Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політична економія самост.розв.задач.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
22.08.2019
Размер:
1.36 Mб
Скачать

49

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра політичної економії

Методичні рекомендації

для самостійного розв’язування задач

з дисципліни «Політична економія»

(для бакалаврів з економіки, менеджменту денної та заочної форми навчання)

Затверджено на засіданні

кафедри політичної економії

протокол № 3 від 30.10.2007р.

Кривий Ріг – 2007

Методичні рекомендації для самостійного розв’язування задач з дисципліни «Політична економія» (для бакалаврів з економіки, менеджменту денної та заочної форми навчання) / Укладач: Кравченко Н.В., - КЕІ КНЕУ, 2007.-с.

Рецензент: Гавриш В.М. – к.е.н., доцент

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри політичної економії

Мазурок П.П., д.е.н., доцент

Зміст

стор.

Вступ………………………………………………………………………4

Тема. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства.

Економічні інтереси……………………………………………… 5

Тема. Форми організації суспільного виробництва……………………12

Тема. Теорія грошей і грошового обігу…………………………………13

Тема. Ринок: суть, функції та умови функціонування…………………16

Тема. Поняття структури та інфраструктури ринку.

Ринки виробничих ресурсів………………………………………21

Тема. Витрати виробництва і доходи підприємства………………… . 24

Тема. Підприємство і підприємництво в умовах ринкового

господарювання………………………………………………. …28

Тема. Розподіл доходів…………………………………………………..31

Тема. Форми суспільного продукту в процесі відтворення……………35

Тема. Економічне зростання та його чинники………………………… 38

Тема. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх державне

регулювання……………………………………………………….40

Тема. Форми і методи державного регулювання економіки………… 43

Тема. Форми міжнародних економічних відносин……………………46

Список рекомендованої літератури……………………………………...50

Вступ

Одним із найбільш ефективних методів розвитку пізнавальної діяльності студента, направленої на вияснення якісних характеристик економічних категорій, є використання прийомів елементарного математичного аналізу. У сучасних умовах розвиток будь-якої галузі науки неможливий без урахування точної кількісної залежності між категоріями і явищами, які вона вивчає. Такий стан характерний не тільки для природничих наук, але і для пізнання закономірностей розвитку суспільства, зокрема для аналізу поведінки людини в господарській діяльності. Будь-яке економічне явище (закон) має соціально-економічну, тобто якісну характеристику, і виражає певні кількісні зв’язки і залежності між різними категоріями, притаманними даному явищу (закону). Ці кількісні залежності можуть бути виявлені за допомогою математики.

У практиці педагогічної роботи завжди треба виходити із того, що сьогоднішні студенти – це завтрашні фахівці, які повинні не тільки кваліфіковано приймати рішення, але і добиватися їх реалізації в господарській діяльності на основі проти затратних економічних важелів. А тому однією із найважливіших задач вивчення політичної економії полягає в тому, щоб уже з перших тем прищепити студентам навички елементарного економічного аналізу, що заочно полегшить засвоєння ними конкретної економіки і в результаті допоможе успішніше, економічно грамотніше керувати господарською діяльністю, забезпечуючи найвищі кінцеві результати. Крім того, використання математики в політекономії слугує досягненню і більш вузької, тактичної мети навчання. Кількісний аналіз економічних явищ (законів) сприяє кращому проникненню в їх якісну сутність. Це допомагає студентам більш глибоко зрозуміти поточний матеріал, якісніше і міцніше засвоїти курс політичної економії.

Тема: Економічні потреби і виробничі можливості суспільства.

Економічні інтереси.

Для розв’язання задач по даній темі необхідно знати:

  • гранична корисність (MU) - корисність від споживання додаткової одиниці блага;

  • правило максимізації корисності – необхідно так розподілити доходи споживача, щоб остання грошова одиниця, затрачена на придбання кожного виду приносила однакову граничну (додаткову) корисність. Математично це правило можна записати таким чином:

,

де , ,… - гранична корисність товарів А, В, ... n.

