Вопрос 13

Людина - це основний фактор виробництва, кінцева мета виробництва. Суспільний продукт пройшовши через розподіл і обмін завершує свій шлях споживанням. Без споживачів будь-яке виробництво безглузде, а це значить , що задоволення потреб людини її розвиток є кінцевим призначенням суспільного виробництва. Людина є основним фактором виробництва, оскільки вона створює і приводить в рух засоби виробництва і тим самим перетворює їх в елементи продуктивних сил, а тому робоча сила це не просто фактор, а головна продуктивна сила суспільства.

Сьогодні в розвиток робочої сили передові компанії світу вкладають дуже великі гроші, особливо в освіту. За даними світового банку продовження середньої тривалості навчання всього на 1 рік збільшує валовий суспільний продукт на 9 %. Отже інвестиції в людський капітал - це будь-яка дія що підвищує продуктивність праці. Подібно витратам підприємця на обладнання, витрати які сприяють підвищення продуктивності праці розглядаються як інвестиції оскільки поточні витрати будуть компенсовані багатократно зростанням доходів у майбутньому. Інвестиції в людський капітал буває 3-х видів : освіта, охорона здоров’я, мобільність.

14 Зміст виробництва та його основні елементи. Продуктивні сили та їх структура.

Вир-во, яке завжди відбувається у безпосередньому русі відтворення, є процесом створення благ. Процес вир-ва зажди має свої фактори і пов’язаний з певними моментами, які включають працю, предмети і засоби праці. Т. т. вир-во благ – це процес праці. У процесі праці відбувається споживання робочої сили і тому її потрібно відтворювати, т. т. відновлювати здібності людини до праці.

Відтворення робочої сили відбувається шляхом споживання необхідних життєвих благ, які створюються у виробництві. Тому вир-во це не лише процес створення благ, а ще й відтворення самої людини, її життя, розвиток її особистості.

Створення матеріальних благ в певних межах може здійснюватися і без посередньої участі людини (автоматичне виробництво, хім. процес і т. п.), але в цьому випадку праця не зникає, вона переміщується у сферу регулювання, управління.

Предметами праці називають все те, на що спрямована людська праця з метою створення матеріальних благ. Так як у процесі вир-ва взаємодіють праця і природа, то предмет праці м. б. незайманою речовиною природи (вугілля, руда, дерево), а також сировиною, т. т. предметами праці, які піддавалися обробці працею.

Засобами праці наз. речі або комплекси речей, за допомогою яких людина у процесі виробництва впливає на предмети праці для перетворення їх на продукт.

До засобів праці на сам перед відносяться знаряддя праці (інструменти, машини і т. п.), земля, як основний засіб праці. Предмети і засоби праці у своїй сукупності утворюють засоби вир-ва.

Споживання у процесі вир-ва засобів праці і робочої сили наз. виробничим споживанням.

Вир-во як процес суспільної праці складається з таких фаз: безпосереднє виробництво, розподіл, обмін, споживання. Воно послідовно проходить і одночасно перебуває в кожній з цих фаз в певний момент. Важливою особливістю виробничого процесу є створення не тільки матеріалу, а і матеріальних благ і послуг.

Натурально-матеріальне наповнення економіки виявляється в продуктивних силах (ПС). ПС – це система особистих, суб’єктивних (людських) і технічних елементів. Т.ч. ПС наз. сукупність засобів вир-ва (матеріально-речовий ф-р) і людей (особистий ф-р).

Головною продуктивною силою суспільства є люди, які приймають участь у суспільному виробництві.

Другою складовою частиною ПС є матеріально-речовий ф-р вир-ва, який люди використовують в процесі праці, спрямований на забезпечення своїх матеріальних та духовних потреб, але зміст ПС цим не вичерпується. Існує ще ефект узгодженості факторів виробництва, який проявляється через технології і організацію суспільного виробництва.

Підприємницькі здібності це здібності до ініціативи самостійної господарської діяльності, яка направлена на отримання постійного прибутку через уміле використання ресурсів з метою виробництва і реалізації товарів.

Особисті і речові фактори виробництва у своїй сукупності і взаємодії складають продуктивні сили (ПС) суспільства.

Виробничі ресурси обмежені і це не дозволяє задовольнити усі потреби, а тому перед людством стоїть проблема вибору.

Максимально можливий обсяг виробництва благ при повному ефективному використанні ресурсів, це і є виробнича можливість суспільства. Оскільки виробничі ресурси обмежені, то обмежені і виробничі можливості. Тому повинні існувати збалансовані набори продуктів, які визначаються кривою виробничих можливостей.

Крива виробничих можливостей являє собою сукупність точок, координати яких визначають можливі набори продуктів, одержаних від використання наявних ресурсів. Точка А означає недовикористання ресурсів, а точка В – принципову неможливість досягнення цього набору при наявних ресурсах.