- •1.Предмет і метод ідпзк.
- •3 Державний лад рабовласницької демократичної республіки в Афінах.
- •5. Джерела римського права на різних етапах його розвитку.
- •6. Реформа Сервія Туллія.
- •7. Суспільно-політичний лад рабовласницької Спарти
- •8. Закони Ману.
- •9.Організація управління в державі Мауріїв
- •11. Суд і процес у стародавньому Римі.
- •12. Закони XII таблиць.
- •14. Характеристика державного ладу держав Стародавнього Сходу.
- •15. Закони Хаммурапі
- •16. Державний лад Риму в період імперії.
- •17. Суспільний лад давньосхідних рабовласницьких держави.
- •18. Етапи розвитку римської рабовласницької держави.
- •19. Характеристика "Салічної правди".
- •20. Суспільний та державний лад Франків. Реформа Карла Мартела.
- •22. Князівський абсолютизм і його особливості.
- •23. Особливості суспільно-політичного розвитку князівської Німеччини. Золота Булла 1356 року.
- •24. Основні положення «Великої хартії вольностей» 1215 р.
- •25. "Славна революція" 1688 року.
- •26. Суд і процес за законником Стефана Душана
- •29. Веймарська Конституція 1919 року
- •32. Ідея Єдиної Європи та її реалізація в історичному аспекті.
- •33. Міжнародне право і процеси глобалізації
- •34. Кримінальний кодекс Наполеона 1810 року.
- •35. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта.
- •37. Листопадова революція 1918 року в Німеччині.
- •38. "Білль про права" 1791 року (сша).
- •39. Історичні перспективи марксистсько-ленінської концепції держави і права.
- •40. Пролетарська революція в Парижі 18 березня 1871 року і утворення Паризької Комуни.
- •43. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. (Франція)
- •44. Звичаєво-правова основа виникнення держаи і пава каїн третього світу
- •45. Основні школи мусульманського правознавства
- •46. Етапи загальної кризи капіталізму
- •47. Правові основи виходу з кризи сша у 1933-1935 рр.
- •48. Фашистська диктатура у Німеччині
- •50. Буржуазна революція в Англії 17 ст.
- •49.Національно-державне розмежування в Середній Азії
- •50. Характеристика Конституції п’ятої республіки 1958 р. (Франція)
- •52. Криваве законодавство в Англії
- •53. Держава і право соціалістичних країн Азії і Куби ( питання розкрито неповністю).
- •54. Хабеас корпус акт 1679 р. Та його характеристика
- •55. Державний лад Паризької комуни
- •60. Франція у 2-їй світовій війні. Режим Віші
- •57. Корпоративна держава в Італії.
- •58. Встановлення фашистської диктатури в Німеччині.
- •59. Якобінська диктатура 1793 року у Франції
- •61. Основні тенденціі в сучасному праві Китаю
- •62. Особливості глобалізації та інтеграції на межі 20 та 21 століть
- •65.Особливості формування основних принципів міжнародного права
- •63.Війна за незалежність сша. Декларація незалежності 1776 р.
- •64. Конституція Японії 1946 р.
- •66. Конституція Четвертої республіки у Франції 1945р.
- •67. Кодифікація Юстиніана (Візантія)
- •68. "Кароліна" (1532р.)
- •70. Характеристика просвіченого абсолютизму
- •71. Основні зміни в розвитку буржуазного права в період загальної кризи капіталізму.
- •72. Виникнення та розвиток парламенту в Англії (хііі-хv).
- •73.Генеза міжнародного гуманітарного права.
- •74.Особливості формування міжнародного гуманітарного права збройних конфліктів у хіх-хх ст.
- •75.Міжнародне право і проблеми глобалізації.
- •76. Політичний режим у сша після другої світової війни.
- •78. Виникнення міжнародного гуманітарного права: передумови та особливості
- •79. Генеральні Штати у Франції.
- •80. Основні зміни в розвитку буржуазної держави в період загальної кризи капіталізму.
- •81.Громадяська війна Півночі та Півдня та її вплив на наступний розвиток законодавства сша.
- •82.Четверта республіка у Франції.
- •85. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р.
