- •1. Педагогіка як наука, її предмет, об’єкт і сучасні напрямки розвитку. Місце в системі наук
- •3. Аналіз основних педагогічних категорій
- •4. Рівні та методи науково-педагогічних досліджень
- •5. Філософські основи педагогічного процесу. Цінності консерватизму та цінності розвитку у педагогічному процесі. Ідеологія виховання
- •6. Особливості використання понять «особа», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у педагогіці
- •7. Закономірності розвитку особистості.
- •8. Фактори розвитку особистості
- •9. Поняття віку, теорії вікового розвитку особистості. Сенситивні періоди та психічні новоутворення у процесі розвитку особистості
- •10. Сучасні підходи до аналізу процесу розвитку особистості: описовий, психоаналітичний
- •11. Охарактеризуйте понятійний ряд «виховний ідеал – мета виховання – завдання виховання»
- •12. «Виховний ідеал» г. Ващенка
- •13. Зміст, мета і завдання виховання у нормативних документах та концептуальних проектах (національна доктрина розвитку освіти)
- •14. Психологічний зміст виховання – система відношень особистості. Традиційні напрями розгляду змісту виховання
- •15. Опірність вихованню, основні причини, моделі та способи запобігання їх проявам. Загальні наслідки, що супроводжують непродуктивний педагогічний процес
- •16. Закономірності виховного процесу. Принципи виховання та умови, що забезпечують їх реалізацію
- •17. Сучасні підходи до розгляду структури процесу виховання.
- •18. Психічні механізми процесу виховання – соціалізації, індивідуалізації, персоналізації
- •20. Моделювання поведінки. Програми внутрішнього і зовнішнього підкріплення
- •21. Когнітивна технологія виховання – особливості та акценти
- •22. Поняття зон розвитку і допомагаючи взаємин у організації виховання
- •24 І 25. Поняття методів виховання як способів взаємодії вихователя і вихованця. Класифікація методів виховання
- •26. Методи самоконтролю та самооцінки рівня вихованості. Поняття про два рівні вихованості психічної якості
- •28. Поняття і класифікація форми організації виховання.
- •29. Виховуюче середовище групи. Потенціал дитини у групі – «я», «Ми», «Інакший»
- •30. Інтеграція дитини у соціальний простір групи. Рівні взаємодії дитини із групою.
- •31. Педагогічні аспекти поняття малої групи, її основні ознаки
- •33. Закономірності та розвиток номінальної групи у високорозвинену
- •34. Етапи розвитку дитячої групи у авторській праці педагогічної діяльності. А. Макаренко
- •35. Актив як орган управління групою, їх функції і умови ефективної діяльності. Лідери у дитячих та юнацьких групах.
- •36. Педагог як професія. Функції педагогічної діяльності. Поняття і складові педагогічної майстерності.
- •37. Поняття педагогічного спілкування, його функції. Структура і параметри педагогічного спілкування.
- •38. Рівні, бар’єри та стилі у педагогічному спілкуванні
- •39. Типологія конфліктів.
- •40. Способи розв’язання конфліктних ситуацій у педагогічній діяльності
- •41. Загальне поняття дидактики як теорії освіти і навчання.
- •42. Понятійний апарат сучасної дидактики. Зміна поглядів на процес учіння.
- •43. Історія становлення основних рис сучасної дидактики
- •46. Зміст освіти в сучасній школі, його компоненти.
- •48. Навчальні підручники і посібники, вимоги до них.
- •49. Сучасні погляди на сутність процесу навчання.
- •50. Поняття про процес навчання як діяльнісний, його компоненти.
- •51. Види учіння. Мотив і мотивація учіння.
- •52. Поняття про процес навчання як пізнавальний, його структура.
- •53. Процес навчання як специфічна форма пізнання. Функції процесу навчання.
- •54. Етапи формування уявлень, методика формування наукових понять.
- •55. Поняття про закономірності, принципи і правила навчання.
- •60. Поняття методів навчання як способів взаємодії вчителя та учня у процесі навчання. Функції та обумовленість методів навчання.
- •61. Проблема класифікації методів навчання у педагогічній науці. Зовнішня і внутрішня сторона методу.
- •62. Класифікація методів навчання за: джерелом передачі і сприйняття навчального матеріалу:
- •63. Класифікація методів навчання на основі:
- •65. Історія розвитку форм організації навчання. Сучасні тенденції.
- •66. Форми організації навчання в сучасній середній школі. Урок як основна форма організації навчання.
- •67. Класифікація типів уроків. Структура типів уроку класифікованих за критерієм основної дидактичної системи.
- •68. Поняття діагностики і контролю як засобу регулювання навчально виховного процесу. Функції та основні вимоги до контролю. Види контролю, форми і методи контролю.
- •69. Оцінка і облік успішності учнів. Критерії і системи оцінювання. Дванадцятибальна система оцінювання. Критерії оцінювання у шкільному курсі історії.
46. Зміст освіти в сучасній школі, його компоненти.
