44. Звичаєво-правова основа виникнення держаи і пава каїн третього світу

Країни «третього світу» — колишні колонії та напівколонії, які здобули політичну незалежність і посідають особливе місце у світовій політиці і світовому господарстві. Ідею «трьох світів» запропонував журналіст Альфред Сові у статті «Три світи, одна планета» Удавшись до аналогії з терміном «третій стан», що його впровадив французький революціонер Еманюель Сієс у памфлеті «Що таке третій стан?» 1789 року, Сові уподібнював капіталістичний світ дворянству, комуністичний світ – духовенству, а решту країн, які не входили до жодного блоку, – третьому стану. Попри метафоричність цього уподібнення, Сові цілком серйозно ставився до аналогії між роллю «третього стану» та «третього світу». Перефразовуючи знаменитий вислів абата Сієса, він писав наприкінці статті: «Тому, врешті-решт, цей третій світ, забутий, експлуатований і зневажений, як третій стан, також захоче стати чимось». Із падінням Берлінської стіни термін утратив свій первісний сенс, бо «другий світ» припинив існування, але його продовжують уживати для позначення слаборозвинених країн.

45. Основні школи мусульманського правознавства

З XI ст. мусульманське право розвивалося в рамках таких правових шкіл-толків — сунітської і шиїтської (школи Медини та іракської школи). Ці школи використовували звичаєве право, яке діяло на їх територіях, і пристосували його до потреб віри. В юридичному відношенні відмінність між школами було незначною. Поява шкіл-толків фактично закріпила становище доктрини як основного джерела мусульманського права. Кожна із шкіл створила свій набір методів юридичної техніки, за допомогою яких уводилися нові норми у разі «мовчанки» Корана і суни. До XIII ст. висновки основних шкіл мусульманського права, що склалися до того часу, були канонізовані. Закінчилося пряме тлумачення Корану і суни. Настав період традиції — «таклид».

46. Етапи загальної кризи капіталізму

«загальна криза капіталізму» - процес, який носить необоротний характер, і в остаточному підсумку веде до загибелі капіталістичного суспільства. Етапи цієї кризи: 1 розпочався після жовтня 1917 р., коли виникла поки що єдина країна переможного пролетаріату - СРСР. 2 - після світової війни 1939-1945 рр., коли були утворені т. зв. країни народної демократії. Розпад колоніаль-ної системи імперіалізму, демократичні революції 60—70-х років оголошувалися новою ланкою загального процесу. Зрозуміло, що на всіх етапах цих перетворень роль СРСР, ВКП(б) - КПРС і марксистської теорії в цілому гіперболізувалися надмірно. Оголошувалося, що увесь суспільний прогрес, досягнутий людством у XX ст., не лише блискуче підтверджував геніальність передбачень марксистських класиків, але й був досягнутий в кінцевому підсумку внаслідок того, що все ширші народні маси творчо опановували марксизм.

47. Правові основи виходу з кризи сша у 1933-1935 рр.

Заступивши на посаду, Рузвельт вніс до Конгресу і дістав cхвалення 70 зак. актів - «перший Новий курс» суть яких - в проведенні держ-монополістичного регулювання економіки. У березні 1933 р. банківська система США була на грані краху. 16 березня був прийнятий банк. закон, який розділив інвестиційні і комерційні банки Комерційним банкам було заборонено гарантувати інвестиційні позики, займатись розміщенням та також іншими операціями з цінними паперами. Було заборонено вільний оббіг золота в країні. Була створена Національна Адміністрація Відновлення Промисловості (НІРА), якою були запроваджені «Кодекси чесної конкуренції». Для виходу з с/г кризи був прийнятий в травні 1933 р. закон про допомогу фермерам і установлена Адміністрація по регулюванню сільського господарства (ААА). Декілька штатів прийняли власні «Малі Нові курси»