Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПОЛИТЭКОНОМИЯ.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
799.74 Кб
Скачать

38. Робоча сила визнач-ть вартість робочої сили. Як товар. Фактори, що

Робоча сила як товар має такі ознаки: вона являє собою сукупність фізичних і розумових здібностей, які реаліз-ся в процесі праці. Сама пацяєпроцесом споживання роб. сили. Як і будь-який товар, роб. сила має споживчу вартість і вартість. Вартість ії визнач-ся суспільно-необхідним робочим часом, що потрібно для відтворення роб. сили, вартості засобів вир-ваїї вартості Вартість роб. сили у грошовому виразі наз. ціною праці, яка існує у формі заробітної праці. Споживча вартість роб. сили полягає в її здатності створювати вартість більшу ніж її власну. Надлишок новоствореної вартості над вартістю роб. сили, яка його породила або додаткова вартість привласнюється працедавцеві. Весь цей надлишок (додаткова вартість) і є те заради чого працю купують на ринку

Вартість роб. сили визнач-ся вартістю життєвих коштів, які необхідні для нормального відтворювання працівника і утримуваннячленів його родини.Але ці життєві кошти незводяться тільки до товарів та послугам,які задовольня-ють фізіологічні потреби чоловіка. У працівника також є і духовні потреби. Витрати на їх задоволення також включаються у вартість роб. сили. По мірі розвитку сус-го вир-ва зростають вимогои до рівня освіти та кваліфікації працівника, до його здатності управляти новою технікою, осваювати нові технології. Чим більша кваліфікація працівника, тм більша вартість його роб. сили.

Неможливо не ураховувати також об’єктивне зростання суспільних потреб працівника иа членів його родини в нових товарах та потре-бах, які також призводять додо збільшення .вартості роб. сили. Разом з тим зростання тпродуктивності праці викликає зниження вартості товарів та послуг, які є частиною вартості роб. сили. Тому її зростання або зменшення складається як рез-ат двох протилежних тенденцій : з одного боку, росширення суспільних потребпрацівників у товарах, послугах, рівні освіти та кваліфікації; з ін. боку зростання суспільної продуктивності праці. Якщо темпи такого зростання в період деякого часу випереджують темпи зростання потреб працівників у товарах і послугах, то вартість роб. силизменшується, і навпаки.

29. Ринок, як економічна категорія, Класіфікація ринку. Функції ринку. Об”єкти и суб”єкти ринку.

Найважливішим атрибутом ринкової сис-ми господарн-я є ринок. Його часто визначають як сферу обміну, у якій здійснюються угоди купівлі і продажу товарів і послуг. Проте це — надто вузьке розуміння ринку.З наступним розвитком товарного обміну, появою грошей і товарно-грошових відносин акти купівлі і продажу розвиваються, віддаляючись у часі і просторі. Т. я. сформувалась нова ек-на стр-ра —сфера обігу, то виникає нове розуміння ринку як форми товарно-грошового обміну (обігу). Тут дуже важливо наголосити, що ринок — це не сфера товарного обміну, в сфера обігу, яка значно ширша, адже включає не тільки товарний обмін (обіг), але й грошовий обіг, а також обіг цінних паперів.

Сьогодні ринок розглядають як тип госп-ких зв'язків між господарюючими суб'єктами. Існують два типи господарських зв'язків:

1) натурально-речові, безоплатні у відповідності з обсягом і структурою потреб;

2) товарні, що здійснюють через ринок.

Тому можна виділити ще одне розуміння ринку — як форми організації і функц-ня ек-них зв'язків господарюючих суб'єктів, що грунтуються на принципах вільної купівлі-продажу, і як сус-ної форми функц-ня ек-ки, за якої забезпечується взаємодія вир-ва і спож-ня, прямий і зворотній вплив на вир-во і спож-ня. об'єктивними умовами існування і функц-ня ринку (сис-ми ринкових відносин і зв'язків) є товарне вир-во — основа ринкової ек-ки, сус-ний поділ праці, ек-на відокремленість вир-ків, базою якої є ек-на конкуренція між відокремленими, самобутніми суб'єктами господарювання існування відповідної стр-ри та інфрастр-ри, стійке фінансової і грошової систем, наявність правової бази, що сприяє створенню і постійному відновленню (відтворенню) відповідного ринкового середовища і психологічного клімату.

