- •1.Зародження і розвиток політичної економії. Основні напрямки, школи і течії в політичній економії.
- •1.Охоплював прихильників нерегульованого товарного виробництва (класична Австрійська школа).
- •2. Прибічників соціалізму(утопічного і марксистського), як повна протилежність 1-го. 3. Займав позицію між двома першими(нім. Істор. Школа)
- •2.Предмет політичної економії. Економічна теорія і політична економія проблеми взаємозв’язку.
- •4.Функції політичної економії. Позитивна і нормативна політ. Ек. Пол. Ек. І обгрунтування економ. Політики.
- •5.Закони, принципи і категорії політекономії. Система економічних законів.
- •6. Економічні потреби,їх суть і класифікація.Безмежність потреб. Закон зростання потреб.
- •7. Корисність продукту. Закон спадаючої граничної корисності і теорія споживача на ринку.
- •8.Економічний інтерес, його об’єкт, функція. Інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку.
- •10,11. Виробничі ресурси і фактори виробництва. Межа виробничих можливостей. Проблема економічного вибору : крива виробничих можливостей.
- •Вопрос 12
- •Вопрос 13
- •14 Зміст виробництва та його основні елементи. Продуктивні сили та їх структура.
- •Вопрос 16
- •Вопрос 17
- •24. Грошовий обіг та його закони. Суч. Грошова сис-ма.
- •27. Перетворення грошей в капітал. Загальна формула руху капіталу. Первістне нагромадження капіталу.
- •38. Робоча сила визнач-ть вартість робочої сили. Як товар. Фактори, що
- •29. Ринок, як економічна категорія, Класіфікація ринку. Функції ринку. Об”єкти и суб”єкти ринку.
- •31. Економічна природа пропозиції. Закон пропозициї, фактори, які впливають на пропозицію, Еластичність пропозиції.
- •32. Ціна рівноваги та механізм її формування
- •33,34. Сукупний попит і проп-ія, фактори їх визнач-я.
- •35. Інфраструктура ринку: сутність, елементи, функції.
- •36. Ринок економічних ресурсів (факторів виробництва).
- •37. Товарний ринок у загальній економічній структурі.
- •39,40. Суть і особливості ринку праці. Служба зайнятості , біржа праці їх ф-ції. Особливості розвитку і стан ринку праці в Україні.
- •41. Заробітна праця: сутність, форми, сис-ми. Номінальна і реальна зар.Плата. Зар.Плата і стимулювання праці.
- •42. Суть і особливості ринку природних ресурсів. Ціна землі. Проблеми формування ринку землі в Україні.
- •43. Економічна природа ренти. Форми земельної ренти: причини, умови та джерело їх формування.
- •44. Ринок цінних паперів.
- •50. Конкуренція, її сутність і ф-ції.
- •51,52. Економічна природа і форма монополій. Антимонопольне регулювання. Антимонопольне законодавство України.
- •53. Витрати вироб-ва, їх сутність і структура.
- •55. Прибуток, його суть, норма та форми. Основні теорії прибутку.
- •56. Підприємництво - форма діяльності підприємства. Функції і види підприємництва. Розвиток підприємництва в Україні.
- •50. Економічна природа підприємства. Ознаки та функції підприємства.
- •59. Кругооборот і оборот капіталу фондів підприємства. Основний і оборотній капітал. Оборот капіталу.
- •60.Доходи підприємства, їх суть і форми.
- •67. Державa як суб’єкт економічних відносин. Економічні функції держави.
- •69. Держане регулювання: сутність, форми, методи. Роль держави в переході від статичної до ринкової економіки.
- •71. Національне багатство і його структура. Проблеми розширеного відтворення багатства і шляхи розв’язання екологічних проблем.
- •72. Суспільний продукт і його форми. Валовий національний продукт як передумова і кінцева мета виробництва.
- •64. Диференціація доходів населення. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині
- •76. Економічні кризи і циклічний характер відтворення.
- •77. Безробіття, його види і наслідки
- •28. Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки
- •78. Економічне зростання: сутність, типи і фактори
- •80. Фінанси та їх функції. Державний бюджет та його дефіцити. Державний борг.
