81. Категорізація персоналу консульських установ

Відповідно до Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року персонал консульських установ ділиться на три категорії: 1)консульські посадові особи, які перебувають на консульській службі і виконують консульські функції; 2)консульські службовці, які виконують адміністративно-технічну роботу; 3)обслуговуючий персонал. Консульські посадові особи повинні бути, як правило, громадянами держави, що представляється. Громадяни держави перебування або третіх держав можуть призначатися на консульські посади державою, що представляється, тільки з точно вираженої згоди держави перебування (стаття 22). Суверенним правом держави перебування є право в будь-який час повідомити державі, що представляється, про те, що та або інша консульська посадова особа є persona non grata, або що будь-який працівник консульського персоналу є неприйнятним. У такому випадку держава, що представляється, повинна відкликати цю особу або припинити її функції в консульській установі (стаття 23). Власті держави перебування (зазвичай міністерство закордонних справ) видають консулам консульські картки, що підтверджують їхнє посадове становище і наявність привілеїв та імунітетів відповідно до міжнародного права. Функції працівників консульської установи припиняються на таких підставах: а) повідомлення держави перебування державою, що представляється, про те, що її функції припиняються (відкликання); б)анулювання екзекватури (оголошення personanon grata); в)повідомлення державою перебування держави, що представляється, про те, що держава перебування перестала вважати його працівником консульського персоналу.

82.Консульська екзекватура.

 Екзекватура – офіційний документ про визнання державою перебування особи, вказаної в консульському патенті, главою самотійної консульської установи та про надання їй права виконувати консульські функції в певному консульському окрузі. Форма й порядок видачі Е. Визначаються внутрішнім законодавством приймаючої держави, як правило її видає МЗС.

Держава перебування вправі відмовити у видачі Е. Чи анулювати її, якщо консула оглошено персона нон грата, і при цьому вона не зобов”язана повідомляти про мотиви свого рішення. Е. Не потрібна: завідувачам консульських відділів ДП, оскільки виконання консульських функцій одному із членів дип.персоналу посольства чи місії; іншим співробітникам конс.установ, які вільно призначаються державою, що їх направляє.

83. Консульський патент

це документ, що підтверджує факт призначення відповідної особи главою конс.установи. В патенті вказується повне ім”я, прізвище, громадянство особи, категорія або клас, до якого належить консул, консульський округ та місцезнаходження конс.установи.

в Україні Конс.патент видається МЗС за двома підписами – міністра та керівника консульського управління, засвідчується гербовою печаткою. Видача нового патенту передбачається при кожному новому призначенні глави конс.установи, зміни класу, місцезнаходження чи території консульського округу.

Органи влади країни перебування, яким вручається патент, розглядають питання про допущення кон­сула до виконання ним службових обов'язків у зазначеному консульському окрузі. Таке допущення або визнання консула оформляється шляхом видачі екзекватури, тобто дозволу країни перебування на виконання консульських функцій в узгодженому консульському окрузі. Так, у Консульській кон­венції між Україною та Російською Федерацією від 15 січня 1993 р. зазначається:«2. Акредитуюча держава передає Міні­стерству закордонних справ держави перебування кон­сульський патент про призначення глави консульської уста­нови. 3. За поданням консульського патенту держава перебу­вання видає главі консульської установи екзекватуру в можливо короткий строк. 4. Глава консульської установи може приступити до виконання своїх обов'язків після того, як держава перебування видасть йому екзекватуру. 5. Держава перебування до видачі екзекватури може дозволити главі консульської установи тимчасово виконувати свої функції. 6. Після видачі главі консульської установи екзекватури або дозволу тимчасово виконувати його функції держава перебу­вання негайно сповіщає органи влади консульського округу і вживає всіх необхідних заходів, щоб надати главі консуль­ської установи можливість виконувати свої обов'язки і користуватися усіма правами, пільгами, привілеями та імуніте­тами, передбаченими цією Конвенцією» (ст. З, п. 2, 3, 4, 5, 6).

Відмічаючи певну тотожність ситуацій під час вручення консульського патенту, екзекватури та вірчих грамот, не­обхідно згадати й про ті відмінності, що існують у зазначених процедурах. Так, якщо місія глави дипломатичного пред­ставництва розпочинається тільки після вручення ним своїх вірчих грамот, які протягом усього часу виконання дипло­матичної місії залишаються в компетентних структурах країни перебування, то місія глави консульської установи, навпаки, розпочинається тільки після повернення йому патенту з виданою до нього екзекватурою. На відміну від вірчих грамот, що адресовані главам країн перебування і їм вручаються, консульські патенти не містять конкретного адресата. Вони складаються за формулою: «всім, кого це може стосуватися», або «всім, хто побачить даний документ», і разом з екзекватурою за необхідності пред'являються консу­лом під час виконання ним своїх службових функцій.