![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Предмет і метод ідпзк.
- •3 Державний лад рабовласницької демократичної республіки в Афінах.
- •5. Джерела римського права на різних етапах його розвитку.
- •6. Реформа Сервія Туллія.
- •7. Суспільно-політичний лад рабовласницької Спарти
- •8. Закони Ману.
- •9.Організація управління в державі Мауріїв
- •11. Суд і процес у стародавньому Римі.
- •12. Закони XII таблиць.
- •14. Характеристика державного ладу держав Стародавнього Сходу.
- •15. Закони Хаммурапі
- •16. Державний лад Риму в період імперії.
- •17. Суспільний лад давньосхідних рабовласницьких держави.
- •18. Етапи розвитку римської рабовласницької держави.
- •19. Характеристика "Салічної правди".
- •20. Суспільний та державний лад Франків. Реформа Карла Мартела.
- •22. Князівський абсолютизм і його особливості.
- •23. Особливості суспільно-політичного розвитку князівської Німеччини. Золота Булла 1356 року.
- •24. Основні положення «Великої хартії вольностей» 1215 р.
- •25. "Славна революція" 1688 року.
- •26. Суд і процес за законником Стефана Душана
- •29. Веймарська Конституція 1919 року
- •32. Ідея Єдиної Європи та її реалізація в історичному аспекті.
- •33. Міжнародне право і процеси глобалізації
- •34. Кримінальний кодекс Наполеона 1810 року.
- •35. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта.
- •37. Листопадова революція 1918 року в Німеччині.
- •38. "Білль про права" 1791 року (сша).
- •39. Історичні перспективи марксистсько-ленінської концепції держави і права.
- •40. Пролетарська революція в Парижі 18 березня 1871 року і утворення Паризької Комуни.
- •43. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. (Франція)
- •44. Звичаєво-правова основа виникнення держаи і пава каїн третього світу
- •45. Основні школи мусульманського правознавства
- •46. Етапи загальної кризи капіталізму
- •47. Правові основи виходу з кризи сша у 1933-1935 рр.
- •48. Фашистська диктатура у Німеччині
- •50. Буржуазна революція в Англії 17 ст.
- •49.Національно-державне розмежування в Середній Азії
- •50. Характеристика Конституції п’ятої республіки 1958 р. (Франція)
- •52. Криваве законодавство в Англії
- •53. Держава і право соціалістичних країн Азії і Куби ( питання розкрито неповністю).
- •54. Хабеас корпус акт 1679 р. Та його характеристика
- •55. Державний лад Паризької комуни
- •60. Франція у 2-їй світовій війні. Режим Віші
- •57. Корпоративна держава в Італії.
- •58. Встановлення фашистської диктатури в Німеччині.
- •59. Якобінська диктатура 1793 року у Франції
- •61. Основні тенденціі в сучасному праві Китаю
- •62. Особливості глобалізації та інтеграції на межі 20 та 21 століть
- •65.Особливості формування основних принципів міжнародного права
- •63.Війна за незалежність сша. Декларація незалежності 1776 р.
- •64. Конституція Японії 1946 р.
- •66. Конституція Четвертої республіки у Франції 1945р.
- •67. Кодифікація Юстиніана (Візантія)
- •68. "Кароліна" (1532р.)
- •70. Характеристика просвіченого абсолютизму
- •71. Основні зміни в розвитку буржуазного права в період загальної кризи капіталізму.
- •72. Виникнення та розвиток парламенту в Англії (хііі-хv).
- •73.Генеза міжнародного гуманітарного права.
- •74.Особливості формування міжнародного гуманітарного права збройних конфліктів у хіх-хх ст.
- •75.Міжнародне право і проблеми глобалізації.
- •76. Політичний режим у сша після другої світової війни.
- •78. Виникнення міжнародного гуманітарного права: передумови та особливості
- •79. Генеральні Штати у Франції.
- •80. Основні зміни в розвитку буржуазної держави в період загальної кризи капіталізму.
- •81.Громадяська війна Півночі та Півдня та її вплив на наступний розвиток законодавства сша.
- •82.Четверта республіка у Франції.
- •85. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р.
- •87.Уряд народного фронту Франції та його заходи у політичній та соціальній галузі.
- •89.Шлюбно-сімейне право за Кораном.
- •88.Шаріат. Злочини і покарання.
- •90.Джерела мусульманського права.
- •Державний лад рабовласницької демократичної республіки в Афінах.
- •28. Велика французька буржуазна революція.
- •2) 1794—1799.Від страти Робесп'єра до приходу до влади Наполеона Бонапарта. В цей час країною керувала Директорія.
- •3) 1799—1804.Від приходу Наполеона до влади до відновлення монархії після проголошення 1804 року Французької імперії.
58. Встановлення фашистської диктатури в Німеччині.
Фашистський рух у Німеччині виник одразу після Першої світової війни. Причинами його виникнення були реваншистські настрої після поразки у війні та підписання принизливих умов Версальського миру, соціальна незахищеність більшої частини населення в результаті зростаючої післявоєнної розрухи, реакція на більшовицьку політику експорту світової революції. Націонал-соціалістська робітнича партія Німеччини (НСДАП), І що стала центром тяжіння усіх фашистів, була утворена в 1919 р. Порівняно швидко лідером цієї партії став Адольф Гітлер.
Масовою базою фашистського руху стали націоналістично налаштовані ремісники, селяни, ветерани війни, безробітні. Підтримку нацистам надали впливові кола великого капіталу Німеччини. Робітничий клас менш піддавався впливу нацистів, але його значна частина також виступала проти Веймарської республіки, підтримувала комуністів - прибічників соціалістичної революції. Нацистам вдалося залучити на свій бік зневірену в демократії молодь: 1/3 членів НСДАП складали люди віком до ЗО років. 20 січня 1933 р. А. Г. став рейхсканцлером - головою уряду.
Отримавши доступ до виконавчої влади, нацисти почали послідовну ліквідацію режиму політичної демократії Німеччини. Передусім Гітлер домігся підписання спеціального указу "Про охорону народу і держави", що ліквідував основні права громадян та надав необмежені повноваження каральним органам. В такому становищі нацисти провели нові вибори в рейхстаг, сподіваючись отримати переважну більшість в ньому. Проте підсумки виборів у березні 1933 р. були для них небажаними: комуністи і соціал-демократи, що знаходились у підпіллі, отримали 30,6% голосів виборців, нацисти - 43,9%. Не зібравши абсолютної більшості голосів, нацисти з цього моменту остаточно відмовились від спроб прикрити свій режим хоча б видимістю демократії та збереження конституції. Законодавчі функції були передані уряду. Гітлеру ж передали повноваження президента Гінденбурга, який помер у 1934 р. Таким чином, вся повнота влади в Німеччині опинилась в руках Гітлера. Була проведена адміністративна реформа, в результаті якої ліквідували земельні парламенти та органи місцевого самоврядування. Влада на всіх рівнях переходила в руки не виборних, а призначуваних згори чиновників. В 1933 р. вже формально було заборонено всі політичні партії, крім НСДАП, що злилась з державою. Партійні функціонери автоматично ставали державними чиновниками відповідного рівня. Така різка зміна державного ладу та суспільного життя супроводжувалась насиллям і породжувала посилення каральних органів держави. Штурмові (СА) та охоронні (СС) загони стали частиною цього апарату насилля. В країні була утворена таємна поліція (гестапо), а з 1933 р. по всій країні з'явились концентраційні табори для утримання в них неугодних режимові людей. Було ліквідовано основні політичні права громадян - свободу слова, зібрань, недоторканість житла, таємницю листування.