- •46. Ринок грошей та його вплив на реальний сектор економіки.
- •47. Кредитний ринок, його об'єкти і суб'єкти. Природа позичкового відсотка.
- •48. Банківська система.
- •82. Світове господарство: сутність, основи формування, структура.
- •82.Глобальні проблеми світового господарства.
- •84. Міжнародна економічна інтеграція.
- •85. Міжнародна торгівля та її економічна основа.
- •86.Сутність і форми міжнародного руху капіталів.
- •87. Міжнародні валютні відносини.
- •88. Міграція робочої сили
- •90. Монополістична конкуренція
72. Суспільний продукт і його форми. Валовий національний продукт як передумова і кінцева мета виробництва.
Склад сук. сусп. прод. за вартість = вартість спожитих засобів вир-ва + Вартість необхідного продукту + Вартість доданого продукту.
Нац. дохід = ССП - Вартість спожитих засобів вир-ва.
Нац. дохід є не що інше, як новостворена вртість являє собою частину ССП, яка залиш-ся за відрахуванням засобів вир-ва. Вир-во нац. доходу на душу населення хар-є ступінь розвитку ек-ки країни. Частина продукції, яка представлена у предметі праці не тільки створ-ся але й спожив-ся у процесі вир-ва і тому при переході від однієї ланки вир-ва до іншої ця вартість вир-х та виконавчих предметів праці враховуються у вартості вирахуваної з неї продукції. Виникає повторний рахунок вартості предмету праці у ССП. цього розміри зростають з поглибленням спеціалізації вир-ва. У вартості ССП ця частина становить проміжний продукт, але він не є самостійною формою сусп-го продукту. Проміжний продукт - це продукт праці який не підлягає кінцевому споживанню, до кінцевого споживання доходять засоби праці та предмети особистого споживання. Вони становлять кінцевий сусп. продукт, тобто ту частину сукупного, яка залишилася після відрахування всього обсягу предметів праці, тобто після позбавлення їх повторного продукту. Т. ч . кінцевий продукт включає продукцію: 1) використану для суспільного і для особистого споживання; 2) Призначені для заміщення вибулих основних виробничих і невиробничих фондів. 3) Спрямовані на приріст виробничих і споживчих запасів. 4) Використовувану на утворення експортно-імпортного сальдо. Це сальдо (вивіз, ввіз продукції) і є вартісним показником, який характеризує різницю між фактичною кількості продукції, що надходить в країну її зворотній потік. Але кінцевий продукт показує результат лише матеріального вир-ва і не виражає досягнутих масштабів вир-ва у невиробничій сфері, сфері послуг, значення яких значно зростає.
Кінцевий продукт = ССП - Проміжний продукт(сировина, паливо, енергія, матеріали використані і вироблені в поточному році).
Цього недоліку позбавлений показник ВНП.
ВНП - це ринкова цінність усіх ринкових благ матеріального і нематеріального вир-ва у всій країні протягом року. Ще ВНП можна визначити, як суму доданих вартостей, що добавлялися в ході вир-ва кожним виробником в ході вир-ва. На відміну від ВНП ВВП - це валова вартість кінцевих товарів і послуг використаних у всій країні факторів вир-ва не залежно від того кому вони належать, тому ВНП = ВВП+(експорт-імпорт).
В своєму складі ВНП враховує всі знову вироблені засоби вир-ва. ВНП зменшений на суму вартості спожитого за рік капіталу річної амортизації створює чистий національний продукт (ЧНП). Отже ЧНП - це річна сума зар. плати, проценту, прибутків з дивідендами, ренти і непрямих податків. ЧНП відрізняється від ВНП на величину амортизації. Якщо позбутись у складі ЧНП від непрямих податків одержимо най-й дохід або дохід нації.
Дохід нації - це сукупний дохід в ек., який одержує власник використаних факторів: праці, капіталу, прир-х ресурсів, підпр-ої діяльності.
