- •Тема: Економічні потреби і виробничі можливості суспільства.
- •Задачі для самостійного рішення
- •Тема. Форми організації суспільного виробництва.
- •Тема. Теорія грошей і грошового обігу
- •Тема: Ринок: суть, функції та умови функціонування
- •Тема. Підприємство і підприємництво в умовах ринкового господарювання.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Тема. Розподіл доходів
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Тема. Форми суспільного продукту у процесі відтворення
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Тема. Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Тема. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх державне регулювання.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Тема. Форми і методи держаного регулювання економіки.
- •Задачі для самостійного розв’язуванння.
- •Тема. Форми міжнародних економічних відносин.
- •Задачі для самостійного розв’язування.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра політичної економії
Методичні рекомендації
для самостійного розв’язування задач
з дисципліни «Політична економія»
(для бакалаврів з економіки, менеджменту денної та заочної форми навчання)
Затверджено на засіданні
кафедри політичної економії
протокол № 3 від 30.10.2007р.
Кривий Ріг – 2007
Методичні рекомендації для самостійного розв’язування задач з дисципліни «Політична економія» (для бакалаврів з економіки, менеджменту денної та заочної форми навчання) / Укладач: Кравченко Н.В., - КЕІ КНЕУ, 2007.-с.
Рецензент: Гавриш В.М. – к.е.н., доцент
Відповідальний за випуск: завідувач кафедри політичної економії
Мазурок П.П., д.е.н., доцент
Зміст
стор.
Вступ………………………………………………………………………4
Тема. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства.
Економічні інтереси……………………………………………… 5
Тема. Форми організації суспільного виробництва……………………12
Тема. Теорія грошей і грошового обігу…………………………………13
Тема. Ринок: суть, функції та умови функціонування…………………16
Тема. Поняття структури та інфраструктури ринку.
Ринки виробничих ресурсів………………………………………21
Тема. Витрати виробництва і доходи підприємства………………… . 24
Тема. Підприємство і підприємництво в умовах ринкового
господарювання………………………………………………. …28
Тема. Розподіл доходів…………………………………………………..31
Тема. Форми суспільного продукту в процесі відтворення……………35
Тема. Економічне зростання та його чинники………………………… 38
Тема. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх державне
регулювання……………………………………………………….40
Тема. Форми і методи державного регулювання економіки………… 43
Тема. Форми міжнародних економічних відносин……………………46
Список рекомендованої літератури……………………………………...50
Вступ
Одним із найбільш ефективних методів розвитку пізнавальної діяльності студента, направленої на вияснення якісних характеристик економічних категорій, є використання прийомів елементарного математичного аналізу. У сучасних умовах розвиток будь-якої галузі науки неможливий без урахування точної кількісної залежності між категоріями і явищами, які вона вивчає. Такий стан характерний не тільки для природничих наук, але і для пізнання закономірностей розвитку суспільства, зокрема для аналізу поведінки людини в господарській діяльності. Будь-яке економічне явище (закон) має соціально-економічну, тобто якісну характеристику, і виражає певні кількісні зв’язки і залежності між різними категоріями, притаманними даному явищу (закону). Ці кількісні залежності можуть бути виявлені за допомогою математики.
У практиці педагогічної роботи завжди треба виходити із того, що сьогоднішні студенти – це завтрашні фахівці, які повинні не тільки кваліфіковано приймати рішення, але і добиватися їх реалізації в господарській діяльності на основі проти затратних економічних важелів. А тому однією із найважливіших задач вивчення політичної економії полягає в тому, щоб уже з перших тем прищепити студентам навички елементарного економічного аналізу, що заочно полегшить засвоєння ними конкретної економіки і в результаті допоможе успішніше, економічно грамотніше керувати господарською діяльністю, забезпечуючи найвищі кінцеві результати. Крім того, використання математики в політекономії слугує досягненню і більш вузької, тактичної мети навчання. Кількісний аналіз економічних явищ (законів) сприяє кращому проникненню в їх якісну сутність. Це допомагає студентам більш глибоко зрозуміти поточний матеріал, якісніше і міцніше засвоїти курс політичної економії.
