- •1. Педагогіка як наука, її предмет, об’єкт і сучасні напрямки розвитку. Місце в системі наук
- •3. Аналіз основних педагогічних категорій
- •4. Рівні та методи науково-педагогічних досліджень
- •5. Філософські основи педагогічного процесу. Цінності консерватизму та цінності розвитку у педагогічному процесі. Ідеологія виховання
- •6. Особливості використання понять «особа», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у педагогіці
- •7. Закономірності розвитку особистості.
- •8. Фактори розвитку особистості
- •9. Поняття віку, теорії вікового розвитку особистості. Сенситивні періоди та психічні новоутворення у процесі розвитку особистості
- •10. Сучасні підходи до аналізу процесу розвитку особистості: описовий, психоаналітичний
- •11. Охарактеризуйте понятійний ряд «виховний ідеал – мета виховання – завдання виховання»
- •12. «Виховний ідеал» г. Ващенка
- •13. Зміст, мета і завдання виховання у нормативних документах та концептуальних проектах (національна доктрина розвитку освіти)
- •14. Психологічний зміст виховання – система відношень особистості. Традиційні напрями розгляду змісту виховання
- •15. Опірність вихованню, основні причини, моделі та способи запобігання їх проявам. Загальні наслідки, що супроводжують непродуктивний педагогічний процес
- •16. Закономірності виховного процесу. Принципи виховання та умови, що забезпечують їх реалізацію
- •17. Сучасні підходи до розгляду структури процесу виховання.
- •18. Психічні механізми процесу виховання – соціалізації, індивідуалізації, персоналізації
- •20. Моделювання поведінки. Програми внутрішнього і зовнішнього підкріплення
- •21. Когнітивна технологія виховання – особливості та акценти
- •22. Поняття зон розвитку і допомагаючи взаємин у організації виховання
- •24 І 25. Поняття методів виховання як способів взаємодії вихователя і вихованця. Класифікація методів виховання
- •26. Методи самоконтролю та самооцінки рівня вихованості. Поняття про два рівні вихованості психічної якості
- •28. Поняття і класифікація форми організації виховання.
- •29. Виховуюче середовище групи. Потенціал дитини у групі – «я», «Ми», «Інакший»
- •30. Інтеграція дитини у соціальний простір групи. Рівні взаємодії дитини із групою.
- •31. Педагогічні аспекти поняття малої групи, її основні ознаки
- •33. Закономірності та розвиток номінальної групи у високорозвинену
- •34. Етапи розвитку дитячої групи у авторській праці педагогічної діяльності. А. Макаренко
- •35. Актив як орган управління групою, їх функції і умови ефективної діяльності. Лідери у дитячих та юнацьких групах.
- •36. Педагог як професія. Функції педагогічної діяльності. Поняття і складові педагогічної майстерності.
- •37. Поняття педагогічного спілкування, його функції. Структура і параметри педагогічного спілкування.
- •38. Рівні, бар’єри та стилі у педагогічному спілкуванні
- •39. Типологія конфліктів.
- •40. Способи розв’язання конфліктних ситуацій у педагогічній діяльності
- •41. Загальне поняття дидактики як теорії освіти і навчання.
- •42. Понятійний апарат сучасної дидактики. Зміна поглядів на процес учіння.
- •43. Історія становлення основних рис сучасної дидактики
- •46. Зміст освіти в сучасній школі, його компоненти.
- •48. Навчальні підручники і посібники, вимоги до них.
- •49. Сучасні погляди на сутність процесу навчання.
- •50. Поняття про процес навчання як діяльнісний, його компоненти.
- •51. Види учіння. Мотив і мотивація учіння.
- •52. Поняття про процес навчання як пізнавальний, його структура.
- •53. Процес навчання як специфічна форма пізнання. Функції процесу навчання.
- •54. Етапи формування уявлень, методика формування наукових понять.
- •55. Поняття про закономірності, принципи і правила навчання.
