- •1. Походження та розвиток банків
- •2. Поняття, призначення та класифікація банків
- •3.Особливості функціонування, становлення і розвиток банківської системи України
- •4. Створення, реєстрація та ліцензування банків і банківської діяльності.
- •5.Організаційна і функціональна структура банку.
- •6. Реорганізація та ліквідація банку.
- •7.Банківські об'єднання: порядок створення та їх типи
- •8.Організаційно-правові основи функціонування і структури Національного банку України
- •9.Функції та операції Національного банку України
- •10. Банківські ресурси, їх види та класифікація
- •11.Капітал банку, його склад і структура
- •12.Джерела формування та напрями використання капіталу банку.
- •13. Залучені ресурси банку, їх суть та класифікація.
- •15. Сертифікати банку та їх різновиди.
- •16. Позичковий капітал банку та його складові.
- •17. Основи класифікації банківських операцій послуг
- •18.Пасивні банківські операції та їх характеристика
- •19.Активні банківські операції та їх характеристика
- •20. Характеристика банківських послуг
- •21.Сутність розрахункових відносин
- •22.Безготівкові розрахунки, їх суть, значення, класифікація і принципи організації.
- •23.Платіжні інструменти. Механізм розрахунків за допомогою платіжних доручень, платіжних вимог, платіжних вимог-доручень, чеків, акредитивів, векселів.
- •24.Суть та значення системи міжбанківських розрахунків
- •25.Порядок проведення міжбанківських розрахунків
- •26. Структурна побудова системи електронних платежів
- •27.Механізм здійснення операцій з банківськими платіжними картками та їх види
- •28.Види кас і специфіка їх діяльності
- •29.Суть, значення та характеристика касових операцій
- •30.Ліміт каси та інкасація готівки
- •31.Інкасація готівки.
- •32.Банківські кредити та їх класифікація
- •33.Кредитування юридичних осіб
- •34.Форми забезпечення повернення банківських позичок (застава, гарантія, пере відступлення боргу, іпотека страхова угода)
- •35.Споживчий банківський кредит та його особливості
- •36. Суть, значення та класифікація банківських інвестицій
- •37. Інвестиційний портфель банку: суть, порядок, принципи формування та класифікація.
- •38. Суть, значення та загальна характеристика валютних операцій банку.
- •39. Неторговельні операції комерційних банків в іноземній валюті.
- •40. Охарактеризуйте основні форми міжнародних розрахунків і порядок їх здійснення.
- •41. Операції банків із цінними паперами, суть та порядок здійснення.
- •42. Сутність і види інвестицій у цінні папери
- •43. Основи управління інвестиціями банків у цінні папери
- •45. Інформаційне забезпечення фінансово-економічного аналізу банків.
- •46. Аналіз пасивів банку.
- •47. Аналіз активів банку.
- •48. Аналіз обсягів, динаміки та структури доходів і витрат банку.
- •49. Прибуток і рентабельність на мікроекономічному рівні.
- •50. Аналіз ефективності діяльності банків.
- •51.Регулювання банківської діяльності, його суть та форми.
- •52. Регулятивний капітал банку: призначення та порядок визначення.
- •53. Суть, значення, становлення цілісної системи рейтингів і банківської системи рейтингової оцінки "camels".
- •54. Роль маркетингу в функціонуванні банків і механізм реалізації стратегії банківського маркетингу.
- •55. Фінансовий менеджмент у банку, його функції та елементи.
- •56.Банківські об’єднання, порядок їх створення, типи.( див. 7 питання)
- •57. Закон України про банки і банківську діяльність.
52. Регулятивний капітал банку: призначення та порядок визначення.
Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків. Він є базою для розрахунку економічних нормативів.
Регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня) капіталу та додаткового (2-горівня) капіталу.
Величина регулятивного капіталу розраховується за формулою:
РК = ОК + ДК-В,
ОК - основний капітал;
ДК - додатковий капітал;
В-відрахування.
Основний капітал уважається більш незмінним, і таким, що не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки. Додатковий капітал немає стійкого характеру, а його розмір піддається змінам.
Основний капітал (капітал 1-го рівня) складається з таких елементів:
а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал (за підсумками року розмір статутного капіталу коригується на індекс девальвації чи ревальвації гривні за рахунок і в межах валового доходу або валових витрат відповідно до методики НБУ);
б) розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, що оприлюднені банком у фінансовій звітності);
> дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу;
> емісійні різниці:
> резервні фонди;
> загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій.
Ці складові частини включаються до капіталу 1 -то рівня лише за умови, що вони відповідають таким критеріям:
> відрахування бо резервів і фондів здійснено з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання;
> призначення резервів та фондів і рух коштів по цих резервах і фондах окремо розкрито в оприлюднених звітах банку;
> фонди мають бути в розпорядженні банку з метою необмеженого і негайного їх використання для покриття збитків;
> будь-яке покриття збитків за рахунок резервів та фондів проводиться лише через рахунок прибутків та збитків:
в) загальний розмір основного капіталу визначається з урахуванням розміру очікуваних (можливих) збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів та основний капітал зменшується на суму:
- недосформованих резервів під можливі збитки за:
1) кредитними операціями;
2) операціями з цінними паперами;
3) дебіторською заборгованістю;
4) прострочених понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями;
5) коштами, розміщеними на коррахунках у банках, які визнані банкрутами або які зареєстровані в офшорних зонах;
> нематеріальних активів за мінусом суми зносу;
> капітальних вкладень у нематеріальні активи;
> збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження;
> збитків поточного року.
Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) складається з таких елементів:
- резерви під стандартну заборгованість інших банків;
>резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків:
- нерозподілений прибуток минулих років;
> прибуток звітного року, що очікує затвердження:
- результат переоцінки основних засобів;
- прибуток поточного року, зменшений на суму неотриманих нарахованих доходів;
> субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал), з метою підвищення капіталізації.
Субординований борг це звичайні незабезпечень боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до угоди не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів.
Залучення коштів на умовах субординованого боргу з метою їх врахування до додаткового капіталу банку у вигляді позик, кредитів, депозитів юридичних осіб може здійснюватися як шляхом укладення прямих договорів між банком-боржником та інвестором, так і шляхом випуску банком-боржником облігацій.
Залучення коштів на умовах субординованого боргу шляхом випуску облігацій здійснюється з урахуванням особливих умов щодо випуску та погашення облігацій.
Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більш ніж 25% капіталу банку.
Отже, відкоригована частина фінансового капіталу, яка найменше підлягає змінам і може гарантувати покриття негативних наслідків різноманітних ризиків та захист інтересів вкладників, виступає регулятивним капіталом.