Тема: Економічні потреби і виробничі можливості суспільства.
Економічні інтереси.
Для розв’язання задач по даній темі необхідно знати:
гранична корисність (MU) - корисність від споживання додаткової одиниці блага;
правило максимізації корисності – необхідно так розподілити доходи споживача, щоб остання грошова одиниця, затрачена на придбання кожного виду приносила однакову граничну (додаткову) корисність. Математично це правило можна записати таким чином:
,
де , ,… - гранична корисність товарів А, В, ... n.
загальна корисність (TU) – сукупна корисність усіх споживаних благ;
бюджетна лінія – комбінації двох товарів, які споживач може придбати на свій доход за незмінних цін;
рівнинна бюджетної лінії ,
де I–доход споживача; - ціни товару А,В; - кількість товару А,В
крива байдужості – різні комбінації двох товарів, які споживач бажає придбати і які приносять йому однакову корисність;
точка рівноваги споживача – точка торкання бюджетної лінії та кривої байдужості (можливості і бажання споживача співпадають);
продуктивність праці =
Зміна продуктивності праці аналізується за допомогою індексного методу
де – зміна обсягів виробництва
– зміна кількості працівників
якщо необхідно визначити зміну продуктивності праці за кілька періодів часу, то знаходимо індекси за кожний період і перемножаєм
=
трудомісткість =
- матеріаловіддача =
матеріамісткість =
фондовіддача =
фондомісткість =
крива виробничих можливостей (КВМ) – сукупність точок координати яких показують виробництво двох товарів при повному використанні ресурсів. Точка на КВМ – ефективне виробництво, точка лівіше КВМ – неефективне виробництво, точка правіше КВМ – неможливий набір виробництва при даних ресурсах;
за КВМ можна визначити альтернативну вартість товару (А.В.). А.В. однієї одиниці товару С – це кількість товару Г, виробництво якого скорочується для додаткового виробництва однієї одиниці товару С.
Задача 1. Споживач має у розпорядженні доход 10 грн., купує товари А по ціні 1 грн. і товар Б по ціні 2 грн. У якій комбінації споживачеві необхідно купити товари А і Б, щоб максимізувати корисність при наявному доході. Гранична корисність подана в таблиці:
Одиниці продукту |
Товар А: ціна 1 грн. |
Товар Б: ціна 2 грн. |
||
Гранична корисність |
Гранична корисність на 1 грн. |
Гранична корисність |
Гранична корисність на 1 грн. |
|
1 |
10 |
10 |
24 |
12 |
2 |
8 |
8 |
20 |
10 |
3 |
7 |
7 |
18 |
9 |
4 |
6 |
6 |
16 |
8 |
5 |
5 |
5 |
12 |
6 |
6 |
4 |
4 |
6 |
3 |
7 |
З |
3 |
4 |
2 |
Як бачимо діє закон спадної граничної корисності. У стовпцях 3, 5 гранична корисність перерахована на 1 грн. , тому що на вибір споживача впливає не тільки величина додаткової корисності, але й скільки за неї необхідно заплатити.
Як поводиться споживач? Він купує товари по мірі їх корисності і скільки за неї треба заплатити (аналіз стовпчиків 3, 5)
1Б + 1Б + 1А + 1Б + 1Б + 1А = 4Б + 2А = 10 грн. - комбінація товарів, яка принесе найбільшу корисність. Загальна корисність: 10 + 8 + 24 + 20 + 18 + 16 = 96 од.
Можливі й інші комбінації товарів (щоб потратити 10 грн.), але жодна з них не принесе максимальної корисності.
Перевіримо вибір споживача, враховуючи формулу правила максимізації корисності (гранична корисність 2-ої одиниці товару А - 8 од., ціна - 1 грн.; гранична корисність 4-ої одиниці товару Б - 16 од., ціна 2 грн.):
Отже, це єдина можлива комбінація товарів А і Б, яка максимізує корисність.
Задача 2. Бюджетна лінія споживача показана на малюнку. Ціна абрикосів – 2 грн за кг, ціна ківі – 4 грн за кг .абрикоси (кг)
Виконайте наступні завдання:
розрахуйте, чому дорівнює бюджет споживача;
побудуйте на тому ж графіку криву байдужості споживача за даними таблиці і знайдіть точку рівноваги споживача (точка К).
