44. Визнання шлюбу недійсним та припинення шлюбу.

Чинне шлюбно-сімейне законодавство передбачає можливість припинення шлюбу в адміністративному порядку в органах РАЦС та в судовому порядку. Розірвання шлюбу в органах РАЦС за заявою обох з подружжя здійснюється при наявності двох підстав: 1) подружжя виразило взаємну згоду на розірвання шлюбу; 2) подружжя не має спільних неповнолітніх дітей. Розірвання шлюбу в органах РАЦС може здійснюватись за заявою не тільки обох, але й одного з подружжя, причому незалежно від наявності в них спільних неповнолітніх дітей. Закон припускає таку можливість у трьох випадках: 1) якщо один з подружжя визнаний судом безвісно відсутнім; 2) якщо один з  подружжя визнаний судом недієздатним; 3) якщо один з подружжя засуджений за здійснення злочину до позбавлення волі на строк не менш трьох років. Розірвання шлюбу в судовому порядку здійснюється у випадках: а) розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має неповнолітніх дітей б) відсутня згода одного з подружжя на розірвання шлюбу; в) один з подружжя, незважаючи на відсутність у нього заперечень, ухиляється від розірвання шлюбу в органі РАЦСу г) якщо місце проживання одного з подружжя невідоме.

45. Майнові, особисті немайнові права та обов'язки подружжя відповідно до Сімейного кодексу України.

Шлюб зумовлює існування особистих немайнових та май­нових прав і обов’язків подружжя. Так, дружина має право на материнство, а небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини може бути причиною розірвання шлю­бу. Чоловік має право на батьківство, а відмова дружини від на­родження дитини або нездатність її до народження дитини мо­же бути причиною розірвання шлюбу. Окрім цього дружина та чоловік мають рівне право: а) на повагу до своєї індивідуальності. б)на фізичний і духовний розвиток ґ) на особисту свободу; д) на припинення шлюбних відносин. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: а)майно, набуте нею, ним до шлюбу; б)майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі дого­вору дарування або в порядку спадкування; в)майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умо­ви, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомо­гу.

46. Майнові, особисті немайнові права і обов'язки батьків та дітей.

Дружина і чоловік мають пра­во подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка батьком дитини. Мати та батько мають рівні права і обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки мають право: особисто виховувати дитину; залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фі­зичним і юридичним особам; обирати форми та методи вихо­вання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам сус­пільства. Дитина має право: звертатися за захистом своїх прав та інте­ресів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: б)ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо вихован­ню дитини; в)жорстоко поводяться з дитиною; г)є хронічними алкоголіками або наркоманами. Повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, виявляти турботу про них та надавати їм допомогу. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.