
- •Методи теорії держави і права
- •Призначення теорії держави і права у відношенні до галузевих юридичних дисциплін
- •6. Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками, що вивчають державу і право: філософією, політологією, соціологією тощо.
- •7. Структура теорії держави і права.
- •11. Основні теорії походження держави.
- •12. Сутність формаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •13. Сутність цивілізаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •15. Функції держави.
- •16. Класифікація функцій держави.
- •17. Форми здійснення функцій держави.
- •18. Форма держави: поняття та елементи.
- •19. Форма державного правління: поняття і види.
- •20. Президентська республіка та її особливості.
- •21. Парламентська республіка та її особливості.
- •22. Змішана республіка, її особливості та види.
- •23. Республіканська форма правління.
- •29. Механізм держави.
- •31. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •32. Значення держави в політичній системі суспільства.
- •33. Політична система суспільства та її елементи.
- •34. Орган держави: поняття та види.
- •35. Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
- •36. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •37. Ознаки правової держави.
- •38. Загальна характеристика правового статусу особи.
- •39. Співвідношення прав людини та прав громадянина в Україні.
- •40. Форми демократії
- •41. Поняття та основні ознаки народовладдя
- •Ознаки:
- •Ознаки права:
- •44. Основні типи праворозуміння.
- •45. Функції права.
- •48. Структура права
- •49. Суб’єктивне право.
- •52. Матеріальне та процесуальне право: їх співвідношення
- •53. Принципи права та їх класифікація.
- •56. Норма права: поняття та види
- •59. Диспозиція правової норми: поняття і види
- •60. Санкція правової норми: поняття та види
- •63. Принципи правотворчості. Принципи правотворчості:
- •70. Джерела (форми) права: поняття та види.
- •73. Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •79. Порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів в Україні.
- •80. . Співвідношення норм національного та міжнародного права
- •81. Система права та її елементи.
- •83. Критерії поділу права на галузі.
- •84. Інститут права. Класифікація інститутів права
- •92. Правові відносини :поняття та сутність.
- •93. Зміст правовідносин.
- •94. Суб’єктивне право та юридичний обов’зок як елементи змісту правових відносин
- •95.Суб’єкти правовідносин: поняття та види.
- •97. Дієздатність
- •98. Деліктоздатність
- •99 Правоздатність фізичних та юридичних осіб в Україні
- •100. Дієздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •101. Об’єкти правовідносин: поняття та види
- •103. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •112.Тлумачення норм права: поняття та види.
- •114. Функції тлумачення норм права
- •116. Неофіційне тлумачення норм права та його види.
- •117.Акт тлумачення норм права
- •126. Сутність ретроспективної юридичної відповідальності.
- •127. Принципи юридичної відповідальності.
- •128. Мета і функції юридичної відповідальності.
- •129. Законність та правовий порядок: порівняльна характеристика.
- •130. Державна дисципліна та її види.
- •131. Гарантії законності.
- •134. Види правосвідомості.
- •135. Функції правосвідомості.
- •136. Правова ідеологія.
- •137. Правова психологія.
- •140. Правова культура: поняття та зміст.
- •141. Правове виховання: поняття, форми, методи.
- •142. Механізм правового регулювання: поняття та елементи.
- •143. Способи правового регулювання.
- •144. Юридична техніка: поняття та види.
- •145. Види юридичного процесу.
- •146. Правова система: поняття та елементи.
- •147. Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї.
- •148. Правова система: поняття та ознаки.
- •149. Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика.
- •150. Англо-американський тип правових систем:загальна характеристика.
134. Види правосвідомості.
