Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya_derzh_i_prava_zar_krayin.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
510.98 Кб
Скачать

17. Суспільний лад давньосхідних рабовласницьких держави.

Однією з основних соціальних форм була сільська община, яка мала величезний вплив на уповільнення процесів класоутворення, на форми земельної вланості і засоби експлуатації. Можна виділити три основні соцільно-класові утворення:

  1. пануючий соціальний прошарок (придворна і служива аристократія, командний склад армії та ін.)

  2. вільні дрібні виробники (общинники-селяни, ремісники, які жили своєю працею)

  3. різноманітні категорії осіб,позбавлені засобів виробництва (раби,залежні підневільні робітники)

На Сході була відсутня чіткість соціально-класових меж. У кожної держави існували свої особливості суспільного ладу.

18. Етапи розвитку римської рабовласницької держави.

Історія Риму — яскрава сторінка розквіту і загибелі рабовласницького

господарства у своїй класичній формі. Його еволюція відповідала трьом

етапам розвитку Римської держави: перший (VIII—VI ст. до н. е.) —

царський; другий (509—31 рр. до н. е.) — республіканський; третій (31 р.

до н.е. — 476 р. н. е.) — імператорський. Перший період — це епоха

переходу різних племен Апеннінського півострова від родової общини до

рабовласництва. Протягом VI—III ст. до н. е. У Стародавньому Римі склалося рабовласницьке суспільство. Рабство мало патріархальний характер, було переважно домашнім, борговим, спадковим. Головною виробничою силою залишалося вільне населення.

«Закони XII таблиць» (середина V ст. до н. е.) захищали приватну власність, економічні та політичні права рабовласників, юридичне закріплювали інститут клієнтелі (боргове рабство), зменшуваній рівень позикового процента. У другій половин IV ст. до н. е. були спроби обмежити захоплення громадських

земель встановити верхню межу володіння землею 500 югерів (125 га

Період розквіту рабовласницького господарства припав на II—І ст. до н.

е. Воно набуло класичних форм. Рабам належала роль основної виробничої сили, їхня праця використовувалася в усіх галузях господарства.

19. Характеристика "Салічної правди".

Салічна правда, оформлення писаного звичаєвого правва франків (кн. V-поч. VІ ст), має велику цінність для історико-правової науки, оскільки вона відображає соціально-економічні і політичні процеси ранніх етапів розвитку класового суспільства, держави і права. Салічна правда змальовує дуже архаїчні відносини в середовищі франків, які стоять на порозі класового суспільства. Це джерело свідчить про сильну майнову диференціацію, про початок розпаду родових і общинних зв'язків. Салічна правда зберігла деякі залишки язичницької старовини і родових звичаїв германців.

20. Суспільний та державний лад Франків. Реформа Карла Мартела.

В процесі завоювання Галлії соціальна диференціація різко прискорилася. Кожний похід збільшував багатства військово-племінної знатті. Рядові франки залишалися особисто вільними. Галло- римляни опинилися в становищі залежного населення.

У У-УІІ ст.. відбулося переродження органів племінної демократії у державні органи. Наступним етапом був розвиток органів вотчинного управління. Згодом відбулося перетворення державної влади франкським монархів у “приватну” владу государів-сеньйорів Король виступав як захисник миру, виконавець судових рішень. Державне управління зосереджувалося в руках королівських слуг і наближених, які виконували поліцейські та фіскальні функції.

Карл Мартел – один з майордомів Австрації, який реалізував так звану бенефіціальну реформу. Суть її в тому, що від імені короля великі ділянки землі надавалися довічно в “благодення” на ум виконання бенефіцарієм військової служби. В разі не виконання останнім цієї служби, земля відбиралася й передавалася іншому.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]