- •1.Зародження і розвиток політичної економії. Основні напрямки, школи і течії в політичній економії.
- •1.Охоплював прихильників нерегульованого товарного виробництва (класична Австрійська школа).
- •2. Прибічників соціалізму(утопічного і марксистського), як повна протилежність 1-го. 3. Займав позицію між двома першими(нім. Істор. Школа)
- •2.Предмет політичної економії. Економічна теорія і політична економія проблеми взаємозв’язку.
- •4.Функції політичної економії. Позитивна і нормативна політ. Ек. Пол. Ек. І обгрунтування економ. Політики.
- •5.Закони, принципи і категорії політекономії. Система економічних законів.
- •6. Економічні потреби,їх суть і класифікація.Безмежність потреб. Закон зростання потреб.
- •7. Корисність продукту. Закон спадаючої граничної корисності і теорія споживача на ринку.
- •8.Економічний інтерес, його об’єкт, функція. Інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку.
- •10,11. Виробничі ресурси і фактори виробництва. Межа виробничих можливостей. Проблема економічного вибору : крива виробничих можливостей.
- •Вопрос 12
- •Вопрос 13
- •14 Зміст виробництва та його основні елементи. Продуктивні сили та їх структура.
- •Вопрос 16
- •Вопрос 17
- •24. Грошовий обіг та його закони. Суч. Грошова сис-ма.
- •27. Перетворення грошей в капітал. Загальна формула руху капіталу. Первістне нагромадження капіталу.
- •38. Робоча сила визнач-ть вартість робочої сили. Як товар. Фактори, що
- •29. Ринок, як економічна категорія, Класіфікація ринку. Функції ринку. Об”єкти и суб”єкти ринку.
- •31. Економічна природа пропозиції. Закон пропозициї, фактори, які впливають на пропозицію, Еластичність пропозиції.
- •32. Ціна рівноваги та механізм її формування
- •33,34. Сукупний попит і проп-ія, фактори їх визнач-я.
- •35. Інфраструктура ринку: сутність, елементи, функції.
- •36. Ринок економічних ресурсів (факторів виробництва).
- •37. Товарний ринок у загальній економічній структурі.
- •39,40. Суть і особливості ринку праці. Служба зайнятості , біржа праці їх ф-ції. Особливості розвитку і стан ринку праці в Україні.
- •41. Заробітна праця: сутність, форми, сис-ми. Номінальна і реальна зар.Плата. Зар.Плата і стимулювання праці.
- •42. Суть і особливості ринку природних ресурсів. Ціна землі. Проблеми формування ринку землі в Україні.
- •43. Економічна природа ренти. Форми земельної ренти: причини, умови та джерело їх формування.
- •44. Ринок цінних паперів.
- •50. Конкуренція, її сутність і ф-ції.
- •51,52. Економічна природа і форма монополій. Антимонопольне регулювання. Антимонопольне законодавство України.
- •53. Витрати вироб-ва, їх сутність і структура.
- •55. Прибуток, його суть, норма та форми. Основні теорії прибутку.
- •56. Підприємництво - форма діяльності підприємства. Функції і види підприємництва. Розвиток підприємництва в Україні.
- •50. Економічна природа підприємства. Ознаки та функції підприємства.
- •59. Кругооборот і оборот капіталу фондів підприємства. Основний і оборотній капітал. Оборот капіталу.
- •60.Доходи підприємства, їх суть і форми.
- •67. Державa як суб’єкт економічних відносин. Економічні функції держави.
- •69. Держане регулювання: сутність, форми, методи. Роль держави в переході від статичної до ринкової економіки.
- •71. Національне багатство і його структура. Проблеми розширеного відтворення багатства і шляхи розв’язання екологічних проблем.
- •72. Суспільний продукт і його форми. Валовий національний продукт як передумова і кінцева мета виробництва.
- •64. Диференціація доходів населення. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині
- •76. Економічні кризи і циклічний характер відтворення.
- •77. Безробіття, його види і наслідки
- •28. Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки
- •78. Економічне зростання: сутність, типи і фактори
- •80. Фінанси та їх функції. Державний бюджет та його дефіцити. Державний борг.
- •46. Ринок грошей та його вплив на реальний сектор економіки.