- •87.Уряд народного фронту Франції та його заходи у політичній та соціальній галузі.
- •89.Шлюбно-сімейне право за Кораном.
- •88.Шаріат. Злочини і покарання.
- •90.Джерела мусульманського права.
- •Державний лад рабовласницької демократичної республіки в Афінах.
- •28. Велика французька буржуазна революція.
- •2) 1794—1799.Від страти Робесп'єра до приходу до влади Наполеона Бонапарта. В цей час країною керувала Директорія.
- •3) 1799—1804.Від приходу Наполеона до влади до відновлення монархії після проголошення 1804 року Французької імперії.
17. Суспільний лад давньосхідних рабовласницьких держави.
Однією з основних соціальних форм була сільська община, яка мала величезний вплив на уповільнення процесів класоутворення, на форми земельної вланості і засоби експлуатації. Можна виділити три основні соцільно-класові утворення:
пануючий соціальний прошарок (придворна і служива аристократія, командний склад армії та ін.)
вільні дрібні виробники (общинники-селяни, ремісники, які жили своєю працею)
різноманітні категорії осіб,позбавлені засобів виробництва (раби,залежні підневільні робітники)
На Сході була відсутня чіткість соціально-класових меж. У кожної держави існували свої особливості суспільного ладу.
18. Етапи розвитку римської рабовласницької держави.
Історія Риму — яскрава сторінка розквіту і загибелі рабовласницького
господарства у своїй класичній формі. Його еволюція відповідала трьом
етапам розвитку Римської держави: перший (VIII—VI ст. до н. е.) —
царський; другий (509—31 рр. до н. е.) — республіканський; третій (31 р.
до н.е. — 476 р. н. е.) — імператорський. Перший період — це епоха
переходу різних племен Апеннінського півострова від родової общини до
рабовласництва. Протягом VI—III ст. до н. е. У Стародавньому Римі склалося рабовласницьке суспільство. Рабство мало патріархальний характер, було переважно домашнім, борговим, спадковим. Головною виробничою силою залишалося вільне населення.
«Закони XII таблиць» (середина V ст. до н. е.) захищали приватну власність, економічні та політичні права рабовласників, юридичне закріплювали інститут клієнтелі (боргове рабство), зменшуваній рівень позикового процента. У другій половин IV ст. до н. е. були спроби обмежити захоплення громадських
земель встановити верхню межу володіння землею 500 югерів (125 га
Період розквіту рабовласницького господарства припав на II—І ст. до н.
е. Воно набуло класичних форм. Рабам належала роль основної виробничої сили, їхня праця використовувалася в усіх галузях господарства.
19. Характеристика "Салічної правди".
Салічна правда, оформлення писаного звичаєвого правва франків (кн. V-поч. VІ ст), має велику цінність для історико-правової науки, оскільки вона відображає соціально-економічні і політичні процеси ранніх етапів розвитку класового суспільства, держави і права. Салічна правда змальовує дуже архаїчні відносини в середовищі франків, які стоять на порозі класового суспільства. Це джерело свідчить про сильну майнову диференціацію, про початок розпаду родових і общинних зв'язків. Салічна правда зберігла деякі залишки язичницької старовини і родових звичаїв германців.
20. Суспільний та державний лад Франків. Реформа Карла Мартела.
В процесі завоювання Галлії соціальна диференціація різко прискорилася. Кожний похід збільшував багатства військово-племінної знатті. Рядові франки залишалися особисто вільними. Галло- римляни опинилися в становищі залежного населення.
У У-УІІ ст.. відбулося переродження органів племінної демократії у державні органи. Наступним етапом був розвиток органів вотчинного управління. Згодом відбулося перетворення державної влади франкським монархів у “приватну” владу государів-сеньйорів Король виступав як захисник миру, виконавець судових рішень. Державне управління зосереджувалося в руках королівських слуг і наближених, які виконували поліцейські та фіскальні функції.
Карл Мартел – один з майордомів Австрації, який реалізував так звану бенефіціальну реформу. Суть її в тому, що від імені короля великі ділянки землі надавалися довічно в “благодення” на ум виконання бенефіцарієм військової служби. В разі не виконання останнім цієї служби, земля відбиралася й передавалася іншому.