40. Пролетарська революція в Парижі 18 березня 1871 року і утворення Паризької Комуни.

Це була перша в історії пролетарська революція і спроба встановити пролетарську диктатуру. Головною задачею ставилася ліквідація класового панування буржуазії і звільнення від німецької навали. І хоча Комуна проіснувала всього 72 дні, пам'ять про себе вона залишила значну. Спочатку з метою зміцнення оборони Парижа, обмеження панування приватної власності і поліпшення становища трудящих був зруйнований старий державний апарат. Вищим органом державної влади була оголошена Рада Комуни. Ставали обов'язковими виборність і змінюваність на всіх державних посадах. Рівень заробітної плати державних службовців не повинен був перевищувати відповідний показник кваліфікованих робітників. Широка економічна програма Комуни передбачала захист інтересів трудящих. Декретувалося підвищення заробітної плати низькооплачуваних робітників та службовців. Вводився мінімум оплати праці робітнику, який виконував державні замовлення, і т.д. Скасовувалася заборгованість і знижувалася загальна квартирна плата. Бідняки з нетрів переселялися в квартири багатіїв. Їм поверталися речі, раніше закладені в ломбарди. Велика кількість дрібних і середніх підприємців і торговців було врятовано від банкрутства відстрочкою сплати боргів по комерційних векселях і т.д. З метою зниження рівня безробіття робочі товариства створювали додаткові робочі місця на військових, а також покинутих або бездіяльних підприємствах. Велася підготовка декрету про восьмигодинний робочий день. На поліпшення становища трудящих були також спрямовані такі міри, як заборона на нічні зміни, штрафи, відрахування з зарплати, Установлювалися граничні ціни на хліб. Налагоджувалося продовольче постачання парижан. У муніципальних крамницях ціни були на одну третину нижче ринкових. Проте, короткочасне існування Паризької Комуни було позначено істотними недоліками і прикрими прорахунками. Так, наприклад, було збережено колишнє правління Французького банку, який до того ж не був націоналізований. Представництво в ньому було обмежено лише одним делегатом від Комуни. Усе це фактично зберегло можливість фінансування контрреволюційного уряду. Тому на підтримку Версаля банк надав 257,6 млн. франків, Комуні ж дісталося лише 1,5 млн. франків. Досить повільно і невиправдано боязко проводилася експропріація експропріаторів, Паризька Комуна не встигла ввести восьмигодинний робочий день. Виявилася незавершеною спроба розробити ряд аграрних реформ. Комуна не змогла залучити на свою сторону селян паризьких передмість і т.д. Опинившись в ізоляції, не витримавши напору внутрішньої і зовнішньої контрреволюції, Паризька Комуна 28 травня 1871 р. припинила існування.

43. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. (Франція)

Декларація прав людини і громадянина прийнята постановою Франц. Національних зборів 26 серпня 1789, визначна документальна пам’ятка Великої франц. революції. Д включає загальні колективні та індивідуальні права всіх громадян Ф, вона до сих пір носить фундаментальний характер для французького конституційного права. Ці права включають право брати участь у представницькій владі, рівність перед законом, волю від несправедливого ув'язнення, свободу слова і релігії, податок у залежності від можливості його заплатити (прогресивне оподаткування), безпеку власності. У 1946 були додані рівні права для жінок, право на роботу, на створення спілок, на страйки, відпочинок, соціальну безпеку, допомогу в літньому віці і вільне навчання.