34. Культура радянського суспільства в 20-30 рр.: основні тенденції.

Художественная життя у перші роки радянської влади вражає строкатістю і безліччю літературно-художніх угруповань. Тільки Москві 20-х рр. їх було понад 34. У тому числі – “Кузня” (заснована 1920 р.), Московська асоціація пролетарських письменників – МАПП (1923), “Лівий фронт мистецтв” – ЛЕФ (1922), “Перевал” (1923. В квітні 1932 року ЦК ВКП(б) прийняв спеціальну постанову “Про перебудові літературно-художніх організацій”, яка передбачала їх розпуск й створення єдиних творчих спілок. Було створено Союз письменників СРСР. Перша ж з'їзд наказав діячам радянського мистецтва користуватися виключно методом соціалістичного реалізму, принципами якого є партійність, комуністична ідейність, народність, “зображення неминучого у її революційному розвитку”.

Поруч із Союзом письменників пізніше виникли Спілка художників, Союз композиторів, і т.д. Більшовицька партія повністю поставила радянську літературу, і мистецтво на службу комуністичної ідеології, перетворивши на інструмент пропаганди

До середині 20-их років належить поява радянської драматургії, оказавшей значний вплив в розвитку театрального мистецтва. Найбільшими подіями театральних сезонів 1925-27 рр. стали “Шторм” у Билля-Белоцерковского у театрі ім. МГСПС, “Бронепоїзд 14-69” У. Іванова в МХАТі. Надійне місце у репертуарі театрів займала класика. Музыкальная життя у роки пов'язані з іменами З. Прокоф'єва, Д. Шостаковича, А. Хачатуряна, Т. Хренникова, Д. Кабалевского. Висунулися молоді диригенти Є. Мравинський, Б. Хайкин.

Були створено музичні ансамблі, згодом які уславили вітчизняну музичну культуру: Квартет їм. Бетховена, Великий Державний симфонічний оркестр, Оркестр Державної філармонії та інших.

Символом героїзму і моральної чистоти став образ Павла Корчагіна – героя роману М. Островського “Як гартувалася сталь” (1934). Тема індустріалізації відбито у твори Л. Леонова “Соть”, М. Шагінян “Гідроцентраль”. Росту популярності кіно сприяло поява вітчизняних звукових фільмів, перші з яких був у 1931 року “Путівка у життя” (режисер М. Экк), “Одна” (режисери Р. Козинцев, Л. Трауберг), “Золоті гори” (режисер З. Юткевич). Найкращі фільми 1930-х розповідали про сучасників (“Семеро сміливих”, “Комсомольськ” З. Герасимова).

35. Участь Радянського Союзу в Другій світовій війні: 1939-1941рр.

Радя́нсько-фі́нська війна́, або Зимо́ва війна́ (фін. talvisota) — збройний конфлікт між СРСР і Фінляндією в період з 30 листопада 1939 року по 13 березня 1940 року. На думку ряду істориків — наступальна операція СРСР проти Фінляндії з метою окупації Скандинавської країни під час Другої світової війни.

Поч. війни-30.11.39. *загальне обур світової громадськості- виключення з Ліги Н *це+витрати+рішучий опір фінів(У війну вступило "Державне управління спиртних напоїв" Фінляндії, яке взялося до масового виготовлення пляшок із запалювальною сумішшю - саме фіни назвали цей витвір "коктейль Молотова". ) змусив СРСР на переговори. Ця війна, що увійшла в історію під назвою «зимової», по суті, була нерівною, хоча Червона Армія, знекровлена сталінськими «чистками», воювала неефективно і зазнала набагато більших втрат, ніж Фінляндія.12 березня був підписаний радянсько-фінський мирний договір, за умовами якого Фінляндія здала Радянському Союзу в оренду на 30 років півострів Ханко.До складу СРСР увійшли весь Карельський перешийок із м. Виборгом, Виборзька затока з островами, західне і північне узбережжя Ладозького озера. Фінляндія поступилася СРСР півостровом Рибальським на півночі, частиною Карелії з Виборгом, північним Приладожжям.

Німецько-радянській війні передувала змова СРСР і Німеччини щодо розподілу Східної Європи та Балкан. Протягом 1939 — першої половини 1941 років обидві держави ліквідували Польщу, Чехословаччину, країни Прибалтики, а також балканські держави. СРСР та Німеччина отримали спільні кордони, а також привід для наступу на сусіда для «звільнення» завойованих ним територій.22 червня 1941 року о 4.00 Йоахим фон Ріббентроп вручив меморандум радянському послу в Берліні В. Деканозову, в якому чітко виклав причини німецького нападу. В СРСР цей документ ніколи не оприлюднювався[1].1941 рік пройшов у повній стратегічній і тактичній перевазі Німеччини. За півроку їй вдалося захопити Прибалтику, Білорусь, Україну, частину земель європейської Росії. СРСР не спромігся організувати належну оборону на жодній ділянці фронту.22 червня — Німеччина напала на СРСР.