- •60. Поняття методів навчання як способів взаємодії вчителя та учня у процесі навчання. Функції та обумовленість методів навчання.
- •61. Проблема класифікації методів навчання у педагогічній науці. Зовнішня і внутрішня сторона методу.
- •62. Класифікація методів навчання за: джерелом передачі і сприйняття навчального матеріалу:
- •63. Класифікація методів навчання на основі:
- •65. Історія розвитку форм організації навчання. Сучасні тенденції.
- •66. Форми організації навчання в сучасній середній школі. Урок як основна форма організації навчання.
- •67. Класифікація типів уроків. Структура типів уроку класифікованих за критерієм основної дидактичної системи.
- •68. Поняття діагностики і контролю як засобу регулювання навчально виховного процесу. Функції та основні вимоги до контролю. Види контролю, форми і методи контролю.
- •69. Оцінка і облік успішності учнів. Критерії і системи оцінювання. Дванадцятибальна система оцінювання. Критерії оцінювання у шкільному курсі історії.
1. Педагогіка як наука, її предмет, об’єкт і сучасні напрямки розвитку. Місце в системі наук
Педагогіка–«дітоводіння», вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості. Предмет педагогіки - педагогічна взаємодія двох суб'єктів – вихователя батька і учня чи студента, яка спрямована на один об'єкт. Об’єкт – процес виховання. 1632–«Велика дидактика» Коменського, у якій предметом педагогічної науки виступає вплив вчителя на розвиток дитини. Гербата, Платон – предметом педагогіки вважають вплив на формування. Система педагогічних наук – зв’язки та відношення, що склались в процесі історичного розвитку різних галузей педагогічних знань. До педагогічних наук належать: загальна педагогіка, вікова педагогіка, корекційна педагогіка, галузеві педагогіки. Загальна педагогіка вивчає головні теоретичні й практичні питання виховання, навчання і освіти, досліджує загальні проблеми навчально-виховного процесу. Вікова – досліджує закони та закономірності виховання, навчання і освіти, організаційні форми і методи навчально-виховного процесу стосовно різних вікових груп. Корекційна – вивчає і розглядає питання виховання, навчання та освіти дітей з різними вадами: сурпедагогіка (глухонімих), тифлопедагогіка (сліпі і слабкозорі), олігофренопедагогіка (розумово відсталі), логопедія (порушення мовлення), виправно-трудова педагогіка (неповнолітніх і дорослих злочинців). Галузеві педагогіки – військова, спортивна, вищої школи, профтехосвіти.
3. Аналіз основних педагогічних категорій
Виховання, навчання, освіта. Виховання – цілеспрямований та організований процес формування особистості. Є три розуміння терміну «виховання»:- виховання в широкому соціальному значенні – сукупність цілеспрямованих і не цілеспрямованих регульованих впливів соціальних інститутів виховання на розвиток і становлення підростаючого покоління; - у широкому педагогічному значенні – сфукупність усіх цілеспрямованих і регульованих впливів: школи, сім*ї, громадської організації на розвиток і становлення особистості; - у вузькому педагогічному значенні – педагогічна взаємодія вчителя і учня, що спрямована на реалізацію конкретного виховного завдання. Навчання – взаємозв’язана діяльність викладання та учіння, яка орієнтована на досягнення визначеної дидактичної мети. Освіта – процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь, навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості. Освіта у 4 якостях: як процес, як результат, як цінність, як система. Освіта як процес – суб’єкт суб’єктна діяльність спрямована на передачу знань, умінь та навиків. Освіта як результат – досягнення певного рівня, визначеного певними стандартами, що виражаються в певних знаннях, уміннях. Освіта як цінність – особиста, громадська і державна. Особиста – відношення, яке сформоване у конкретної людини, щодо освіти у цілому. Громадська – здатність чи нездатність певної громади ловіювати власні освітні пріоритети перед іншими. Державна – виражається у % ВВП, який держава виділяє на потреби освіти щорічно. Освіта як система – сукупність навчально-виховних закладів певного регіону чи країни.