1.Охоплював прихильників нерегульованого товарного виробництва (класична Австрійська школа).

2. Прибічників соціалізму(утопічного і марксистського), як повна протилежність 1-го. 3. Займав позицію між двома першими(нім. Істор. Школа)

2.Предмет політичної економії. Економічна теорія і політична економія проблеми взаємозв’язку.

Економіка як і народне господарство дві сторони свого вираження:

1. як матеріально-технічне наповнювання (технічна сторона).

2. сукупність виробничих відносин.(суспільна сторона)

Технічну сторону виражає продуктивність сил суспільства, до них включають: засоби виробництва і трудові ресурси, що відображають систему відносин ЛЮДИНА – ПРИРОДА. Робоча сила – це здібність людини творити в матеріальній і духовній сфері і є особистим фактором виробництва. Друга складова частина продуктивних сил – засоби виробництва( речовий фактор), поділяються на : предмети праці та засоби праці. Предмети праці – речі дані природою, засоби- машини, будівлі і т. д. Сукупність виробничіх відносин представлена організаційноекономічними та соціальноекономічними відносинами. Виробничі відносини – це відносини між суб”єктами виробництва зприводу виробництва, розподілу обміну і споживання матеріальних і духовних благ. Існує багато сучасних визначень поняття економічна наука серед них основними є такі, що визначають її як науку: 1. про умови та форми за яких відбувається виробництво та обмін і відповідні відносини розподілу продуктів між людьми. 2. вивчає проблеми використання обмежених виробничіх факторів.

3. з”ясовує закономірності руху цін, грошей, норми процента, капіталу і прибутку для вироблення державою відповідної економічної політики. Структура економічних наук постійно розширюється, в ній, якщо мати наувазі вивчення не окремих функціональних сторін чи галузей виробництва, чим займаються конкретні економічні науки,а економічну систему вцілому, політекономія займає основне місце. Економ.історія досліджує конкретні форми економічних систем в різні історичні епохи. Історвя економічних вчень аналізує відбиття у свідомості різних суспільних верств тих економічних відносин, які існують у певному відрізку часу. Окрему групу утворюють спец.підрозділи економічної науки: економ. Статистика, економ. праці, фінанси, кредит, бух облік. Найбільшу групу складають галузеві економічні науки. Предметом курсу політекономія є вивчення виробничих відносин в їх взаємодії з продуктивними силами та організацією управління господарським процесом і системою ефективниго ведення господарства як чинників суспільного багацтва. В літературних джерелах існує безліч уявлень про предмет політекономії:

1.меркантелісти ( предметом своїх досліджень вважали багацтво).

2. фізіократи (предметом політек. вважали національне багацтво – продукт землеробства)

3. класична політек. (предметом вважає економ. закони і виробничі відносини).

4. марксистська полвтек. – систему виробничих відносин і відповідну систему економ. законів.

В предметі політек. треба розрізняти 2 сторони : позитивну і нормативну.

Позитивна – проведення теоритичного аналізу економ. системи та іі елементів. Вона має справу з фактамиі вільна від оціночних суджень і вивчає фактичний стан економіки. Нормативна – підготовка загальних рекомендацій для раціональної економ. поведінки суб”єктів економ. системи у формуванні уявленьпроцілі і нпрямкиеконом. Розвитку. Вона є науковою основою для розробки економ. політики держави. Завданням цієї політики є виявлення загальних принципів економ. поведінки людей, формування основних економ. цілей суспілства, які є цілями економ. політики : 1. економ. зростання, 2. економ. свобода, 3. повна зайнятість, 4. економ. ефективність.

3. Методи економічних досліджень.

Загальні методи наукового пізнання та їх використання .

Існують різноманітні шляхи дослідження і методи пізнання багатовимірних економ. явищ і процесів. Для вивчення цих явищ використовують загальнонаукові та спеціальні методи. Для перших характерною рисою є пояснення економ.процесів через внутрішні суперечності, викиристання структурно-функціональних способіваналізу, поєднання кількісного і якісного аналізу, використання математичних методів в економ. дослідженнях. Задопомогою спец. Методів економ. теорія проникає в сутність явищ. До спец. Методів відносятьнаукову абстракцію, яка виділяє найхарактерніші риси процесів які досліджуіться, абстрагується від усього другопорядкового випадково.абстрактне мислення охоплює аналіз і синтез. При аналізі предмет вивчення розділяється на частини, мислення іде від конкретного до абстрактного. В процесі синтезу предмет досліджується з точки зору взаємодії цього складових частин. Наукове пізнання економ. явищ передбачає також використання метолу логічного та історичного підходів. Цей метод допомагає відкрити якісно-наукові форми дії економ. законів, виявити якісні зрушення які відбуваються на певному етапі розвитку економ. систем. До спец. Методів дослідження економ. явищ належить суспільно-економічний експеримент, також використовують статистичні методи. Цей метод стимулює вивчення статистичних показників, що характеризує економіку на різних її рівнях.

свобода, 3. повна зайнятість, 4. економ. ефективність.