Сутність ринку знаходить свій вираз в його головних економічних функціях.

Економічна функція — це основне призначення, яке покликана виконувати дана категорія і яка відображає сутність останньої.

До найважливіших функцій ринку відносять такі:

• ф-ція саморегулювання ек-ки, котра передбачає узгодження вир-ва і споживання по усьому асортименту товарів послуг, а також підтримування збалансованості попиту і пропозиції обсягом і ціною;

• стимулююча ф-ція, що полягає у спонуканні вир-ків і створення нової продукції з наймен-шими витратами і найбільшими її доходами;

• регулююча ф-ція, яка передбачає забезпеч-ня певної пропорційності у вир-ві і обміні між регіонами і сферами ек-ки;

• ф-ція раціональності, що передбачає зменшення витрат вир-чих факторів, а також витрат обігу;

• ф-ція еквівалентності, яка полягає у співставленні індивідуальних витрат ресурсів із сус-ними, що виявляє цінність продукту;

• ф-ція демократизації госп-кої діяльності, котра полягає в санації ек-ки (очищенні від нежиттєздатних ел-ів), що веде до диференціації товаровиробників-конкурентів.

Таким чином, ринок є функц-ною формою економічних зв'язків між суб'єктами цілісної ек-ної системи, це конкретна форма існування вільного підпр-ицтва. Найповніше суть ринкової ек-ої сис-ми відображає ринок вільної конкуренції, що дає найбільшу свободу дії ринкового механізму ціноутворення (механізму ціни, попиту і пропозиції). І Втім, історія розвитку ринку дозволяє виділити кілька типів ринку:нерозвинутий, вільний (класичний), регульований і деформований.

Нерозвинутий ринок хар-зують випадкові ринкові відносини, як правило, безпосередній (бартерний) товарний обмін. Але уже й тут ринок відіграє визначальну роль, сприяючи диференціації господарських суб'єктів, посилюючи мотивацію до виробництва тих чи інших товарів.

Вільний (класичний) ринок оцінюють як саморегульовану систему, якій властива раціональна поведінка господарюючих суб'єктів, гнучкість і висока пристосованість до умов, що постійно змінюються, здатність задоволення різноманітних необмежених потреб.

Регульований (цивілізований) ринок – результат цивілізації і гуманізації суспільства, коли держава намагається пом’якшити негативні ефекти ринку, але водночас підтримує необхідну мотивацію до творчої, ініціативної праці і ризику в госп-ій діяльності.

Деформований ринок існує в ек-ці товарного типу,де саморегулююча і регулююча роль ринку відсутня, тобто ринок не виконує усіх своїх основних функцій. Регулюючі ф-ції повністю бере на себе держава. Щоб усунути деформацію ринку, безробіття, інфляцію, нестабільність, бідність необхідно створити певні умови для функціонування цивілізованого ринку ( існування в ек-ці різних форм власності , а також конкуренції;демонополізація ек-ки; наявність ринкової інфрастр-ри, тобто комплексу галузей, систем, служб, підпр-тв, установ, що обслуговують ринок (банки, біржі, ринкові форми торгівлі тощо).

Об”єктами ринкових відносин є: споживчий ринок включає ринки продовольчих і промислових товарів, побутових, комунальних, транспортних послуг, послуг освіти, охорони здоров'я, культури, а також ринок житла;

ринок засобів виробництва охоплює ринки засобів праці, природних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії), у тому числі і ринок землі;ринки товарів і послуг для населення і засобів виробництва складаються із великої кількості галузевих ринків, тобто ринків конкретних товарів;ринок інновацій охоплює ринки науково-технічних розробок, нововведень, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, патентів,ліцензій тощо; особливим ринком є ринок інформації (предметом купівлі-продажу тут є книги, засоби масової інформації (газети, журнали, радіо­телевізійна інформація), реклама, науково-технічна інф-ція і багато іншого, що у залежності від об'єкту відноситься чи до споживчого ринку, чи до ринку засобів виробництва або інновацій);

ринок праці — це ринок робочої сили, що має чітко виражену галузеву і територіальну стр-ру.

Кредитний ринок, та ринок цінних паперів об'єднуються в ринок інвестиційних ресурсів (інвестицій), або ринок капіталів. Усі ел-ти ринку капіталів взаємов'язані і заємозумовлені..

