21.Політичні партії та діяльність і і іі Державних Дум.

В ході револ оформ бл 100 парт. – члени парт не більше 0,5 % нас. Революційні партії: 1)соц-демокр(РСДРП) із захопл зустр револ, хотіли взяти стих робітн рух під контроль і так повал самодерж.-вплив на пром пролетар і інтеліг; 2)есери-оформ 29.12.05-04.01.06-повал самодерж і встан респ, автоном областей і громад на федер засадах, безкошт освіта, заг вибор право, соціалізація землі, за збереж селян общ, від пропаганди до збройн повст і індивід терору. Ліберал політ табір- 1)Констит-Демокр Па́ртія (Кадети з квітня 1906 - Партія народної свободи. За перетвор Р в конституц і парлам монархію з кабміном, відповідальним перед двопалатним парламентом, що вибирався на основі всезагального виборчого права, рев місцев самоупр і суду, наділ землею мало і беззем, свобода слова, совісті, зібрань, недоторканості особи та життя. У І Д д кадети здобули 179 із 478 депутатських місць і стали керівним центром Думи. Її головою було обрано кадета С. Муромцева. У II Д д партія кадетів одержала 98 із 518 місць, зберігаючи роль «центру». Головою Думи став Ф. Головін; 2)«Союз 17 октября»- праве крило рос ліберал. Становлення партії відбулося протягом листопада-грудня 1905. О. Гучков, Д. Шипов, П. Гейден, М. Родзянко, М. Стахович, М. Хом'яков вищі прошарки інтелігенц та чиновн, поміщиків, торгов-промисл кола. Друковані органи партії - газети «Слово» (1905-06) і «Голос Москви» (1906-16). В програмі, прийн І з'їздом (лютий 1906), чітко сформульов ідеї єдності і неподільн Росії, збереження «за її держ устроєм унітарного характеру, що складався історично». Октябристи виступали за конституц монарх з двопалатн представн органом, обраним на основі всезагального виборчого права, за надання політичних прав та свобод в рамках Маніфесту 17 жовтня 1905, передати сел необроблювані казенні, удільні і кабінетські землі, свободу робітн організац, за розв нароствіти, суд реф. Монарх-консерв сили-1)квіт 1905-«Союз рос людей», а пр ред «Моск ведом» утв центр бюро Монарх парт-за недоторк вдлауд. Яку монарх одерж від попередників. 2)08.11.1905-сформ Гол раду «Союзу рос народу»-Дубровін, В. Пуришкевич-збереж необмеж монарх, демокр не підход для рос-(за віру царя і вітчизну). ДУМИ- І-У грудні 1905 опубліков виборч закон, на основі якого в кін. лютого - на поч берез 1906 відбул вибори до І Д д, що проход в умовах урядов репрес. Ліві партії бойкот вибори. Найбільше місць (34%) здобули кадети. Впливовою була група селянських депутатів, які об'єднались у фракцію трудовиків. Діяльність Д тривала 72 дні. Ропоч засід 27.04.1906-Голова С. Муромцев. Наприк діяльн вход 499 деп. Провід тема-аграр пит. 08.05-кадети вислов «проект 42-х»-додаткове наділ сел земл за рах казен, монаст, церк земель. Трудовики-ств загальнонарод земел фонду. 33 депут-соціалізація землі. Уряд 26.06-заяв про недоторк приват власн. Дума хотіла зверн до народу-привід у звинувач у револ задумах-розпуск 09.07.1906. ІІ- вибори до складу якої відбувались у січні-лютому 1907, виявилась ще більше лівою та опозиційною, ніж перша, з 20.02.1907-Голова Ф. Головін. Аграр пит: трудовики- попередні вимоги; кадети –звели до мініму елемент примусов відчуж землі; есери-соціалізація; більшовики-націоналізація. 03.06.1907-указ про розпуск-звинувач у затяг розгляд законів і розпису доходів.

Відомі ліберали Петро Струве та Павло Мілюков розробили проект, що ґрунтувався на громадянських правах та законності, але рішуче відкидав ідею децентралізації та федералізму. Автори допускали поступки в національному питанні тільки щодо автоном Фін та Пол. У той час дехто стояв і на позиції децентралізації Росії.