3.Синтез гема

Гем синтезируется во всех тканях, но с наибольшей скоростью в костном мозге и. В костном мозге гем необходим для синтеза гемоглобина в ретикулоцитах, в гепатоцитах - для образования цитохрома Р450.

Первая реакция синтеза гема - образование 5-аминолевулиновой кислоты из глицина и сук-цинил-КоА идёт в матриксе митохондрий, где в ЦТК образуется один из субстратов этой реакции - сукцинил-КоА. Эту реакцию катализирует пиридоксальзависимый фермент аминолевулинатсинтаза.

Из митохондрий 5-аминолевулиновая кислота поступает в цитоплазму. В цитоплазме проходят промежуточные этапы синтеза гема: соединение 2 молекул 5-аминолевулиновой кислоты молекулу порфобилиногена, дезаминирование порфобилиногена с образованием гидроксиметилбилана, ферментативное превращение гидроксиметилбилана в молекулу уропор-фобилиногена III, декарбоксилирование последнего с образованием копропорфириногена III. Из цитоплазмы копропорфириноген III опять поступает в митохондрии, где проходять заключительные реакции синтеза гема. В результате двух последовательных окислительных реакций копропорфириноген III превращается в протопорфириноген IX, а протопорфириноген IX - в Протопорфирин IX. Фермент феррохела-таза, присоединяя к протопорфирину IX двухвалентное

железо, превращает его в гем. Источником железа для синтеза гема служит депонирующий железо белок ферритин. Синтезированный гем, соединяясь с α и β-полипепептидными цепями глобина, образует гемоглобин. Гем регулирует синтез глобина: при снижении скорости синтеза гема синтез глобина в ретикулоцитах тормозится.

4. Вторинні месенджери та їх роль в механізмах гормонального впливу на клітини-мішені

Сигнал на подальше включення каскаду біохімічних реакцій передається вторинними посередниками, або месенджерами — біомолекулами, що передають інформацію від гормону (первинного месенджеру) на ефекторні системи клітини. До вторинних месенджерів належать: циклічні нуклеотиди — циклічний аденозинмонофосфат (3',5'-АМФ; цАМФ) і циклічний гуанозинмонофосфат (3',5'-ГМФ, цГМФ), фосфоінозитиди та іони Са2+. Зростання внутрішньоклітинної (цитозольної) концентрації зазначених вторинних посередників здійснюється шляхом:

(1) активації аденілатциклази, що утворює циклічний АМФ;

(2) активації гуанілатциклази, що утворює циклічний ГМФ;

(3) активації фосфоліпази С, що призводить до включення фосфоінозитидного

каскаду — механізму мобілізації внутрішньоклітинного Са2+;

(4) надходження Са2+ з екстрацелюлярного простору за рахунок відкриття

кальцієвих каналів на плазматичній мембрані (механізм, більш притаманний

іонотропним рецепторам).

ефекторними механізмами, які реалізують трансформацію гормонального (регуляторного сигналу) через систему вторинних посередників у послідовність специфічних біохімічних реакцій клітини, є:

(1) цАМФ-залежне фосфорилювання ферментних білків (здійснюється через

цАМФ-залежні протеїнкінази);

(2) цГМФ-залежне фосфорилювання ферментних білків (здійснюється через

цГМФ-залежні протеїнкінази);

(3) Са2+/кальмодулінзалежне фосфорилювання ферментних білків (здійснюється

Са/кальмодулін-залежними протеїнкіназами);

(4) Са2+/фосфоліпідзалежне фосфорилювання ферментних білків (здійснюється

Cа/фосфоліпідзалежними протеїнкіназами);

(5) фосфорилювання ферментних білків через тирозинзалежні кінази;