- •1. Поняття та ознаки держави.
- •2. Форма державного правління.
- •3. Правова держава та її ознаки.
- •4. Функції держави.
- •5. Поняття та ознаки права.
- •6. Правова норма та її структура.
- •7. Поняття та структура правовідносин.
- •8. Система права.
- •9. Джерела права.
- •10. Систематизація нормативно-правових актів.
- •11. Юридична відповідальність: підстави та види.
- •12. Поняття та джерела конституційного права.
- •13. Конституційні права людини і громадянина Украины.
- •14. Підстави набуття громадянства України відповідно до вітчизняного конституційного законодавства.
- •15. Констит-прав. Статус вр України.
- •16. Констит-прав. Статус Президента України.
- •17. Констит-прав. Статус Кабінету Міністрів України.
- •18. Конституційний суд України, його завдання та функції.
- •19. Правова характеристика органів судової влади в Україні.
- •20. Державне управління та його принципи.
- •21. Поняття, предмет та метод адміністративного права.
- •22. Адміністративна відповідальність: поняття та підстави.
- •23. Адміністративні стягнення та їх види.
- •24. Податки та збори, їх види відповідно до діючого фінансового законодавства України.
- •25. Предмет, метод та джерела фінансового права.
- •26. Організація та органи фінансового контролю.
- •27. Предмет та метод цивільного права.
- •28. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •29. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •30. Позовна давність: поняття та строки відповідно до Цивільного кодексу України.
- •31. Поняття та зміст права власності.
- •32. Форми власності відповідно до цивільного законодавства.
- •33. Підстави набуття та припинення права власності.
- •34. Поняття та види правочинів у цивільному праві.
- •35. Захист права власності у цивільному праві.
- •36. Спадкування за заповітом.
- •37. Спадкування за законом.
- •38. Підприємницьке право України: предмет та джерела правового регулювання.
- •39. Порядок державної реєстрації фізичних осіб-підприємців.
- •40. Порядок державної реєстрації юридичних осіб.
- •41. Основні організаційно-правові форми суб'єктів господарювання.
- •42. Предмет, метод та джерела сімейного права Украіни.
- •43. Поняття шлюбу, порядок його укладання та умови одруження.
- •44. Визнання шлюбу недійсним та припинення шлюбу.
- •45. Майнові, особисті немайнові права та обов'язки подружжя відповідно до Сімейного кодексу України.
- •46. Майнові, особисті немайнові права і обов'язки батьків та дітей.
- •47. Підстави усиновлення дітей позбавлених батьківського піклування.
- •48. Предмет та джерела трудового права.
- •49. Трудовий договір та порядок його укладання відповідно до діючого трудового законодавства України.
- •50. Обов'язкові та факультативні умови трудового договору.
- •51. Строки випробування при прийнятті на роботу.
- •52. Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •53. Підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •54. Робочий час відповідно до діючого трудового законодавства України.
- •55. Час відпочинку відповідно до діючого трудового законодавства України.
- •56. Дисциплінарна відповідальність працівника відповідно до Кодексу законів про працю України.
- •57. Матеріальна відповідальність працівників та її види.
- •58. Обмежена матеріальна відповідальність сторін трудового договору.
- •59. Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання.
- •60. Поняття та ознаки злочину відповідно до кримінального законодавства України.
- •61. Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •62. Кримінальне покарання та його види.
- •63. Характеристика злочинів проти власності відповідно до Кримінального кодексу України.
- •64. Злочини у сфері службової діяльності: поняття та види.
- •65. Склад та категорії земель згідно Земельного кодексу України.
60. Поняття та ознаки злочину відповідно до кримінального законодавства України.
Злочином за КК України визнається суспільне небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, його політичну та економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше, передбачене кримінальним законом суспільна небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок. Ознаками злочину є: суспільна небезпека - оцінна категорія, що характеризується певними діями чи бездіяльністю, завдає шкоди чи створює загрозу спричинення такої шкоди об'єктам, що охороняються кримінальним законом; кримінальна протиправність - означає, що лише діяння, прямо передбачене кримінальним законом як злочин, може вважатися злочином; винність - означає, що діяння вважається злочинним, якщо воно здійснене умисно чи з необережності. Там, де нема вини, нема злочину. Діяння може бути суспільне небезпечним, але якщо нема вини - це не є злочин; караність, як ознака злочину, означає, що за будь-які злочини в законі існують певний вид і термін покарання. Злочином вважають найбільш суспільне небезпечні правопорушення.
61. Кримінальна відповідальність та її підстави.
Кримінальна відповідальність - це обов’язок особи дати звіт про свої дії уповноваженим на те державним органом (дізнання, попереднього розслідування, прокуратури, суду), а також перетерпіти певні обмеження, страждання, відчути примусову дію кримінального закону. Частиною кримінальної відповідальності є застосування покарання до винного. Кримінальна відповідальність ґрунтується на конституційному принципі законності. Це означає, що кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа. винна у вчиненні злочину. Крім того, ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком суду й відповідно до закону. Правовою підставою кримінальної відповідальності є чинний кримінальний закон, в якому вчинене особою діяння визначено як злочин. Основною фактичною підставою є вчинення особою умисно або з необережності діяння, яке в чинному кримінальному законі визначене як злочин.
У правовій системі України особа має нести кримінальну відповідальність за наявності правових, фактичних і формальної (процесуальної) підстав.
62. Кримінальне покарання та його види.
Кримінальне покарання - засіб державного .примусу, що застосовується судом із винесенням вироку щодо особи, яка вчинила злочин. Це покарання застосовується лише за вироком суду. Метою покарання відповідно до ст. 22 КК України є: кара за вчинений злочин; виправлення та перевиховання засуджених; запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до ст. 23 КК України покарання поділяються на три групи: основні; додаткові, що не призначаються самостійно, а тільки як доповнення до основних; змішані, які можуть бути як основними, так і додатковими. Основні покарання: позбавлення волі; виправні роботи без позбавлення волі; позбавлення права обіймати певні посади або на якийсь вид діяльності; штраф; громадська догана. До військовослужбовців строкової служби може застосовуватись покарання у вигляді направлення в дисциплінарний батальйон. Додатковими покараннями визнаються: конфіскація майна; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу; позбавлення батьківських прав згідно з чинним законодавством. Позбавлення права обіймати певні посади або на якийсь вид діяльності та штраф можуть застосовуватися не тільки як основні, а й як додаткові покарання.