Абрикоси (кг) |
9 |
6 |
5 |
4 |
3 |
Ківі (кг) |
1 |
2 |
3 |
4 |
6 |
Скільки кілограмів обох товарів придбає споживач?
Що станеться з бюджетною лінією, якщо ціни на ківі піднімуться до 5 грн. Покажіть графічно.
Р озв’язання.
1) бюджет споживача: 2 ∙ 10 або 4 ∙ 5 = 20 грн;
2) точка рівноваги споживача – це точка де крива байдужості (МКNСД)
дотикається до бюджетної лінії АВ. Точка К – точка споживчої рівноваги. Ви придбаєте 6 кг абрикос і 2 кг ківі.
якщо ціни на ківі зростуть до 5 грн., то споживач на свій бюджет може придбати
( 20 ÷ 5 ) = 4 кг, отже бюджет лінія зміститься вліво, добробут споживача знизився.
Задача 3. На першому полі фермер може виростити 150 тонн пшениці або 450 тонн кукурудзи, на другому – 250 тонн пшениці або 500 тонн кукурудзи.
Визначте альтернативну вартість вирощування пшениці і кукурудзи на обох полях;
Визначте на якому полі краще вирощувати пшеницю, а на якому – кукурудзу;
Побудувати криву виробничих можливостей;
Визначити точки ефективного та неефективного виробництва.
Розв’язання.
1) Альтернативна вартість пшениці:
на першому полі 150 П = 450 К, отже 1 П = 3 К,
на другому полі 250 П = 500 К, отже 1 П = 2 К.
2) Краще вирощувати пшеницю на другому полі, оскільки щоб виростити 1 тонну пшениці на другому полі треба відмовитись від 2 тонн кукурудзи, а щоб виростити 1 тонну пшениці на першому полі треба відмовитись від 3 тонн кукурудзи. Отже, вирощування пшениці на другому полі є дешевшим.
3 ) Крива виробничих можливостей показує всі можливі комбінації максимального виробництва. Фермер максимально може виростити: на першому полі кукурудзи – 450 тонн, на другому – пшениці – 250 тонн.
4) Точки А,В,С на КВМ відповідають ефективному виробництву. Точка Д характеризує неповне використання ресурсів. Точка N – неможливе виробництво такого набору товарів при наявних ресурсах.
Задача 4. У галузі виробляють комп’ютери і принтери. У таблиці наведено ефективні варіанти зміни структури виробництва.
Варіанти |
А |
В |
С |
Д |
Е |
F |
G |
Принтери, шт |
6 |
5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
0 |
Комп’ютери, шт |
0 |
8 |
15 |
21 |
26 |
30 |
33 |
1) Зобразіть графічно криву виробничих можливостей ( криву трансформації виробничих можливостей)
2) Обчисліть альтернативні витрати виробництва одного додаткового комп’ютера в різних варіантах зміни структури виробництва.
3 ) Поясніть, як змінюються альтернативні витратив міру розширення виробництва принтерів.
Розв’язання.
1)
2) – від А до В : 1К = =1/8 П; В – С : 1 К = 1/7 П;
С – Д : 1К = 1/6 П; Д – Е : 1К = =1/5 П;
Е – F : 1К = ¼ П; F – G : 1К = =1/3 П
3) Послідовне збільшення на одиницю виробництва принтерів вимагає
відмови від все більшої кількості комп’ютерів:
– від G до F : 1 П = 3 К; F – Е : 1 П = 4 К; Е – Д : 1 П = 5 К;
Д – С : 1 П = 6 К; С – В : 1 П = 7 К; В – А : 1 П = 8 К.
Задача 5. У перший рік після реконструкції підприємства продуктивність праці збільшилася на 15 % і вироблялося 25 виробів одним робітником за годину. На другий рік відбулися такі зміни: робітник став виробляти 24 вироби за годину, а кількість працівників за рік скоротилася на 1/3. Як змінилася продуктивність праці за два роки?
Розв’язання.
Відповідь: за два роки продуктивність праці збільшилася на