46. Аналіз пасивів банку.

Головною метою аналізу пасивних операцій банку є визначення ефективності формування ресурсної бази банку за зниження її вартості та підвищення фінансової стабільності. Аналіз пасивів банку проводиться в такому розрізі:

- аналіз структури пасивів за джерелами формування ресурсів;

- визначення розміру власного капіталу, його структури та достатності:

- аналіз дотримання основних нормативів достатності капіталу;

- аналіз зміни статутного капіталу банку;

- дослідження та оцінка обґрунтованості розподілу прибутку;

- аналіз структури зобов'язань з позиції витрашності та стабільності ресурсної бази;

- розроблення стратегії розширення клієнтської бази з метою здешевлення ресурсів;

- оцінка ділової активності банку щодо залучення ресурсів;

- розроблення прогнозу конкурентоспроможності та фінансового потенціалу банку.

Аналіз пасивів банку починається з визначення співвідношення між капіталом банку і його зобов'язаннями. Структура ресурсів банку визначає його тактику у формуванні ресурсів. Достатність капіталу - це здатність банку захистити інтереси своїх кредиторів та власників від незапланованих збитків, розмір яких залежить від обсягу ризиків, що виникають у результаті виконання банком активних операцій. Чим вища частка зобов'язань перед клієнтами банку (підприємств та організацій) на довгостроковій основі, тим вища стабільна частина ресурсів банку, що позитивно впливає на його ліквідність і зменшує його залежність від міжбанківських позик. Проте строкові депозити є дорожчими, що негативно впливає на рентабельність та прибутковість роботи банку, водночас збільшення частки (понад 30%) банківських позик підвищує ризик незбалансованої ліквідності, оскільки посилюється залежність банку від зовнішніх джерел фінансування.

47. Аналіз активів банку.

Одним з основних напрямів аналізу банківської діяльності є аналіз його активних операцій. Загальна сума активів це сума всіх категорій активів за мінусом суми всіх контрактивних рахунків типу резервів під можливі збитки від кредитної діяльності та дисконт за придбаними цінними паперами. Аналіз активів банку здійснюється в такій послідовності:

> вивчається динаміка зміни загальних активів(абсолютний приріст активів, темп росту, темп приросту активів), у тому числі окремих його статей (горизонтальний аналіз);

> аналізується структура активів банку за різними класифікаційними ознаками (вертикальний аналіз);

> з'ясовується структура активів за дохідністю, що характеризує ділову активність банку:

> аналізується структура активів банку за ліквідністю та за ризикованістю.

Групування активів банку здійснюється за такими ознаками:

> за видами операцій;

> за строками розміщення (- поточні; - строкові; - квазі строкові);

> за ступенем ліквідності(первинні резерви, вторинні резерви, інші ліквідні активи, малоліквідні активи, неліквідні активи);

> за ступенем ризику(I група – 0%; II група - 10%; III група – 20%; IV група -50%;V група 100%);

> за впливом на рівень дохідності банку.

Вертикальний і горизонтальний аналіз активних операцій дає змогу виявити зміни у розподілі агрегованиx статей балансу як у динаміці, так і у внутрішній структурі активпих операцій баланcy банку і визначити, за рахунок яких операцій зросла (зменшилася) прибутковість (збитковість), виявити зміни (збереження пріоритетів у банківській діяльності). Аналіз структури активних операцій поділяється на якісний і кількісний.

На основі якісного розподілу активів і використання методу порівняння визначаються пропорції між статтями балансу тендеції їх зміни та простежується, якою мірою ці зміни і відхилення вплинули на ліквідність і прибутковість операцій банку.

Коефіцієнтний (кількісний) аналіз дає змогу оцінити в динаміці якість активів за такими критеріями як дохідність, ризикованість, ліквідність, оборотність.