17. Національне питання і національні рухи в др. Пол. 19 ст.

У др. Пол. 19 ст росіяни так і не були панівним народом в імп-на 97р – 44%. Цар уряд вище цінував лояльність, професійну компетенц і знатн походж, ніж конфес чи етнічн належн. Від 60-х в нац. політиці помітні тенденц до форсованої інтеграції, адмін. уніфікац та мовн-культ русифікац. Дослідники це поясн: 1)установка на модернізац після Кр в; 2)нац. рухи нерос народів-небезпеч для стабіл і єдн імп; 3)від 60-х на уряд політику впливав рос націоналізм; 4)вплив нац. політики в Євр держ. де модерн у заверш фазі. Результати посиленої інтегр нерос народів: 1)в імп панував спокій і порядок до 1905; 2)ця ж політ сприяла мобілізації проти Р, не лише освіч еліт, але й широких прошар насел «старих» націй(пол., вірм). Загальм розв нац. рухів вдалось на коротк час, бо модерн створумови для них. 63-64 – пол. повстання-зходи на інкорпор П, політ спрям проти шляхти. 64-забор лит мову в школах. Лит інтеліг боролась за скасув заборон книго друк, за нац. школу. 67-забор книго друк білор. 70-ті акт участь євр в рос револ русі(81-84-погроми).

18. Культура друг. Пол. Хіх ст.: основні тенденції розвитку.

Освіта-зрост к-сті шкіл. Осн форма сер школи – гімназії. У країні розгорн широкий рух за створ народних шкіл, зміна методів викладання в них, надання права на освіту жінкам. Велику роботу з пошир освіти серед народу проводили комітети грамотності, громадські просвітницьк іорганізац, пов'язані з земствами У системі початк освіти за статутом 1864 зберігалися церковноприходські школи, що знаходилися тепер у веденні Синоду. В універ, які отримали автоном, відкрилися нові кафедри, пожвавилася наукова робота, підвищився освітній рівень випускників. 65-новорос унів, 88- Сибір. Письменні 27,7 %. Преса-«Енциклопедичний словник» Брокгауза і Єфрона-нацкращ рос енцикл. Зб к-сть період видань(товсті журнали). «Современник», АН-«Санкт-Петербургские ведомости», «Новоє время»-перша мосова газета. Наука-О. Попов-вик електромагн хвиль при передчі сигналів. 60-70-золот вік-О. Бутлеров, М. Бекетов. І. Сєченов-засн рос фізіолог школи. І. Мечников-засн порівняльної патології. Геогр і мандр М. Пржевальський. М. Миклухо-Маклай-етнограф. В. Ключевський-«Курс рос іст».М.Костомаров-Б.Х,Руїна, Мазепа. Література- провідне місце належало нарису, в якому ставилися гострі соціальні проблеми, корінні питання життя і побуту селянства (нариси М. В. Успенського, В. А. Слєпцова, Г. І. Успенського та ін.). 60-70-ті - час розквіту і найбільших досягнень російського класичного роману та повісті. Величезний внесок рос та світову культуру внесли І. С. Тургенєв (1818-1883-Муму, Батькиі діти) і Ф. М. Достоєвський (1821 – 1881-Ідіот, Брати Карамазови). Вершиною рос літер XIX ст. стала творчість Л. М. Толстого (1828 – 1910-Війна і мир, Анна Кареніна). Чехов-створ узагальню вальні соц.-психолог образи представників різних прошарків рос сусп. Живопис-В. Перов-реаліст, гострий соц. зміст. І. Кромський-портрет. І. Рєпін-реалізм і народність. В. Суриков-майстр іст живопису. Музика-у др пол XIX ст. величезну роль у розвитку музичної культури відіграло творче об'єднання композиторів «могутня кучка» Балакірєв (1836/37-1910), М. П. Мусоргський (1839-1881), Ц. 1918), А. П. Бородін (1833-1887), М. А. Римський-Корсаков (1844-1908)]. Ідейно-моральні погляди цієї співдружності формувалися підвпливом передових ідей 60-70-х років. Однією з основних рис естетикиі музичної творчості композиторів «могутньої купки» було прагнення передати в музиці «правду життя». О. Бородін-опера Князь Ігор. П. Чайковський-10 опер, 3 балети. Кін 19 – О. Глазунов, О. Скрябін. Арх і скульпт-поч буд торг пасажів, нові споруди мали менше ярусів і глибший амфітеатр. У др пол XIX за участі громадськості в Рос було організов багато різн за профілем музеїв: історичних, природничо-наукових, художніх, промислових, с\г. Часто декор прикр різн епох наклад на спору, з якими не мали ніц спільного М. Микешин-памятник К ІІ в пет, Б.Х. в Києві.