Спадкування за законом.
- •38. Підприємницьке право України: предмет та джерела правового регулювання.
- •39. Порядок державної реєстрації фізичних осіб-підприємців.
- •40. Порядок державної реєстрації юридичних осіб.
- •41. Основні організаційно-правові форми суб'єктів господарювання.
- •42. Предмет, метод та джерела сімейного права Украіни.
- •43. Поняття шлюбу, порядок його укладання та умови одруження.
- •44. Визнання шлюбу недійсним та припинення шлюбу.
- •45. Майнові, особисті немайнові права та обов'язки подружжя відповідно до Сімейного кодексу України.
- •46. Майнові, особисті немайнові права і обов'язки батьків та дітей.
- •47. Підстави усиновлення дітей позбавлених батьківського піклування.
- •48. Предмет та джерела трудового права.
- •49. Трудовий договір та порядок його укладання відповідно до діючого трудового законодавства України.
- •50. Обов'язкові та факультативні умови трудового договору.
- •51. Строки випробування при прийнятті на роботу.
- •52. Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •53. Підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •54. Робочий час відповідно до діючого трудового законодавства України.
- •55. Час відпочинку відповідно до діючого трудового законодавства України.
- •56. Дисциплінарна відповідальність працівника відповідно до Кодексу законів про працю України.
- •57. Матеріальна відповідальність працівників та її види.
- •58. Обмежена матеріальна відповідальність сторін трудового договору.
- •59. Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання.
- •60. Поняття та ознаки злочину відповідно до кримінального законодавства України.
- •61. Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •62. Кримінальне покарання та його види.
- •63. Характеристика злочинів проти власності відповідно до Кримінального кодексу України.
- •64. Злочини у сфері службової діяльності: поняття та види.
- •65. Склад та категорії земель згідно Земельного кодексу України.
54. Робочий час відповідно до діючого трудового законодавства України.
Робочий час — це встановлений законом або на його основі час, коли працівник повинен бути на робочому місці й виконувати обумовлену трудову функцію. тривалість робочого часу, поділяють на такі види: а)нормальна тривалість робочого часу, що не може перевищувати 40 годин на тиждень. б)скорочений робочий час, який за тривалістю менше нормального, але з оплатою праці як за нормальну тривалість і має такі особливості: встановлюється лише законом; поширюється тільки на окремі категорії працівників. неповний робочий час, який менший за нормальний нормований та скорочений. Ненормований робочий день — це особливий режим праці. Він встановлюється для окремих категорій працівників коли тривалість їхньої праці не піддається точному обліку. Нічний робочий час визначається законом з 10 години вечора до 6 години ранку і має таку особливість, як заборона залучати до роботи в нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років, осіб, молодших 18 років. Надурочний робочий час – це робота, яка виконується працівниками понад нормальний робочий день і тиждень.
55. Час відпочинку відповідно до діючого трудового законодавства України.
Час відпочинку — частина календарного часу, коли працівник вільний від виконання трудової функції й має право використовувати його за власним розсудом. До видів часу відпочинку належать: перерви протягом робочого дня чи зміни; щоденний відпочинок між робочими днями; щотижневі вихідні дні; щорічні святкові та неробочі дні; щорічні відпустки. Основна щорічна відпустка не може тривати менше 24 календарних днів. Надається вона працівникові за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Право на основну чи додаткову відпустку в перший рік роботи працівник має після шести місяців безперервної праці на даному підприємстві, а за другий і наступні роки щорічні відпустки надаються в будь-який час відповідно до графіка черговості надання відпусток. Виняток з цього правила становлять такі працівники, молодші 18 років; інваліди; жінки у зв'язку з вагітністю та пологами та ін.Також є відпустки без збереження заробітної прати, це Особам які одружуються, ветеранам війни, працівникам у разі смерті рідних.
56. Дисциплінарна відповідальність працівника відповідно до Кодексу законів про працю України.
Трудова дисципліна — це сукупність правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють трудові права та обов'язки сторін трудового договору, а також заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов'язків. в широкому розумінні трудова дисципліна включає: виробничу дисципліну, тобто дотримання послідовності процесів виробництва; технологічну дисципліну, тобто дотримання технології виготовлення товарів, продукції тощо; дисципліну робочого часу, тобто дотримання розпорядку дня, перерв у роботі, відпочинку.Догана це вид дисциплінарного стягнення, вжитий до працівника за порушення трудової дисципліни. дисциплінарну відповідальність поділяють на загальну та спеціальну. Загальна дисциплінарна відповідальність за порушення працівником трудової дисципліни встановлюється за Кодексом законів про працю України та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Спеціальна дисциплінарна відповідальність за порушення працівником дисципліни встановлюється за такими нормами права: а) спеціальні закони б) спеціальні дисциплінарні статути чи положення.