Види правосвідомості за суб’єктами:1)індивідуальна – сукупність правових поглядів,почуттів,настроїв і переконань конкретного індивіда,що визначаються обставинами його життя,правовою освітою та зовнішнім середовищем;2)групова-виражає ставлення до права,правових явищ,їх оцінку соціальними групами,формальними і неформальними колективами,відображає їх загальні інтереси і потреби,їх співвідношення з інтересами всього суспільства(наприклад,вимоги шахтарів,що страйкують);3)суспільна-відображає ставлення до права всього суспільства або етносу,виражає їхні інтереси. Види правосвідомості за глибиною відображення правової реальності:1)професійна-спеціалізовані знання права,що складаються у середовищі професіоналів юристів.2)компетентно-неюридична-правова інформованість службових і посадових осіб у межах компетенції,якою вони офіційно наділені у сфері екології,економіки і культури тощо.3)повсякденна-життєві,часом поверхові правові судження особи,яка стикається з правом у повсякденній трудовій,сімейній,суспільній та інших сферах суспільного життя і користується в оцінюванні фактів юридичного змісту своїм або чиїмось правовим «досвідом». Така правосвідомість складається насамперед на основі рівня отриманого юридичного виховання і нерідко «замикається» на правовій психології,тобто на почуттєвому елементі правосвідомості,і виражається в емоційній реакції на такі факти в підході до них чи інтуїтивно з позицій здорового глузду(в кращому разі).
135. Функції правосвідомості.
Функції правосвідомості-основні напрями оволодіння правовими знаннями та їх вплив на правові явища,правову систему в цілому. Правосвідомість-елемент правової системи,що перебуває у глибокій єдності з її іншими елементами:системою права,системою законодавства,юридичною практикою;визначає розвиненість правової культури. Основні функції правосвідомості:1)пізнавальна(гносеологічна,когнітивна,інформаційна)- передбачає нагромадження знань про право,про юридичну практику,інформованість про нові нормативні акти,про зміст юридичних норм,адже без інформації про закон та її осмислення не може бути і ставлення до нього(правові знання). 2)оцінювальна(правостворювальна,емоційна)- передбачає оцінку як правових знань,так і правової дійсності з погляду цих знань;відбувається оцінювальне ставлення до правових явищ,співвіднесення правових норм зі своїми поглядами на правове,обов’язкове,необхідне(правові оцінки).3)регулятивна(настановна)-припускає,що на основі оцінювального ставлення до чинної в суспільстві системи правових приписів,заборон,зобов’язань і дозволів відбувається формування мотивів юридично значущої поведінки,настанов на правомірні чи неправомірні дії(бездіяльність). Регулятивна функція пов’язана з вольовим аспектом правосвідомості,відображає її діяльну сторону,коли власна модель поведінки дозрівала(правомірні настанови).
136. Правова ідеологія.
Правова ідеологія є системою правових принципів,ідей,теорій,концепцій,що відображають теоретичне осмислення правової реальності,усвідомлене проникнення в сутність правових явищ і спричиняють готовність до певної правової поведінки в результаті оцінки правових явищ. Це концептуально оформлена,логічно систематизована,теоретично і науково осмислена правосвідомість. Інтелект є провідним елементом правової ідеології. Сучасна правова ідеологія ґрунтується на системі теорій,ідей і принципів-теорії соціальної правової держави,принципу поділу влади,теорії народного суверенітету,визнанні пріоритету загальнолюдських цінностей перед класовими цінностями,принципу верховенства права,переваги загальновизнаних норм міжнародного права,високої ролі суду як антиподу бюрократичного управління та ін. Вона повинна формуватися як процес виявлення,теоретичного осмислення,координації і узгодження різних суспільних інтересів з метою досягнення соціального компромісу. Правова ідеологія обґрунтовує і оцінює існуючі або виникаючі правовідносини,стан законності і правопорядку. Правова ідеологія-це: • усвідомлене осмислення правової реальності-правові ідеї,правові принципи,теорії,переконання; • проникнення в сутність правових явищ-правові поняття,правові категорії; • розщеплення свідомості на правомірну і протиправну поведінку,їх мотивація-юридично значущі цілі,юридично значущі мотиви,юридично значущі настанови.