42. Суть і особливості ринку природних ресурсів. Ціна землі. Проблеми формування ринку землі в Україні.

Природні ресурси — один із чинників вир-ва. До них можна віднести сировину і матеріали (предмети праці), паливо і енергію (частина засобів праці), але головним природним ресурсом є земля. Поняттям "земля" часто позначають усю сукупність природних ресурсів, які землею і породжуються.

Найважливішою особливістю природних ресурсів є їх обмеженість (рідкісність). Більшість же природних ресурсів невідтворювані, їх кіл-сть на планеті обмежена і зменшується при використанні. Природні ресурси збільшити просто неможливо. Природні ресурси за умов ринкової ек-ки стають об'єктом купівлі-продажу, утворюється особливий ринок природних ресурсів, основною формою якого є ринок землі. Як і на будь-якому ринку, тут формуються попит і проп-ція, формується ціна.

Ціноутворення на ринку природних ресурсів має свої особливості. По-перше, ціна визнач-ся виключно попитом на обмежені природні ресурси, їх проп-ція є нееластичною, що визнач-ся їх рідкісністю. Там, де попит більший, ціна зростає, а де менший — знижується. Землю транспортувати неможливо, не можна її "наблизити" до ринку. По-друге, ціна землі визначається і її невідтворюваністю. Площа придатної для викор-ня землі поступово скорочується. У зв'язку із цим правомірно виділяти два види якості земель — природну і штучну. Природна якість землі закладена в неї самою природою. Штучна якість землі — це поліпшена людиною природна її якість шляхом використання добрив, іригації чи меліорації, засобів захисту рослин тощо.

З точки зору ціноутворення, земля як узагальнений вираз природних ресурсів є поняттям ірраціональним (невимірним). Ціна, як відомо, формується на основі витрат вир-ва. Однак земля не є продуктом вир-ва, якщо не рахувати витрат на початкове освоєння і наступних інвестицій на поліпшення економічної якості грунту. Водночас земля (природні ресурси) є одним із вир-их чинників (поряд з капіталом і працею), тому її ціна може розглядатись похідною від ціни кінцевих продуктів землі

Ціна землі (природних ресурсів) визначається орендною платою за її викор-ня, або рентою — доходом від землі. На ринку землі (природних ресурсів) встановлюється її , рівноважна ціна, якщо припустити, що усі земельні ділянки однакові за своєю якістю. Ціна визначатиметься через взаємодію попиту на землю (природні ресурси) та її проп-ції. Проте проп-ція на цьому ринку є цілком нееластичною, мінливим є лише попит, що й відображено на рисунку.

Графік проп-ції землі (природних ресурсів) перетинається із графіками попиту на землю (це, відповідно, криві S та D1, D2 D3).Зниження доходу від землі (від R1 до R3 зменшує і попит на неї (від D1 до D3). У даному випадку показана дія закону спадної віддачі природних ресурсів (землі). Зменш-ня обсягу попиту зміщує точку рівноваги ринку природних ресурсів (від Е1 до Е3). Зростання ж доходу від землі під впливом штучного поліпшення її якості приведе до збільшення попиту на землю (природні ресурси) від D3 доD1. Отже, специфіка даного ринку полягає у тому, що рівноважним чинником виступає рента (дохід від землі), водночас вона змінює лише попит і не виконує ніякої стимулюючої функції щодо пропозиції землі (природних ресурсів).

Варто зазначити, що теза про цілковиту (абсолютну) нееластичність пропозиції на ринку природних ресурсів дещо абстрактна. Пропозиція все ж змінюється, хоча і в незначних масштабах, в результаті вибуття чи залучення землі в господарський оборот. Втім, пропозиція землі у будь-якому випадку буде нееластичнТаким чином, земля як об'єкт власності приносить своєму власникові постійний дохід у формі земельної ренти. Продаючи землю, власник намагається зберегти цей дохід, тому ціна землі стає капіталізованою рентою (сума грошей, виручена від продажу землі, повинна принести аналогічний дохід, перетворившись у капітал-власність, тобто у грошовий капітал). Покупець землі купує не саму землю, а право на одержання фіксованого рентного доходу протягом усього часу володіння даною ділянкою землі. З цих позицій ціна землі — це дисконтована вартість, вкладена у землю. Дисконтом (компенсуючою надбавкою за втрату частини вартості внаслідок спадної віддачі даного ресурсу) виступає рента, подібно тому як процент є дисконтом грошового капіталу. Виходячи із цього, ціну землі можна обчислити за такою формулою:

Власник землі, продаючи її, у формі ціни має одержати таку грошову суму, щоб, поклавши її до банку і тим самим перетворивши у грошовий капітал, одержати аналогічний дохід, але тепер уже не як ренту, а як процент.Загалом же існує тенденція до зростання ціни землі в усьому світі, осн-ою причиною чого є зростання попиту на природні ресурси і тенденція до зростання рентних доходів.