Зміст освіти-система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фіз. здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до сусп..життя. на всіх етапах розвитку суспільства зміст освіти зазнавав якісних змін під впливом різних чинників: соц..екон.відносин, рівня розвитку виробництва, науки, техніки і культури, розвитку освіти та педаг. теорії, мети і завдань виховання, яке ставить суспільство перед школою. Зміст освіти полягає у забезпеченні передання та засвоєння підростаючим поколінням досвіду старших поколінь, змісту соц..культури з метою його розвитку. Зміст освіти повинен відповідати соц..замовленню суспільства, забезпечувати високу наук.і практ.значущість навч.матеріалу. система освіти в Укр. будується згідно з принципами, формульованими в статті 6 закону Укр “Про освіту”, зокрема: доступність для кожного громадянина всіх форм типів освіт. послуг; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; єдність і спадкоємність системи освіти; неперервність і різноманітність освіти.
48. Навчальні підручники і посібники, вимоги до них.
Підручник-книга, яка містить основні наук. знання з певної навчальної дисципліни викладені з цілями навчання, визначені програмою і вимогами дидактики. У навчальному процесі підручник виконує такі функції: освітню, розвивальну, виховну, управлінську, дослідницьку. Вимоги до підручників-науковий зміст матеріалу, точність, простота і доступність його викладу, чіткість формування визначень, правил, законів, ідей, точну і доступну мову тексту, розподіл навчального матеріалу. Навчальний матеріал підручника складається з емпіричного і практичного процесу засвоєння знань.
Вимоги держави, суспільства до змісту, обсягу і рівня загальноосвітньої підготовки громадян України визначає державний стандарт загальної середньої освіти, основоположним документом якого є Базовий навчальний план загальноосвітніх закладів. Постановою від 5.08.98р. затверджено Базовий навчальний план, який вводиться в дію з 1.09.2001 (“Освіта України”, 19.08.98). Він дає уявлення про структуру загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, окреслює освітні галузі та розподіл годин між ними за роками навчання, визначає тижневе навантаження учнів кожного класу, встановлюється кількість навчальних годин. Інваріантна складова є спільною для всіх загальноосвітніх навчальних закладів України і визначає загальнодержавний її компонент. Варіативна – формується навчальним закладом з урахуванням інтересів, здібностей, життєвих планів учнів. На основі Базового плану Міністерство Освіти розробляє і затверджує типові навчальні плани для різних типів шкіл (школи-п'ятиденки, гімназії, колегіуму, з українською чи російською мовою навчання і т.д.). Місцеві органи управління можуть доповнювати їх за рахунок годин варіативної частини.На основі типових планів навчальні заклади створюють робочі плани на поточний рік, в яких відображають особливості організації навчально-виховного процесу в даному закладі. Затверджуються місцевими органами управління. Навчальна програма – державний документ, в якому дається загальна характеристика змісту кожного навчального предмету, формулюються основні вимоги до організації його вивчення. Складається з: а) пояснювальної записки (цілі навчання з даного предмету та вимоги до організації процесу навчання в кожному класі);б) переліку розділів і тем предмета (з зазначенням кількості годин);в) обсягу ЗУН для кожного класу;г) внутріпредметних та між предметних зв'язків;ґ) переліку унаочнення, рекомендованої літератури для учнів і методичок;д) критеріїв та норм оцінювання ЗУН. Існує два способи побудови навчальних програм: ─ лінійний (матеріал кожного наступного є логічним продовженням попереднього); ─ концентричний (певний матеріал вивчається в більш ускладненому вигляді на вищих ступенях навчання).
Підручник – це книга у якій викладено основний зміст навчального предмета у відповідності до навчальної програми. Функції: освітня, виховна, розливальна та управлінська. Типи: (за видом навчання): ─ інформаційні (інформація подається в готовому вигляді за допомогою слова та ілюстрації); ─ проблемні (на основі проблемного викладу матеріалу);─ програмовні (матеріал подається окремими порціями, засвоєння кожної дози матеріалу перевіряються контрольними запитаннями).─ комплексні (кращі риси попередніх). Структура: текст (основний і додатковий) і поза текстові компоненти: апарат орієнтування (форзац, вступ, зміст, посилання), апарату засвоєння матеріалу (запитання, завдання, проблемні ситуації, таблиці і т.д.) та ілюстрацій (фото, малюнки, плани, карти, схеми, формули, діаграми) Вимоги:1)відповідність змісту підручника цілям навчання, навчальним програмам з даного предмета; 2) науковість змісту матеріалу; 3)доступність для певного віку; 4)спрямованість на формування світогляду, пізнавальних здібностей; 5)систематичність і логічність викладу; 6) забезпечення зв'язку навчання з життям; 7)виділення головного у матеріалі; 8)чітка структурованість матеріалу; 9)естетика зовнішнього вигляду підручника. Ще є навчальні посібники – книги, які уточнюють та урізноманітнюють необхідну учням інформацію, хрестоматіями, збірниками задач і вправ, словниками, довідниками, картами, таблицями.