5.Організаційна і функціональна структура банку.

Організаційна структура банку визначається:

• структурою органів управління банком;

• структурою функціонування підрозділів і служб банку.

Основними органами управління банком є збори акціонерів банку. Цей орган збирається як правило 1 раз на рік і здійснює загальне керівництво.

Збори акціонерів обирають голову та Раду банку, а також назначають голову правління банком. Рада і голова обираються на 5 років у представ­ників, засновників та акціонерів банку і здійснюють загальне керівництво дальністю банку в період між зборами акціонерів. Засідання Ради банку збирається 1 раз на квартал.

Правління банку є виконавчим органом банку, здійснює керівництво і управління поточною діяльністю банку. Воно збирається не більше 2 разів на місяць. Голова правління банку керує всією діяльністю банку, представляє банк в інших організаціях, підписує договори, несе відповідальність за його роботу.

Ревізійна комісія банку є його контролюючим органом, формується із представників акціонерів і затверджується рішенням зборів акціонерів.

Функціональними підрозділами, що безпосередньо здійснюють банківські операції та обслуговують клієнтів, є управління, департаменти та відповідні служби банку.

Крім управлінь до організаційної структури відносять такі служби банку:

відділ кадрів ; бухгалтерія; адміністративно-господарський відділ;

юридичний відділ; ревізійний відділ; відділ впровадження і експлуатації ЕОМ організовує комп'ютерні системи банку, здійснює виконання електронних розрахунків і платежів, займається розробкою програмного забезпечення для відділів та управлінь банку, розробляє програми перспективного і поточного оснащення банку електронно-обчислювальною і оргтехнікою; управління маркетингу і зв’язків з клієнтурою; кредитне управління; валютне управління; управління депозитних операцій; управління розрахунково-касового обслуговування; управління посередницькими операціями; управління філіями банку; управління аналізу і статистики.

6. Реорганізація та ліквідація банку.

За своїм змістом форми реорганізації можуть бути:

 об’єднувальні. До них належать:

– злиття – це припинення діяльності двох (або кількох) банків як юридичних осіб і передачу всіх майнових прав і зобов’язань цих банків новоствореному банку;

– приєднання – припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передачу усіх його майнових прав і зобов’язань іншому банку на правах філії чи без відкриття філії;

 розподільчі. До них відносять:

– поділ – припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передачу за розподільчим актом у визначених частинах усіх його майнових прав і зобов’язань кільком новоствореним банкам;

– виділення – створення банку (або кількох банків), якому (яким) за розподільчим актом у відповідних частинах переходять майнові права і зобов’язання банку, котрий реорганізовується.

 реорганізація шляхом перетворення. Реорганізація банку може відбуватися шляхом перетворення, яке передбачає зміну юридичного статусу товариства, у вигляді якого було створено банк. При перетворенні банку з одного виду на інший до новоствореного банку переходять усі майнові права і зобов’язання банку, що реорганізовується.

Ліквідація банку з ініціативи власника здійснюється в порядку передбаченому законодавством України.

Примусова ліквідація банків здійсн. з ініціативи НБУ відповідно до чинного законодавства.

Примусова реорганізація здійсн. з ініціативи НБУ з надсиланням банку листа-попередження з вимогою провести реорганізацію.

Якщо в зазначений перший банк на проходження реорганізації НБУ може прийняти рішення про його ліквідацію.

НБУ контролює процес створення реорганізації та ліквідації банків України.