110. Меморандум

Меморандум - документ, у якому розглядається фактична сторона того чи іншого питання, дається аналіз його окремих аспектів, аргументація на захист своєї позиції та дискусія щодо позиції протилежної сторони. Меморанду може бути додатком до особистої та вербальної ноти чи самостійним документом, який передається особитсо або кур”єром.

На думку відомого британського спеціаліста в галузі дипломатичного протоколу Рональда Барстона, існує чотири основних види документів для ведення дипломатичного листування. Це — ноти, листи, меморандуми та пам 'ятні записки.

Меморандум може фігурувати як самостійний документ дипломатичного листування або як додаток до особистої чи вербальної ноти. У другому випадку меморандум розвиває та обґрунтовує зміст ноти. Відмітною рисою меморандуму є детальне викладення фактичного або юридичного боку того чи іншого питання.

Характеризуючи меморандум, Е. Сатоу зауважує, що цей вид дипломатичного документа нерідко являє собою детальне викладення фактів та аргументів, що з них випливають, і нічим, по суті, не відрізняється від ноти, за винятком того, що меморандум не починається і не завершується формулою ввічливості і не повинен мати підпису. Іноді меморандум доречно супроводжувати короткою пояснювальною нотою. В минулому меморандум часто називали по-французьки «de­duction» (висновок) або «expose des motifs» (викладення мотивів, мотивування).

Слушне зауваження щодо призначення меморандуму в системі дипломатичної переписки міститься у книзі відомого австрійського дипломата X. Вільднера «Техніка дипломатії». На його думку, форма меморандуму має ту перевагу, що дає змогу в суб'єктивній формі викласти завдяки певній кількості фактів об'єктивну точку зору з того чи іншого важливого питання.

111. Приватний лист напівофіційого характеру

Приватні листи напівофіційного характеру надсилаються знайомим офіційним особам у випадках, пов'язаних із на­данням певної особистої послуги (подяка за запрошення, прохання про сприяння), або з питань, порушення яких у офіційній обстановці є небажаним з тих чи інших причин.

Таким чином, якщо коротко підсумувати характеристику головних видів документів дипломатичного листування, то можна констатувати: особиста нота пишеться від імені першої особи, вербальна — від третьої, пам'ятна записка — в безособовій формі; особиста та вербальна нота починаються та закінчуються формулою ввічливості, а в пам'ятних за­писках та меморандумах такі формули відсутні. Що сто­сується приватних листів напівофіційного характеру, то вони юаіалі не відіграють самостійної ролі в дипломатичній практиці.

Приватний лист напівофіційного характеру посилається знайомим офіційним особам у випадках, коли потрібне яке-небудь сприяння в розв'язанні питань, що є предметом офіційноїлистування або переговорів, з метою підкреслити зацікавленість автора в даній справі або прискорити розв'язання якого-небудь питання шляхом використання впливу особи, якомупрямує лист.

Приватні листи пишуться на звичайному папері (в пів-аркуша), іноді на бланку з надрукованими друкарським способом в лівому верхньому кутку ім'ям і прізвищем або офіційним титулом відправника. Зворотна сторона листа не використовується. Звертання в такому листі буває наступним:  "Шановний пан Н".

Заключний комплімент обов'язковий. Номер на листі не вказується, дата і особистий підпис необхідні. Адреса пишеться тільки на конверті.

112. Нові види дипломатичної документації (послання глав держав та законодавчих органів, ноти та заяви МЗС, заяви для преси тощо).+109,108

послання глав держав та законодавчих органів

Щорічні послання глав держав до вищих законодавчих органів (подібний жанр спілкування першої особи держави з елітою суспільства) мають вікову історію. Суспільство очікує від цього заходу оцінок главою держави поточної ситуації в країні, визначення стратегічних пріоритетів її розвитку на перспективу, чітких відповідей на злободенні питання. Серед розвинених країн світу така практика укорінилася, мабуть, лише в США. В Європі ж набула поширення інша практика, за якою до вищого законодавчого органу держави звертається, як правило, голова уряду. Навіть у Франції, де президент наділений значно більшими повноваженнями, аніж, наприклад, в Німеччині або Італії, до депутатів Сенату (верхня палата парламенту) і до Національних зборів (нижня палата) звертається не президент, а глава уряду. Відбувається це дійство не обов’язково кожного року, а лише після того, як сформовано новий уряд або ж у зв’язку з виникненням внутрішньополітичної або міжнародної кризи. У Великій Британії із щорічним посланням до Палати громад і Палати лордів звертається королева. Точніше, вона лише зачитує послання, підготовлене в канцелярії прем’єр-міністра.

Звісно, не можна механічно, так само як і концептуально, порівнювати послання глав різних держав світу – різних за економічним потенціалом, індексом людського розвитку, партійно-політичними, історико-культурними ознаками тощо. Водночас, не можна не помітити схожості тих проблем (поширення бідності, енергетичні, екологічні та інші проблеми, техногенні катастрофи), які характеризують нинішню соціально-економічну ситуацію, наприклад, в США і Україні, або в Україні й Росії (в інших варіантах). На фоні нестійкого розвитку світової економіки спостерігається погіршення економічної ситуації в ряді посткомуністичних країн. Впевнено ж можна стверджувати, що перераховані вище проблеми набули на сьогодні глобального характеру.

Зрозуміло також, що в чомусь схожі, на перший погляд, проблеми, з якими на сьогодні стикаються як в Америці, так і в Україні та в інших країнах світу є різними за природою походження, спричинені неоднаковими чинниками. Відтак, безумовно, мають відрізнятися шляхи, підходи до їх розв’язання з урахуванням специфіки, традицій історичного розвитку кожної країни. Водночас, за обставин, коли ряд соціально-економічних проблем набув глобального характеру зростає значимість необхідності кооперування зусиль, налагодження співпраці між різними за економічним потенціалом країнами світу в їх позитивному розв’язанні. Показовим прикладом може слугувати, зокрема, прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови “Про укладення Меморандуму про взаємопорозуміння між урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки про участь у заходах з реформування тарифів на комунальні послуги та реструктуризації комунальних підприємств в Україні”.