  • загальна корисність (TU) – сукупна корисність усіх споживаних благ;

  • бюджетна лінія – комбінації двох товарів, які споживач може придбати на свій доход за незмінних цін;

  • рівнинна бюджетної лінії ,

де I–доход споживача; - ціни товару А,В; - кількість товару А,В

  • крива байдужості – різні комбінації двох товарів, які споживач бажає придбати і які приносять йому однакову корисність;

  • точка рівноваги споживача – точка торкання бюджетної лінії та кривої байдужості (можливості і бажання споживача співпадають);

  • продуктивність праці =

Зміна продуктивності праці аналізується за допомогою індексного методу

де – зміна обсягів виробництва

– зміна кількості працівників

  • якщо необхідно визначити зміну продуктивності праці за кілька періодів часу, то знаходимо індекси за кожний період і перемножаєм

=

  • трудомісткість =

- матеріаловіддача =

  • матеріамісткість =

  • фондовіддача =

  • фондомісткість =

  • крива виробничих можливостей (КВМ) – сукупність точок координати яких показують виробництво двох товарів при повному використанні ресурсів. Точка на КВМ – ефективне виробництво, точка лівіше КВМ – неефективне виробництво, точка правіше КВМ – неможливий набір виробництва при даних ресурсах;

  • за КВМ можна визначити альтернативну вартість товару (А.В.). А.В. однієї одиниці товару С – це кількість товару Г, виробництво якого скорочується для додаткового виробництва однієї одиниці товару С.

Задача 1. Споживач має у розпорядженні доход 10 грн., купує товари А по ціні 1 грн. і товар Б по ціні 2 грн. У якій комбінації споживачеві необхідно купити товари А і Б, щоб максимізувати корисність при наявному доході. Гранична корисність подана в таблиці:

Одиниці

продукту

Товар А: ціна 1 грн.

Товар Б: ціна 2 грн.

Гранична

корисність

Гранична

корисність на

1 грн.

Гранична

корисність

Гранична

корисність на

1 грн.

1

10

10

24

12

2

8

8

20

10

3

7

7

18

9

4

6

6

16

8

5

5

5

12

6

6

4

4

6

3

7

З

3

4

2

Як бачимо діє закон спадної граничної корисності. У стовпцях 3, 5 гранична корисність перерахована на 1 грн. , тому що на вибір споживача впливає не тільки величина додаткової корисності, але й скільки за неї необхідно заплатити.

Як поводиться споживач? Він купує товари по мірі їх корисності і скільки за неї треба заплатити (аналіз стовпчиків 3, 5)

1Б + 1Б + 1А + 1Б + 1Б + 1А = 4Б + = 10 грн. - комбінація товарів, яка принесе найбільшу корисність. Загальна корисність: 10 + 8 + 24 + 20 + 18 + 16 = 96 од.

Можливі й інші комбінації товарів (щоб потратити 10 грн.), але жодна з них не принесе максимальної корисності.

Перевіримо вибір споживача, враховуючи формулу правила максимізації корисності (гранична корисність 2-ої одиниці товару А - 8 од., ціна - 1 грн.; гранична корисність 4-ої одиниці товару Б - 16 од., ціна 2 грн.):

Отже, це єдина можлива комбінація товарів А і Б, яка максимізує корисність.

Задача 2. Бюджетна лінія споживача показана на малюнку. Ціна абрикосів – 2 грн за кг, ціна ківі – 4 грн за кг .абрикоси (кг)

Виконайте наступні завдання:

  1. розрахуйте, чому дорівнює бюджет споживача;

  2. побудуйте на тому ж графіку криву байдужості споживача за даними таблиці і знайдіть точку рівноваги споживача (точка К).

