- •1.Реформи Олександра I: наміри та конкретні заходи
- •2.Декабри́сти:ідеологія та практична діяльність
- •3. Державний курс Мико́ли і
- •6.Основні напрямки зовнішньої політики Росії в пер. Пол.. Хіх ст.
- •7. Національне питання в пер пол. 19 ст.
- •8. Культура пер. Пол. Хіх ст.: основні тенденції розвитку.
- •10. Підготовка і проведення Селянської реформи 1861р.
- •11.Реформи 60-70-х років в галузі держ. Управління, судової системи та армії.
- •12. Реформи 60-70-х років в галузі освіти та інших сферах культури.
- •13. Суспільно-політ життя 60-90-х років хіх.
- •14. «Консервативна стабілізація» 80-поч. 90х років хіх.
- •15. Основні тенденції соціально-економічного розвитку в пореформенної Росії.
- •16. Основні напрямки зовнішньої політики Росії (60- поч. 90-х рр. ХіХст)
- •17. Національне питання і національні рухи в др. Пол. 19 ст.
- •18. Культура друг. Пол. Хіх ст.: основні тенденції розвитку.
- •19.Російська імперія на зламі хіх-хх ст.
- •20. Росія в 1905 р.: самодержавство і революція.
- •21.Політичні партії та діяльність і і іі Державних Дум.
- •22. Ііі Державна дума і політичний курс Столипіна
- •23. Росія в Першій світовій війні.
- •25. Росія в 1917 р.: від лютого до жовтня.
- •26. Громадя́нська війна́ в Росі́ї
- •28. Нова економічна політика більшовиків (неп): досягнення і прорахунки.
- •29. Утворення срср. Національне будівництво 20-30-х років.
- •30. Політика індустріалізації: зміст та шляхи реалізації.
- •31. Етапи колективізації в срср. Голод 1932-1933рр.
- •32. Основні тенденції суспільно-політичного життя радянського суспільства в 20-ті- 30 роки.
- •33. Зовнішня політика радянської держави в 20-30-х рр.: основні напрямки.
- •34. Культура радянського суспільства в 20-30 рр.: основні тенденції.
- •35. Участь Радянського Союзу в Другій світовій війні: 1939-1941рр.
- •36. Радянсько- німецька війна1941-1943: основні події на фронті та в тилу.
- •37. Радянсько- німецька війна1944-1945: основні події на фронті та в тилу.
- •39. Політичні та соціально-економічні процеси в срср в друг. Пол. 50-х на поч. 60- рр.
- •40. Політичні та соціально економічні процеси в срср в друг. Пол. 60- поч. 80-х рр.. Хх ст.
- •42. Радянська культура в 40-80-х рр.: основні тенденції.
- •43. Політичний курс м. Горбачова: внутр. І зовнішня політика.
- •44. Наростання відцентрових тенденцій. Розпад срср.
- •45.Політичний курс президента б. Єльцина (1991-1999)
- •46.Правління Путіна (2000-2008)
- •47. Політичний курс президента Медведєва
2.Декабри́сти:ідеологія та практична діяльність
— перші російські дворяни-революціонери, які 14 (26) грудня 1825 збройною силою прагнули встановити в Росії конституційний лад. Вони боролися за повалення царату та скасування кріпацтва. Основною причиною декабристського руху стала криза феодально-кріпосницької системи, війна 1812, яка призвела до активного поширення західноєвропейських ідей, глибшого ознайомленим з соціальним та політичним життям Європи. Першому таємному товариству декабристів передувало створення більш ранніх організацій. Всі вони послужили школою майбутнього руху, його безпосередньою передумовою. Після війни 1812 виникають 4 ранні переддекабрістскі організації: дві офіцерські артілі: в Семенівському полку, серед офіцерів Головного штабу (Священа артіль), Кам'янець-Подільський гурток Володимира Раєвського та Товариство російських лицарів Михайла Орлова та Матвія Дмитрієва-Мамонова. Одним із провідних осередків декабристського руху був Київ. 1816 створений Союз порятунку, таємна організація, яка ставила за мету шляхом військового перевороту встановити конституційну монархію та скасувати кріпосне право. До складу організації входили 30 осіб, серед яких були Сергій Трубецькой і Павло Пестель. Але єдності між членами товариства не було, що призвело до його розпаду. На основі Союзу порятунку створено 1818 Союз благоденства з членством понад 200 осіб. Центральні органи містилися спочатку в Москві, а потім у Петербурзі. Товариство мало філії у Кишиневі, Тульчині, Полтаві.1821 внаслідок реорганізації своїх об'єднань майбутні декабристи створили два осередки: 1822 Пн товариство у Петербурзі (М. Муравйов, С. Трубецькой, Є. Оболенський) та Пд в Тульчині (з 1821 керівниками були П.І.Пестель, М.П.Бестужев-Рюмін, С.І.Муравйов-Апостол, С.Г.Волконський-на чолі Корінна дума).
Товариство об'єднаних слов'ян. Водночас з Південним товариством в Україні діяла ще одна таємна організація — Товариство об'єднаних слов'ян, утворена братами Андрієм і Петро Борисовими та Юліаном Люблінським у Новограді-Волинському 1823. Намагаючись зібрати в єдине ціле всі опозиційні сили, у вересні 1825 року Товариство об'єднаних слов'ян об'єдналося з Південним товариством, перетворившися на його філію. Поряд з декабристськими товариствами в Україні у 1821-1825 існувало Малоросійське таємне товариство на чолі з відомим масоном Василем Лукашевичем.
Декабристи надавали великого значення створенню конституційних проектів. Складені декабристами програмні документи виявляють глибокі ідейні протиріччя в їх середовищі.Проект конституції Північного товариства передбачав перетворення Р на федерацію 14 держав і 2 обл; столиця Нижн Новгор; закон орган-Народне віче; вибори за майн цензом; ств все стан гласн суд з адвокатурою і присяжними; імператор найвищ викон влада; скасув кріпосного права на умовах наділення селян землею з розрахунку 2 десятини на двір; закріплювалося велике землеволодіння. Пестель в «Руській правді» виступав за республ, само визнач лише для поляків-інші в єдиний народ; закон вл-Народне віче з 500 чол; викон-Держ дума; найв контрольна влада-Верховний собор; аг вибор право; повне ліквід кріпацтва. Пестель-після револ перев влада-до ТУ, який встанов револ диктатуру. Муравйов-до УЗ, які запровадять Конст. 14 (26) грудня 1825 у день присяги військ та Сенату на вірність новому цареві, Миколі I, члени Пн тов організували в Петербурзі повстання-щоб Сенат ухвал Маніфест до рос народу(лікв самодерж, кріп). Хотіли налати «закон» форми перевороту, «диктатором» обрано трубецького, «нач штабу» оболенського. 13.12.25-Миколі присяг Держрада і Сенат. Намагаючись виправити становище та продовжити боротьбу, 29 грудня 1825 члени Васильківської управи С.І.Муравйов-Апостол і М.П.Бестужев-Рюмін підняли повстання Чернігівського піхотного полку в с. Триліси поблизу Василькова на Київщині. Проте вже 3 січня 1826 біля с. Ковалівки повстанці зазнали поразки в бою з переважаючими силами лояльних Миколі I військ.