- •47. Кредитний ринок, його об'єкти і суб'єкти. Природа позичкового відсотка.
- •48. Банківська система.
- •82. Світове господарство: сутність, основи формування, структура.
- •82.Глобальні проблеми світового господарства.
- •84. Міжнародна економічна інтеграція.
- •85. Міжнародна торгівля та її економічна основа.
- •86.Сутність і форми міжнародного руху капіталів.
- •87. Міжнародні валютні відносини.
- •88. Міграція робочої сили
- •90. Монополістична конкуренція
Вопрос 12
Виробництво — це економічна сфера, у якій відбувається створення життєвих благ. Виробництво завжди відбувається у безперервному русі, відтворенні, є процесом створення благ. Процес виробництва завжди має свої причини, він пов'язаний із певними моментами, які включають працю, предмети і засоби праці. тобто виробництво благ – це процес праці.
У процесі праці здійснюється споживання робочої сили, тому останню потрібно відтворювати, тобто відновлювати здібності людини до праці.
Відтворення робочої сили відбувається шляхом споживання необхідних життєвих благ, які і створюються у виробництві. Тому виробництво — це не лише процес створення благ, . це ще й відтворення самої людини, її життя, розвиток її особистості. Створення матеріальних благ у певних межах може здійснюватись і без безпосередньої участі людини, але в цьому випадку праця не зникає, а переміщується у сфери регулювання, управління. Предметами праці називають все те, на що спрямована людська праця з метою створення життєвих благ. Так як у процесі виробництва взаємодіють праця і природа, то предмети праці можуть бути незайманою речовиною природи (вугілля , руда), а також сировиною, тобто предметом праці, який раніше уже піддавався обробці працею ( вугілля на коксохімічному заводі, руда на металургійному комбінаті).
Засобами праці називають речі або комплекс речей, за допомогою яких людина у процесі виробництва впливає на предмети праці для їх перетворення у продукт. До засобів праці насамперед відносять знаряддя праці (інструменти, обладнання, машини і механізми), землю — основний засіб праці, а також виробничі будівлі і споруди (системи), транспортні шляхи і комунікації, паливо і енергію тощо. Предмети і засоби праці у своїй сукупності утворюють засоби виробництва. Споживання у процесі виробництва засобів праці і робочої сили називають виробничим споживанням.
Виробництво, як процес суспільної праці складається з таких фаз:
безпосереднє виробництво;
розподіл;
обмін;
споживання.
Воно послідовно проходить і одночасно перебуває в кожній з них в певний момент. важливою особливістю виробничого процесу є створення не тільки матеріалу, а й матеріальних та послуг.
Продуктивні сили – система особистих ,суб’єктивних, людських й технічних елементів. продуктивними силами називають сукупність засобів виробництва (матеріально речовий фактор) і людей( особистий фактор). Головна продуктивна сила суспільства – люди, які приймають участь у суспільному виробництві. Другою складовою частиною прод. сил є матеріально-речовий фактор виробництва, який люди використовують в процесі праці спрямований на забезпечення своїх матеріальних та духовних потреб. Але зміст прод.сил цим не вичерпується, існує ще ефект узгодженості факторів виробництва, який проявляється через технології і організацію суспільного виробництва. Узгодженість факторів виробництва характеризує реальний стан прод.сил.
НТП - взаємопов’язаний поступальний розвиток науки і техніки обумовлений потребами матеріального виробництва, зростанням і ускладненням суспільних потреб. НТП здійснюється у 2-х основних напрямах: еволюційний і революційний. Еволюційна форма передбачає поширення у виробництві і удосконалення техніки або технологічних процесів, що базуються на одних і тих же науково-технічних принципах. Революційна форма НТП означає перехід до використання у виробництві якісно нових науково-технологічних принципів. Стрибок у розвитку продуктивних сил суспільства, перехід їх у якісно новий стан на основі корених зрушень системи наукових знань - означає НТР. НТР здійснює вплив на працю через зміну її змісту і характеру. Зміст праці - сукупність трудових функцій, які виконує працівник. НТР також підвищує частку розумової праці, якісно нових взаємовідносин людини і машини. Характер праці - виробничі відносини людей по їх участі у суспільній праці. працівник виділяється від виробництва , стає поряд з ним, виступає як працівник нового типу (по рівню освіти, професійних навичок).
