3. Державний курс Мико́ли і

Період його правління позначився зміцненням самодержавства та рос шовінізму. Зайняв престол після раптової смерті свого брата, Олександра І і жорстокого придушення повстання декабристів 1825. Прагнучи зміцнити імперію, встановив у країні режим військово-поліцейської диктатури. Зміни на початку сеперечливі – усунув Аракчєєва і повернув Кочубея і Сперанського. При ньому величезну роль в державному управлінні відіграла особиста канцелярія царя і особливо її «Третій відділ» — управління таємної політичної поліції і жандармерія. В 1830-31 придушив повстання в Польщі, був одним з організаторів розгрому Угорської революції 1848-49.Кодифікація законів – друге відділ імператорської канц – М. Балудянський (але все роб Сперан) – 1832-15 Т «Зводу законів Рос імп».

Політика Миколи І щодо України була спрямована на повну нівеляцію національних особливостей, прав і традицій українського народу Микола І заснував перший в місті Києві університет під назвою Імператорський університет Св.Володимира, указ про це він підписав 8 листопада 1833 року. Основним напрямком зовнішньополітичної діяльності уряду Миколи І стала підтримка реакційних режимів в усій Європі. За Миколи І Росія вела війни за завоювання Кавказу і Середньої Азії, Найперші його кроки після коронації були дуже ліберальними . Надзвичайно бурхливо розвивалася російська промисловість, яка вперше почала складатися як технічно передова і конкурентоспроможна, змінило свій характер кріпосне право.

Найважливішим напрямком його внутрішньої політики стала централізація влади. Для здійснення завдань політичного розшуку в липні 1826 створ особливий корпус жандармів - Третє відділення особистої канцелярії(країна поділ на 8 жандарм округів) - секретна служба-збір інформ про настрої населення, доноси, агенти. Після придушення повстання Царство Польське втратило самостійність, сейм і армію і було розділене на губернії. Деякі автори називають Миколи I «лицарем самодержавства »: він твердо захищав його засади і припиняв спроби змінити існуючий лад - незважаючи на революції в Європі. Після придушення повстання декабристів розгорнув у країні масштабні заходи з викорінення «революційної зарази».

39-43-грошова реф-запров твердий кредитний рубль. 1826-статут про цензуру. Освіта-принцип становості- рівень осв мав відпов статусу учня. Уваров-33-48-теорія офіц народність. Правосл проголош панівним- Микола вів справи РПЦ. Віднов політика пере слід розкольників. П. Кисельов 37-41-реф упр держ селянами-запров селян волосне і сільське само вряд; зберіг общин землекорист. 02.04.42-про «зобов’язаних селян»-вся замля належ поміщ. сел. лише користув.

4.Російська суспільно-політична думка другої чверті XIX ст. розвивалася під сильним впливом революційного виступу декабристів. Револ традиц декабристів продовж передові представники студентської молоді. Вчилась у Московському унів поет О. Полежаєв виступив з протестом проти реакційної політики царизму. Микола I наказав віддати його в солдати «під найсуворіший нагляд». На рубежі 20-30-х уряду стало відомо про існування в Москві револ гуртків братів Критських і Сунгурова,. Вступивши до Московського унів в 1829, Герцен і (1812-1870), син багатого московського поміщика, з М. П. Огарьовим (1813-1877) створили револ групу студентів. Учасники її виявляли особливий інтерес до суспільно-політичних питань. Вони були переконаними республіканцями і захоплювалися вченням утопічного соціалізму. Спроби Герцена і Огарьова розгорнути револ агітацію припинені в 1834 їх арештом.

До 30-х XIX ст. відноситься початок літературної діяльності революціонера і демократа В. Бєлінського (1811-1848).. Бєлінський і його однодумці глибоко цікавилися питаннями філософії, особливо естетики, і рішуче засуджували феодально-кріпосницький лад. Демократ переконання Бєлінського знайшли вираження в його юнацькому творі - драмі «Дмитро Калінін», закінченої в 1830. Університетське начальство поспішило виключити його з числа студентів. З середини 30-х XIX ст. Бєлінський присвятив себе виключно літературній праці, співпрацюючи в ряді журналів. 1836-журнал Телескоп, «Філософічний лист» П. Чаадаєва-про роль рос, вона між Зх і Сх, її релігія-лист забор.

