14. «Консервативна стабілізація» 80-поч. 90х років хіх.

Період 80-х - поч 90-х характер наступом царизму на прогресивні паростки, які з'явилися в результаті реформ попередніх десятиліть. Цей період відзначений серією реакційних перетворень, в радянській історіографії прийнято називативати контрреформами. Поняття контрреф має широкий зміст і включає не тільки реакційні закони, спрямовані на поверн до дореформеним політичним порядкам. Під контрреф мається на увазі весь політичний курс уряду О III, яке повсякденними адміністративними діями демонструвало зневага до питань самоврядування, існуючого законодавства, громадської думки. 29.04.81-маніфест «про непорушн самодерж». У 80-х особливо помітно виступають самодостатні риси самодержавства, проявляється вплив бюрократичних кіл. Якщо в попередній період спостерігалася зовнішня готовність до реформ, навіть коли їх і не збиралися здійснювати, то в період контреформ уряд вперто повторювало про свою твердості, відмову від поступок навіть тоді, коли воно їх фактично здійснювало. К. Побєдоносцев і М. Катков відігр провідну роль в «партії контрреф». 1886-закон про селянські родинні поділи. 1887-мінюст мав право заборон публік розгляд будь-яких справ в суді, якщо це треба «для держбезпеки».Наступним кроком стало установа в 1889 інституту земських дільничних начальників, зруйнував роздільність судової та адміністративної влади. Різко посилено урядовий контроль за земствами. Для цього в губерніях створені спеціальні установи - губернські по земських справах присутності - з числа чиновників і всіх повітових предводителів дворянства під головуванням губернатора. За законом 1892 змінений порядок виборів і в міські думи. До виборів стали допускатися лише власники нерухомої власності в столицях вартістю не нижче 3 тисяч рублів, в губернських містах - 1,5 тисячі рублів, в інших містах - 1 тисячі рублів. У виборах тепер брали участь лише дворяни, великі буржуа і деяка частина середньої буржуазії. Число виборців різко скоротилося. Так, якщо в Москві було 20 000 виборців, то після 1892 їх залишилося лише 7000. Посилився втручання губернаторів у міські справи. Не менш рішуче контрреформи проводилися в системі освіти. Статут 1884 ліквідов універс автономія. Посади ректорів, деканів, професорів знову стали заміщатися не по вибору, а за призначенням. Університети поставлені в повну залежність від міністра освіти і піклувальників навчальних округів. 1887 змінені правила прийому: за добропорядний, з точки зору уряду, "образ думки" абітурієнтів, мала доручатися середня школа. Одночасно в п'ять разів підвищилася оплата за навчання.Рішучий удар завдано по жіночому вищої освіти. Прийом на вищі жіночі курси було припинено. Він відновився лише в самому кінці XIX століття. Посилився контроль церкви за змістом освіти (в тому числі і вищої).

15. Основні тенденції соціально-економічного розвитку в пореформенної Росії.

Після скасув кріпосного права в рос промисл вільнонаймана праця почала поступово переважати примусову. Від сер 60-х рос уряд більше підтримував приватний капітал, передавши в його руки державні підприємства. Успішно розвив текстильна промисл — виробництво бавовняних тканин зросло за 20 років удвічі. Виробництво металу на Ураліу пореформені роки занепало; дедалі більше набирала темпів металургійна та гірнича промисловість у Донецько-Криворізькому басейні.У 60-х розгорнулось активне будівництво залізниць. Уряд сприяв розвиткові машинобуд, в результаті чого з другої пол 70-х пересувний склад залізниць був переважно вітчизняного виробництва. Промисл револ спричин появу нових міст. Значним центром текстил промисл став Іваново-Вознесенськ, швидко зростало портове місто Ростов-на-Дону, найбільшим сибірським взагалі і торговельним містом став Томськ.Більшість на селі становили бідні та середні за рівнем достатку селяни — заможних господарів мало.У пореформені десятиріччя в економіці Р відбувався перехід до нової економ моделі, заснованої на використанні вільнонайманої робочої сили. Економ розвиток спричинився до появи передової промисловості, яка співіснувала з численними кріпосницькими пережитками на селі та самодержавною політичною системою, що позбавляла громадян елементарних демократичних прав. Це вело до численних соціальних конфліктів, які ставали небезпечним джерелом нестабільності в країні. Аграр сектор-Р-с/г країна, І місце за посів с/г культур-малозем і зріс насел. Промисл-індустр роз визначала легка пром.(текстиль). Зріст в харч, особл цурк пром. Машинобуд заводи в пет і Моск, с/г буд-Харк, Одес, Брянськ. Зберіг ману факт виробн. Виник пром і транс підпр. Шляхи сполуч-змережа залізн. В 60-7-х охопл лише Євр Р і Кавказ. Зріт кількості парового водного тран. Торгівля-розв зерн ринку, обсягу зовн торг. Експорт-прод землеробства і твар. Імпорт- сировина і напівфабрикати. Банки-ств мережа держкредит установ. 1864-Пет-перший акціонер комерц банк. Соц структура-зберіг станов устрій. Дворяни(1,5%) далі привілейов, але через модерн їх позиц слабли, бо на службу зарах професіоналів, а не зваж на походж. Духов (0,5%). Міський стан форм почесні гром, купці, міщани. Зросла кількість професійної інтеліг, падає престиж купец. Селяни (зкозаками) (71%)-поступ втрач станові риси. Збільш профес робітн. Роб сила дешева. Форм торг і пром. буржуа-багатонаціональна.