87.Консульські привілеї та імунітети, їх відмінність від дипломатичних.

 Що стосується питання про консульські привілеї та імунітети, то в порівнянні з дипломатичними їх теж можна визначити як сукупність особливих пільг, переваг та пре­ференцій, що надаються іноземним консульським установам та їхнім співробітникам відповідно до норм міжнародного права та законодавства країни перебування. В консульському праві, як і дипломатичному, розрізняють дві категорії привмеїв та імунітетів:

1. 1)                   переваги, привілеї та шунітети консульських установ:

1. 2)                   переваги, привілеї та імунітети штатних консульських посадових осіб та інших працівників консульських установ.

 

Серед першої категорії найсуттевшпіми є: недоторкан­ність консульських приміщень; звільнення консульських приміщень від податків; недоторканність консульського архі­ву та документів; свобода зносин; безперешкодні зносини і контакти з громадянами акредитуючої держави. Це кон­сульське право, згідно зі ст. 36, п. «с» Віденської конвенції, передбачає, зокрема, право консула «...відвідувати грома­дянина акредитуючої держави, який перебуває у в'язниці, під вартою або є затриманим, для бесіди з ним», а також «...право листуватись з ним та вживати заходів для забезпечення йому юридичного представництва...». Консульські установи також мають право отримувати інформацію від компетентних органів країни перебування про смерть, опіку та піклування, про аварії суден і літаків (акредитуючої держави); здій­снювати безперешкодно зносини з органами країни перебу­вання; стягувати консульські збори.

Другу категорію консульських привілеїв та імунітетів ста­новлять особиста недоторканність консульських посадових осіб; повідомлення про арешт, попереднє ув'язнення або судове переслідування; імунітет від юрисдикції; обов'язок давати свідчення; звільнення від реєстрації іноземців та від отримання дозволу на проживання; звільнення від отри­мання дозволу на роботу; звільнення від .митного збору та огляду; звільнення від особистих повинностей і обкладень. Ці найголовніші та деякі інші привілеї та імунітети кон­сульських посадових осіб регламентуються ст. 40—57 Віден­ської конвенції про консульські зносини.

Звичайно, конкретніше й детальніше консульські права, привілеї та імунітети як першої, так і другої категорії регла­ментуються у відповідних двосторонніх консульських угодах та конвенціях, в яких ураховуються певні специфічні мо­менти національних законодавств держав, що ці угоди укла­дають.

88. Особисті привілеї та імунітети консульських співробітників

Другу категорію консульських привілеїв та імунітетів ста­новлять особиста недоторканність консульських посадових осіб; повідомлення про арешт, попереднє ув'язнення або судове переслідування; імунітет від юрисдикції; обов'язок давати свідчення; звільнення від реєстрації іноземців та від отримання дозволу на проживання; звільнення від отри­мання дозволу на роботу; звільнення від .митного збору та огляду; звільнення від особистих повинностей і обкладень. Ці найголовніші та деякі інші привілеї та імунітети кон­сульських посадових осіб регламентуються ст. 40—57 Віден­ської конвенції про консульські зносини.

У міжнародному праві загальновизнано, що консулу та консульському персоналу мають бути надані привілеї й іму­нітети, необхідні для виконання їхніх функцій. У міжна­родній правовій практиці особистими консульськими при­вілеями й імунітетами прийнято наділяти консулів, кон­сульських службовців, а також працівників обслуговуючого персоналу консульської установи. Особисті консульські привілеї й імунітети зазвичай вужче дипломатичних.

Найбільш широкі консульські привілеї й імунітети ма­ють консульські посадові особи. Консульськими посадови­ми особами узагальнено називають генеральних консулів, консулів, віце-консулів і консульських агентів. Консульські службовці (персонал) мають більш вузький, у порівнянні з консулами, обсяг привілеїв й імунітетів. До консульських службовців відносять адміністративно-технічний персонал консульської установи (друкарок, секретарок, бухгалтерів та ін.). Працівники здійснюють допоміжне обслуговуван­ня консульської установи (садівник, ліфтер, шофер та ін.), і їхні імунітети пов'язані винятково з виконанням службо­вих обов'язків. Члени родин консулів і консульських служ­бовців також мають деякий обсяг привілеїв й імунітетів, за винятком, як правило, тих випадків, коли вони є громадя­нами держави перебування. Особливу категорію складають особисті привілеї й імунітети позаштатних консулів. Такі привілеї й імунітети, по-перше, значно поступаються при­вілеям й імунітетам штатних консулів, а по-друге, надають­ся громадянину держави перебування, хоча і за згодою цієї держави.

Особиста недоторканність. У загальному міжнародному праві особиста недоторканність консулів не є абсолютною. Консульські посадові особи, говориться у ст. 41 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 р., «не підлягають ані арешту, ані попередньому ув'язненню, інакше як на підставі постанови компетентної судової влади у разі скоєння тяжких злочинів». За винятком зазначених ви­падків «консульські посадові особи не можуть бути ув'яз­неними і не підлягають ніяким іншим формам обмеження особистої свободи, інакше як на виконання судових поста­нов, що набули законної чинності». Це положення не сто­сується консульських службовців і осіб обслуговуючого персоналу.

І консульські посадові особи, і консульські службовці не підпадають під юрисдикцію країни перебування щодо дій, вчинених ними під час виконання консульських функцій1. Вирішення питання про те, чи мало місце виконання таких функцій у момент скоєння правопорушення, вирішується дипломатичним шляхом. У разі затримки чи арешту таких осіб влада країни перебування зобов'язана негайно повідо­мити про це відповідне консульське чи дипломатичне пред­ставництво. Консульські службовці та члени обслуговую­чого персоналу мають право не свідчити з питань, пов'яза­них із виконанням ними службових обов'язків.

Положенням про дипломатичні представництва та кон­сульські установи іноземних держав в Україні закріплена особиста недоторканність консульських посадових осіб (ча­стини 1, 2, 5 п. 25), особиста недоторканність консульських службовців (частини 2-4 п. 25) і особиста недоторканність членів обслуговуючого персоналу консульської установи (частини 3, 4 п. 25).

Звільнення від податків і зборів. Консульські посадові особи, консульські службовці, а також члени їхніх родин, що проживають разом із ними, звільняються від податків і зборів за конкретні види обслуговування. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іно­земних держав в Україні спеціально не передбачає існуван­ня особистих консульських фіскальних привілеїв.

Особисті митні привілеї поширюються на консульських посадових осіб у тому самому обсязі й порядку, що й на дип­ломатичних агентів. Положення про дипломатичні пред­ставництва та консульські установи іноземних держав в Україні спеціально не передбачає існування особистих кон­сульських митних привілеїв.