41. Заробітна праця: сутність, форми, сис-ми. Номінальна і реальна зар.Плата. Зар.Плата і стимулювання праці.

Сучасне уявлення про економічну природу заробітної плати бере свої витоки з теорії "трьох факторів" (Ж.Б.Сей.). Згідно неї, заробітна плата виступає ф-цією такого фактора вир-ва, як праця На цьому грунті поступово і сформувалось розуміння заробітної плати як ринкової ціни праці.Заробітна плата як ціна праці розглядається у широкому і вузькому значенні. У широкому розумінні цей термін включає оплату праці різних працівників різних спеціальностей як матеріального, так і нематеріального вир-ва. У цьому випадку до заробітної плати зараховують премії, гонорари, іншу винагороду за працю. У вузькому розумінні заробітна плата — це ставка або ціна, що визначається за використання одиниці праці протягом визначеного часу (години, дня, тижня, місяця тощо). Таке розмежування дозволяє відділити власне заробітну плату від загальних заробітків працівників.Для характеристики рівня оплати праці застосовуються показники номінальної і реальної заробітної плати.

Номінальна заробітна плата — сума грошей, яку одержує працівник за свою працю. Одиницею виміру тут є погодинна ставка заробітної плати, яка визначається коливаннями попиту і пропозиції на ринку праці. На погодинну ставку впливають і інші чинники:фондоозброєність праці, її продуктивність і якість, рівень застосованої технології праці, кваліфікації найманих працівників, ефективність праці, навіть клімат і традиції країни.Варто мати на увазі, що номінальна заробітна плата не дає повного уявлення про дохід на фактор найманої праці, адже в різний час за одну і ту ж кількість грошей можна купити різну кількість життєвих благ. Тому визначення рівня оплати праці здійснюється через реальну заробітну плату.Реальна заробітна плата визначається масою товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату за існуючого рівня цін після відрахування податків та інших платежів. Отже, рівень реальної заробітної плати визначається сумою номінальної оплати праці, рівнем податків і цін на життєві блага. При обчисленні рівня зарплати застосов-ся показник номінальної зарплати ( основою розрахунку якої є показник прожиткового мінімуму). У ринковій економіці застосовують дві основних форми заробітної плати — погодинну (почасову) і відрядну.Погодинна (почасова) заробітна плата — це плата за кількість праці, розрахованої в годинах. Вона виплачується згідно із трудовою угодою і погодинною ставкою заробітної плати. Остання визначається попитом і проп-ією на ринку праці і прагне до рівноважного рівня. Величина погодинної заробітної плати обчислюється як добуток погодинної ставки і кількості відпрацьованих годин.

Відрядна (поштучна) заробітна плата залежить від обсягу виконаної роботи (кількості виробленого продукту). Її величина визначається розцінкою одиниці продукту (чи виконаної роботи), а також величиною виробіткую. Потрібно врахувати, що названі форми комбінуються і у поєднанні із формами організації праці утворюють сис-ми заробітної плати.Однією із найпоширеніших є тарифна сис-ма оплати праці. Величина заробітної плати при цьому визначається тарифною ставкою, яка е різною для працівників однієї спеціальності, але різної кваліфікації, і визначається тарифним розрядом (розряди утворюють тарифну сітку) і тарифним коефіцієнтом (який і визначає різницю в оплаті праці працівників різних тарифних розрядів). Відрядно-прогресивна сис-ма застосовувалась передусім у тоталітарній ек-іці. Суть даної сис-ми полягає у тому, що величина оплати праці ставиться у прогресивну залежність від перевиконання норми виробітку. Відрядно-регресивна сис-ма насамперед хар-на для ринкової ек-ки. Вона робить невигідним перевиконання норми виробітку, адже передбачає поступове зниження розцінок кожної додаткової одиниці продукту. Преміальні сис-ми заробітної плати. При цьому спеціальні премії виплачуються за неухильне дотримування технології, якість продукції, безаварійну роботу, великий стаж роботи у даній фірмі, вірність своєму підприємству тощо.Особливе місце займають сис-ми колективного преміювання. Прикладом може бути сис-ма Скенлона. Вона передбачає, що адміністрація фірми, з одного боку, і профспілки — з іншого, зазделегіть визначають норматив заробітної плати у загальній вартості чистого продукту фірми. Якщо виникає економія витрат фірми, то на цю суму утворюється спеціальний фонд. Його частина (25%) зараховується у резерв для можливих перевитрат на робочу силу у наступному періоді, а з суми, що залишилась, у кінці року у відповідності з тарифними ставками працівникам виплачуються премії (25% — адміністрації, 75% — робітникам).

Найпоширенішою формою колективного преміювання стала така система заробітної плати, як сис-ма «участі в прибутках». Вона передбачає утворення преміального фонду за рахунок заздалегідь встановленої частки прибутку фірми.

Акордна сис-ма (акордно-преміальна) застосовується у будівництві та інших галузях із значною тривалістю вир-ва і введення у дію об'єктів. Тут протягом тривалого періоду здійснюються авансові виплати, а після введення об'єкта у дію відбувається остаточний розрахунок із виплатою преміальних.