Абрикоси (кг)

9

6

5

4

3

Ківі (кг)

1

2

3

4

6

Скільки кілограмів обох товарів придбає споживач?

  1. Що станеться з бюджетною лінією, якщо ціни на ківі піднімуться до 5 грн. Покажіть графічно.

Р озв’язання.

1) бюджет споживача: 2 ∙ 10 або 4 ∙ 5 = 20 грн;

2) точка рівноваги споживача – це точка де крива байдужості (МКNСД)

дотикається до бюджетної лінії АВ. Точка К – точка споживчої рівноваги. Ви придбаєте 6 кг абрикос і 2 кг ківі.

  1. якщо ціни на ківі зростуть до 5 грн., то споживач на свій бюджет може придбати

( 20 ÷ 5 ) = 4 кг, отже бюджет лінія зміститься вліво, добробут споживача знизився.

Задача 3. На першому полі фермер може виростити 150 тонн пшениці або 450 тонн кукурудзи, на другому – 250 тонн пшениці або 500 тонн кукурудзи.

  1. Визначте альтернативну вартість вирощування пшениці і кукурудзи на обох полях;

  2. Визначте на якому полі краще вирощувати пшеницю, а на якому – кукурудзу;

  3. Побудувати криву виробничих можливостей;

  4. Визначити точки ефективного та неефективного виробництва.

Розв’язання.

1) Альтернативна вартість пшениці:

на першому полі 150 П = 450 К, отже 1 П = 3 К,

на другому полі 250 П = 500 К, отже 1 П = 2 К.

2) Краще вирощувати пшеницю на другому полі, оскільки щоб виростити 1 тонну пшениці на другому полі треба відмовитись від 2 тонн кукурудзи, а щоб виростити 1 тонну пшениці на першому полі треба відмовитись від 3 тонн кукурудзи. Отже, вирощування пшениці на другому полі є дешевшим.

3 ) Крива виробничих можливостей показує всі можливі комбінації максимального виробництва. Фермер максимально може виростити: на першому полі кукурудзи – 450 тонн, на другому – пшениці – 250 тонн.

4) Точки А,В,С на КВМ відповідають ефективному виробництву. Точка Д характеризує неповне використання ресурсів. Точка N – неможливе виробництво такого набору товарів при наявних ресурсах.

Задача 4. У галузі виробляють комп’ютери і принтери. У таблиці наведено ефективні варіанти зміни структури виробництва.

Варіанти

А

В

С

Д

Е

F

G

Принтери, шт

6

5

4

3

2

1

0

Комп’ютери, шт

0

8

15

21

26

30

33

1) Зобразіть графічно криву виробничих можливостей ( криву трансформації виробничих можливостей)

2) Обчисліть альтернативні витрати виробництва одного додаткового комп’ютера в різних варіантах зміни структури виробництва.

3 ) Поясніть, як змінюються альтернативні витратив міру розширення виробництва принтерів.

Розв’язання.

1)

2) – від А до В : 1К = =1/8 П; В – С : 1 К = 1/7 П;

С – Д : 1К = 1/6 П; Д – Е : 1К = =1/5 П;

Е – F : 1К = ¼ П; F – G : 1К = =1/3 П

3) Послідовне збільшення на одиницю виробництва принтерів вимагає

відмови від все більшої кількості комп’ютерів:

– від G до F : 1 П = 3 К; F – Е : 1 П = 4 К; Е – Д : 1 П = 5 К;

Д – С : 1 П = 6 К; С – В : 1 П = 7 К; В – А : 1 П = 8 К.

Задача 5. У перший рік після реконструкції підприємства продуктивність праці збільшилася на 15 % і вироблялося 25 виробів одним робітником за годину. На другий рік відбулися такі зміни: робітник став виробляти 24 вироби за годину, а кількість працівників за рік скоротилася на 1/3. Як змінилася продуктивність праці за два роки?

Розв’язання.

Відповідь: за два роки продуктивність праці збільшилася на