За суб'єктами виділяють такі типи ринків: ринок покупця, ринок продавця, ринок державних установ, посередницький ринок.

На ринку покупця пропозиція товарів перевищує попит на них, що дає можливість покупцеві порівнювати товари і надавати перевагу певному із них; тут існує конкуренція продавців (виробників) товарів і послугНа ринку продавця попит значно перевищує пропозицію; тут головна увага надається кількості і наявності товарів і послуг, а якість відходить на задній план. На такому ринку виникає конкуренція покупців, що зумовлює бідність товарного асортименту і товарний дефіцит. Ринок державних установ включає сукупність актів купівлі-продажу товарів і послуг державних організацій, установ, центрального уряду, адміністрацій областей, місцевих органів влади, що купують, продають, орендують товари, необхідні їм для виконання ф-цій по здійсненню влади.Посередницький ринок охоплює сукупність ек-их відносин осіб і орг-цій, котрі купують товари і послуги для перепродажу або надання їх в оренду іншим споживачам із вигодою для себе.

30. Ек-на природа попиту, закон попиту, фак-ри, які впливають на попит, еластичністі попиту.

Закони вартості є основою механізму ціноутвореея в умовах ринку. Рух цін підкор-ся закону вартості, але ціна залежить не лише від закону вартості, а й від багатьох ін. чинників. Наприклад від попиту. Попит- це представлена на ринку потреба товарів при данній ціні на них. Обсяг попиту на певний товар на данному ринку визнач-ся кіль-тю товару,яку покупці можуть купити при данних цінах і грошових доходах. Ринк. попит залежить від кількох чинників (від ціни одного товару, цін на ін. товари , грошов. доходів покупців та їх смаків) і якщо усі ці чинники , крім ціни данного товару, залиш-ся незмінними, тому кожному рівню ціни буде відповідати перший обсяг попиту. Така залежність функ-єю попиту від ціни. Хар-р данної залежності і формується законом попиту: обсяг попиту знах_ ся в оберненій залеж-ті від рівня ціни при сталості усіз ін. його чинників, тобто чим вищн ціна товару, тим меньший на нього попит , і навпаки. Коливання ринкового попиту і проп-ції зумовл-ся фак_ами серед яких виділяють 2 групи: суб’єктивні і об”єктивні. Вирішальними для попиту є ек-ні та соц-ні фак-ри. Ек-ні фактори попиту це рівень розвитку вир-ва , середній рівень грошових доходів нас-ня, стр-ра та рівень ринкових цін, принципи розподілу доходів і т. і. Соц-ні фак-ри , які впливають на попит є похідними класово-професійної стр-ри сус-ва стану культури та освіти. Тісно пов”язані з соц-ми демограф-ні фак-ри, це чисельність населення, його склад , народженість і відтворення працездатності нас-ня та т. і. Згідно закону попиту споживачі при зниженні ціни будуть купувати більше товару, однак зміна попиту на оізні товари, при однаковій зміні цін буде різною. Ступінь зміни попиту під впливом зміни ціни наз. ціновою еластичністю попиту, яка показує міру залеж-ті попиту від зміни ціни і згідно з цим ці товари можна поділити умовно на еластичні та нееластичні. До еластичних відносять товаризміна цін на які викликає значні зміни їх обсягу. Від цих товарів споживач легко може відмовитися при зростанна цін. До нееластичних відносяться ті товари від споживання яких не можна відмовитись при б-якому зростанні цін (хліб, ліки, і т. д.)Сутність цінової еластич. попиту

визнач. Коеф-том еластичності Е(d),який розраховується за ф-лою:

почзміна обсягу попиту зміна ціни

Е(d)= ----------------------------- : -----------------

початковий обсяг початкова

попиту ціна

Коеф-єнт Е(d) показує на ск. Змін-ся обсяг попіту при зміні ціни на 1%. Попит буде еластичним, якщо Е(d) > 1, а нееластичним – Е(d) <1. Якщо зміна попиту і ціни відбуваеться в одинаковій пропорції, такий віпуск пр-ціїї наз. одинаковою еластичніст”ю(Е(d) = 1). Коеф.

Е(d) визначає ринкову поведінку вир-ків товарів. Це відбув-ся тому що, якщо попит некластичний, то зростання ціни приведе до зниження доходу, а при нееластичному – навпаки.