82.Глобальні проблеми світового господарства.

Критерії, які дозволяють виділити глобальні проблеми і безліч інших, що стоять перед людством: загальносвітовий характер проблеми (зачіпає інтереси всіх країн або більшості); у разі невирішеності такої проблеми виникає загроза всьому людству, регрес в розвитку продуктивних сил; потреба в невідкладних і рішучих діях на основі колективних і скоординованих зусиль всієї світової спільноти. Глобальність означає, що проблема подібного роду зачіпає інтереси всіх класів і шарів суспільства, всіх країн і народів планети; ця проблема впливає на всі сфери суспільного життя і позначається на положенні справ у всіх районах планети, хоч і з різним ступенем гостроти. Глобальні проблеми можна згрупувати по трьох сферах дії: проблеми, що виникають у сфері взаємодії природи і суспільства: надійне забезпечення людства сировиною, енергією продовольством. Продовольча проблема збереження навколишнього середовища; енергетична криза; міграція населення; конверсія; проблеми воєн, руйнувань; соціальні проблеми; проблеми вирівнювання економічного рівня розвитку країн; освоєння ресурсів світового океану; оволодіння космічним простором; проблеми суспільних взаємин: відносини між державами; подолання відсталості країн, що розвиваються; локальні і міжнародні кризи і потрясіння; проблеми розвитку людини і забезпечення його майбутнього: проблеми пристосування сучасної людини до змінних умов природного і соціального середовища під впливом тієї, що відбувається в світі НТР; питання сучасної урбанізації; боротьба з епідеміями і найбільш важкими захворюваннями; духовні цінності людини.

84. Міжнародна економічна інтеграція.

Міжнародна економічна інтеграція - процес зближення та взаємопроникнення національних господарств групи країн, спрямований на створенням єдиного господарського механізму.

Фактори економічної інтеграції:

1. Близькість рівней економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості інтегруючих країн.

2. Географічна близькість інтегруючих країн, наявність спільного кордону, економічних зв’язків, які склались історично.

3. Спільність економічних та інших проблем, які стоять перед країнами в області розвитку, фінансування, регулювання економіки.

4. Демонстраційний ефект. Позитивні економічні зрушення, які сталися у країнах після вступу в інтеграційне об’єднання, здійснюють психологічний вплив на інші країни.

5. "Ефект доміно": країни, які залишилися за межами інтеграції мають певні труднощі(наприклад, скорочення торгівлі), а тому не маючи первісного інтересу до інтеграції, намагаються підключитися до інтеграційних процесів через небезпеку залишитися за її межами.

Цілі інтеграції:

1. Використання переваг економіки масштабу: збільшення ємкості ринку, залучення прямих іноземних інвестицій тощо.(Інтеграційні групування країн Центральної Америки, Африки)

2. Створення сприятливого, зовнішньополітичного середовища: укріплення співробітництва у воєнній, культурній, соціальній та інших неекономічних сферах.(Інтеграційні об'єднання країн Південно-Східної Азії, Ближнього Сходу)

3. Вирішення задач торговельної політики.(Інтеграційні об'єднання Північної Америки, Латинської Америки, Південно-Східної Азії).

4. Сприяння структурній перебудові економіки, задіяння досвіду більш розвинених країн.(Європейський Союз).

5. Підтримка молодих галузей національної промисловості (інтеграційні об’єднання країн Латинської Америки).

Форми міжнародної економічної інтеграції.

1. Преференціальні торговельні угоди – скорочення митних тарифів у торгівлі між країнами, які підписали угоду;

2. зона вільної торгівлі - відміна митних тарифів у взаємній торгівлі при збереженні національних митних тарифів по відношенню до третіх країн;

3. митний союз - відміна митних тарифів у взаємній торгівлі і встановлення єдиних митних тарифів по відношенню до третіх країн.

4. спільний ринок - вільне переміщення у його межах як товарів, так і факторів виробництва (капіталів, робочої сили);

5. економічний союз - об'єднання національних економік на основі спільного ринку, уніфікації фінансової системи і проведення спільної валютної політики.

6. політичний союз - проведення спільної політики у всіх сферах суспільного життя. На сьогодні ні одне інтеграційне угрупування не тільки не досягло такого рівня розвитку, але навіть не ставить перед собою подібних задач.

Наслідками міжнародної економічної інтеграції є два типи ефектів:

- статичні ефекти - економічні наслідки, які проявляються негайно після формування інтеграційного об'єднання : а) розширення торгівлі з країнами - учасницями; б) згортання торгівлі з третіми країнами. Причому розширення торгівлі відбувається з тими країнами, де альтернативна вартість виробництва продукції є більшою, ніж у третіх країнах .

- динамічні ефекти - економічні наслідки, які проявляються на більш пізніх стадіях функціонування угрупування: а) позитивні: посилення конкуренції і збільшення якості; зменшення монопольної влади на внутрішньому ринку; збільшення ємкості ринку; надходження іноземних інвестицій ; збільшення мобільності факторів виробництва; б)негативні: можливість олігополістичного зговору; збільшення витрат на обслуговування діяльності об'єднання.

Найбільш розвинуте у світі інтеграційне угрупування - Європейський Союз(ЄС).Його формування пройшло всі етапи інтеграційного процесу. Історія ЄЄ починається з підписання Римського договору в 1957 р. і створення Європейського Економічного Співтовариства на основі об'єднання трьох угрупувань: Європейського об'єднання вугілля і сталі, Європейського Співтовариства по атомній енергетиці Європейського Економічного Співтовариства. Етапи розвитку ЄС:

І етап — 1957-1969 рр. — зона вільної торгівлі.

II етап - 1968-1986 рр. - митний союз: єдина сільськогосподарська політика, єдина політика у сфері охорони навколишнього середовища, в області досліджень і технологічного розвитку. З 1979 р. Почала функціонувати Європейська валютна система.

3. етап - 1987-1992 рр. - спільний рийок. Визначені три групи бар'єрів, які необхідно ліквідувати: фізичні (прикордонні пости, паспортний контроль), технічні (різницю в стандартах, невизнання освітніх сертифікатів, пріоритет національним виробникам при державних закупках), фіскальні (різницю в оподаткуванні).

4. етап - з 1993 р. - економічний союз. У 1992 р. підписаний Маастрихтський договір (вступив у силу в 1993 р.) про створення політичного, економічного і валютного союзу(Європейський Союз).

Критерії вступу в ЄС:

1. Стабільність функціонування національних інститутів, які забезпечують демократію, верховенство закону, захист прав людини і прав меншин.

2. Наявність сформованої і функціонуючої ринкової економіки.

3. Здатність конкурувати та витримувати тиск ринкових сил на внутрішньому ринку ЄС.

Готовність прийняти на себе у повному обсязі обов'язки, що пов'язані з членством у ЄС. Управління Європейським Союзом здійснюють п'ять головних інституціональних органів: Європейська Рада, Комісія ЄС, Рада Міністрів, Європейський парламент і Суд ЄС.