Ідеологічна боротьба в Росії 40-х стала більш складною і жвавою. У ході її визначилися різні напрямки суспільного руху. У це десятиліття виникла й оформилася особливий різновид дворянсько-поміщицької ідеології - слов'янофільство. Гурток слов'янофілів склався на рубежі 30-40-х у Москві. Він об'єднував невелику групу дворянських публіцистів і письменників. Ядро його становили А. С. Хомяков, брати Іван та Петро Киреєвські, Ю. Ф. Самарін, А. І. Кошелев, сини письменника С. Т. Аксакова - Костянтин та Іван (статі «про старе і нове», «У відповідь Хомякову»). Ідеї: 1)православ віра найвищ цінність Рос і це її переваги; 2)в Р не склал класи бо не було соц. протистоянь; 3)критика П І; 4)поверн до монарх допетровської; 5)проти насильства; 7)свобода совісті, слова, скасув кріп. Західники-р і Зх-частини цілісного культ-іст простору (М. Грановський, Д. Крюков, О. Герцен, В. Бєлінський): 1)шляхи розв Р і Зх мало відрізнялися; 2)П І спрям Р на прав шлях розв; 3)за конст-монарх; 4)скасув кріп згори; 5)своб слова. Белін критик церкву за прислугу самодерж. М. Бакунін-соціалізм-за скасув імп. Герцен-поєдн слов’янофіл з соц. доктриною.

5.Економіка та соціальне життя в першій половині ХІХ ст.: основні тенденції.

У 1804 в Р наліч бл тисячі мануфактур (не рахуючи гірських заводів) при 95 тис. робітників, з яких майже половина були найманими. До початку XIX ст. відносяться перші досліди застосув машинної техніки в текстильному виробн. Нові риси намітилися і в с/г. У перші роки XIX ст. виникли нові галузі, що мали промисл значення: почалися посіви цукрових буряків, стало розвиватися тонкорунне вівчарство і т. д. Але кріпосн віднос не дозволяли здійснити радикальну перебудову поміщ господарств. Населення з 1812 по 1817 скоротилося майже на 10% (з 45 млн. до 41 млн. чоловік). Сотні тисяч селянських родин розорені. Недоїмки по податках вже в 1814 перевищили 160 млн. руб. асигнаціями. Сильно постраждала промисл, найбільш розвинена саме в районах, захоплених війною. З 40-х розшир посів картоп, цукр і бур. «Місячина». Домін дріб, переваж селян промисл. Урал-центр металург-на експорт. У 30-40-х XIX ст. Р продовж залиш відсталою аграрною країною, господарське розвиток якої затримувалося пануванням феодального землеволодіння. Механізація промисловості пред'являла зростаючий попит на машинне обладнання, але зрушення у машинобудуванні намітилися тільки в 50-х роках, а більша частина необхідних для російських фабрик і механізмів надходила з-за кордону.-з Англ Одночасно з розвитком, хоча і повільно, внутрішнього ринку росла і зовнішня торгівля Основну масу експорту становило сільськогосподарську сировину, передусім льон, лляне насіння, шерсть, сало, шкіри. Кріпосна Росія у світовій торгівлі виступала одним з головних постачальників продуктів харчування і сировини для промислових країн Європи, в першу чергу для Англії, що поглинає понад 40% всього російського експорту. При всьому цьому першорядне значення для економічного розвитку мав внутрішній ринок країни. Ємність його вже на першій чверті XIX ст. визначалася майже в 1 млрд. руб. і в багато разів перевищувала обороти російської зовнішньої торгівлі. До того ж внутрішній попит в Росії був порівняно більш стійкий і постійний, а розміри зовнішньої торгівлі різко коливалися в залежності від військово-політичної обстановки, від митної політики держав і т. д. Зросло знач ярмарків. Зовн політ-активний торгов баланс-протекціоніст митна політика. Експорт-зерно, льон, шкіра. Імпорт-пром товари. Водний і гужовий транспорт. Буд шосе і 1837-перша залізн.

Дворяни-найпивілейованіші–спадкове(право волод кріпак, звільн від служби, подушн подат, виїзд закордон вільний). Особисте-за вислугу-не мали кріпаків. Духовенство-звільн від подат, рекрут повин і тілесн покар. Под. на приходська(священ і церков служителі) і чорне(з нього признач найвищ церк ієрарх). Міщан-вільне насел міст(1\3 мешкан)-плат подуш подат, відбув рекрут. Купецтво-вже не спадков, куп привілеї купл. 1832-новий привілейов стан-почесні громад двох ступенів(спадкове і особисте0-звільн від рекрут, тілесн покар і держповинн. Ремісн-запис в цехи. Селяни- державні; поміщицькі; удільні; економічні; посесійні.