Обчислення ВНП ускладнюється інфляцією, яка властива всім ринковим країнам, тому що валовий продукт має ціновий вираз. Основою його розрахунку є обсяг продаж або купівель за певними цінами. Продукт який обчислюється за діючими цінами наз-ть номінальним ВНП, а зорієнтовану на зміну цін цінами базового періоду, з яким здійснюється порівняння реальним ВНП.
Номінальний ВНП може змін-ся в наслідок 3 речей: 1) За рахунок дійсного зростання вир-ва кінцевих товарів і послуг. 2) За рахунок росу цін; 3) Одночасно перше і друге.
Щоб розрахувати усі ці ефекти і визначити, як реально виріс ВНП використовують дифлятор ВНП. Дифлятор ВНП дорівнює відношенню ВНП, обчисленого поточних цін, до ВНП обчисленого в незмінних цінах базового року. Тобто дифлятор ВНП - це ціновий індекс, який вимірює зміни цін від року до року.
Знаючи дифлятор цін кожна легко визначити реальний ВНП напр. 2000 р.
Реальний
ВНП=
73. Суть і види економічного відтворення: просте і розширене. Кругообіг ресурсів, продуктів і доходів у процесі відтворення.
Процес суспільного вир-ва взятий не як одноразовий акт, а в постійному повторенні та відновленні, наз-ся суспільним відтворенням.
Для цього процесу необхідне постійне відновлення вісх факторів вир-ва: робочої сили, засобів вир-ва та природних ресурсів, середовища існування. При цьому відновлення останнього - нагальна потреба суспільного відтворення в сучасних умовах інтенсифікації вир-ва.
Відновлення робочої сили пов’язане з відновленням працездатності її і у широкому розумінні з підготовкою замість працівників, які відходять від вир-ва, наступної належної зміни. На початку кожного наступного циклу економічного кругообігу слід мати необхідні засоби вир-ва. Спрацьовані засоби праці повинні бути замінені на нові. Складовими відтворення сьогодні стало відтворення прир-х ресурсів, які вик-ся в процесі вир-ва. Для постійного відтворення необхідно постійне відновлення прир-х ресурсів: поновлення родючості земель, лісних масивів… Отже, обов’язковою складовою процесу суспільного відтворення є його натурально-речова частина у вигляді відновлення продуктивних сил. При цьому набуває значення проблема пропорційності - певних кількісних співвідношень між складовими суспільного вир-го циклу. Відтворення завжди має суспільний хар-р, виступає у певних формах.
Вихідний пункт руху суспільного продукту - виробництво, кінцевою метою є споживання. Розподіл та обмін опосередковують зв’язок між вир-м і споживанням продуктів і послуг. При цьому розподіл відбувається 1) в самому вир-ві, як розподіл засобів вир-ва 2) розподіл є особливою стадією руху суспільного продукту, при якому визначаються частки різних соц-х верств та індивідуумів у цьому продукті. Завершальною стадією руху суспільного продукту є споживання, тобто реалізація споживаної вартості. Слід розрізняти два види споживання: виробниче і особисте
Виробниче споживання хар-ся використанням засобів вир-ва і робочої сили для виготовлення продукту: машин будівель… Особисте споживання - це процес використання людиною товарів та послуг для задоволення потреб у продуктах харчування, одязі…Відомо два види відтворення: просте і розширене.
Просте відтворення - це відновлення вир-ва в незмінних масштабах щодо кількості та якості виготовленого продукту. Фактори вир-ва при цьому залиш-ся незмінними в кожному наступному циклі вир-ва, весь додатковий продукт повністю вик-ся на особисте споживання. Таке відтворення характерне для традиційних суспільств з неринковою економікою, де надзвичайно низькі темпи розширення вир-ва.
Розширене відтворення - це відновлення вир-ва в кожному наступному циклі у зростаючому масштабі щодо кількості та якості виготовленого продукту. При цьому, по-перше, завжди зростає кількість виготовленого суспільного продукту; по-друге, часто досягається також поліпшення якості його складових. Для розширеного відтворення в кожному наступному циклі потрібні додаткові чи якісніші ресурси, фактори вир-ва. Такий тип відтворення хар-й для розвинутого ринкового суспільства.
