43. Економічна природа ренти. Форми земельної ренти: причини, умови та джерело їх формування.

У буденній практиці рентою наз. грошову суму, яку орендар за угодою виплачує земельному власникові за використання землі. Однак орендна прата включає в себе ранту як головний елемент. Рентні відносини (ек-ні відносини між людьми з приводу одержання є насамперед, аграрні відносини і пов”язані з використанням землі, як фактором вир-ва) виникли разом із приватною власністю на землю. Рента існувала ще в рабовласницькому суспільстві. При феодалізмі вона існувала у 3 формах: відробітковій, продуктовій і грошовій. За умов ринкової економіки рентні відносини складаються із 3 груп населення: землевласник, орендар, найманні працівники. Рента сплачується орендаром землевласникові у формі орендної платі. Згідно консепції Рікардо-Маркса земельна рента утворюється додатковою працею найманий робітників на землі. Рез-ом її стає додатній продукт, який розподіляється між орендарем, що привласнює звичайний прибуток і землевласником, що привласнює іншу частину додаткого продукту – надприбуток, котрий і перетворився в ренту. З цих позицій рента є результатом експлуатації найманної праці (таке пояснення можлове лише з точки зору теорії трудової вартості). Сучасна неокласична теорія досліджує природу ренти у зв”язку з іншим конценптуальним підходом. Саме обсяги граничних продуктів визначають вклад і долю кожного з факторів вир-ва. Прицьому виділяється поняття ек-ї ренти різницьою між платою за послуги ресурсів і тією мін.кількістю засобів, які потрібно витратити, щоб спонукати власників ресурсів, запропонувати їх послуги на ринку. Тобто ек.рента – це виграш (надлишок) в порівнянні з альтернативною вартістю пропозиції ресурсів. Однією з форм земельної ренти є деференційована земельна рента. Умови її винекнання такі:

1.Мінливисть земельних ділянок по продуктивності і віддаленості від ринку збуту пр-ції.

2.Відмінність різних ділянок землі за віддачою від додатковіх інвестицій.

Існує 2 види деферентної ренти:

1.Деферента 1, виникає з першої умови. Одержується з усіх земельних ділянок, крім найгірший по продутивності і місту розташування. Тобто деферента 1 грунтується на існувані постійної переваги, якою володіють орендари кращих і середніх земель.

2. Деферента 2 – виникає з другої умови.

Існування абсолютної земельної ренти (дохід землевласників з усіх, без виключення земель, в тому числі і найгірших) відстоює виключно марксистська ек.теорія. Виникнення абсолютної ренти вона пояснює існув-ям монополії приватної власності на землю. Ця монополія стає перешкодою вільного перемішення капіталів у сільскомцу гос-ві. Завдяки обмеженності земель сільгосп.продукту з будь-яких ділянок включають у ціну більший прибуток при нищих витратах виробництва. Утворений надлишок прибутку над середнім прибутком і перетворюється в абсолютну ренту (це своєрідний прибуток, яким обкладається усе сус-во на користь земельних власників).

Монопольна рента виникає у тому випадку, коли ринкова ціна продукту перевищує звичайний рівень. Це стосується товарів, попит на які дуже викокий, а вир-ся вони на рідкісних ділянках землі. Попит на ці товари завжди вищий від їх пропозиції, що зумовлює утворення монопольно високої ціни і надлишок монопольної ціни над звичайним рівнем привласнюється володарем унікальних земель у формі монопольної земельної ренти.