76. Політичний режим у сша після другої світової війни.

Політичний режим - це сукупність чи система методів, за допомогою яких здійснюється державна влада в суспільстві і характеризується станом демократичних прав і свобод людини і інших об’єктів суспільних відносин, відношенням державної влади до правових основ діяльності її органів.

Політичний режим США є демократичним. Демократичний режим - це такий режим, коли державна влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, коли виявляються і враховуються інтереси всіх соціальних груп населення через демократичні інституті - ввибори, референдуми, засоби масової інформації і.т.п. Суть демократії досить вдало висловив колишній президент США Авраам Лінкольн: «Демократія - це правління народу, яке здійснюється народом і в інтересах народу».

Одним з різновидів демокр. режиму є ліберально-демократичний режим, в умовах якого передбачається суворе обмеження міри втручання держави в суспільні, і особливо, в економічні, відносини. За останні роки певні зрушення в бік лібералізму спостерігаються в США.

За Конституцією США 1789 року: законодавча, виконавча і судова влада відокремлені одна від одної і розрізняються за своїми завданнями. Усі особи рівні перед законом і користуються однаковим правом на захист закону. Влада посадових осіб обмежена, їхня діяльність повинна відповідати Конституції чи законам, складеним згідно з її положеннями. Обрані посадові особи повинні переобиратися у певні строки і тоді їх послужний список підлягає пильному розгляду громадськістю. Найчастіше волевиявлення американського народу здійснюється шляхом голосування. Історично в США склалася двопартійна система , тобто політичне панування двох найбільш впливових політ. партій – республіканської та демократичної. Білль про права і наступні поправки до Конституції дають американському народу певну гарантію загальних прав людини. Все це характеризує США як демократичну державу.

Друга світова війна практично не зачепила територію США.

США є прикладом президентської демократії (залежно від форми держ. правління). Виконавча влада сконцентрована в руках одного правителя, тобто, президента США, який регулярно через кожні 4 року обирається всім народом. Президент призначає членів кабінету міністрів. Це зовсім на означає, що Президент- диктатор. Президент немає законодавчих повноважень. Уся законодавча влада належить вищому законодавчому органові США - конгресу (палаті представників, і сенатові). При виконанні своїх повноважень президент США у певному обмежений владою конгресу. Конгрес вирішує питання бюджету, проти неї скасувати будь-які призначення президента США ( право вето ) і, нарешті, конгрес вправі розпочати процес “імпічменту” , тобто. дострокового усунення президента від влади ( за зраду, порушення Конституції та інші злочини ).

Вже 6 вересня 1945 р. Президент Г. Трумен звернувся до Конгресу з посланням щодо вирішення соціальних проблем: розширити страхування з безробіття, підвищити мінім. зарплату, забезпечити повну зайнятість, будувати дешевше житло для малозабезпечених, боротися з проявом расизму. Але Конгрес за 1945-1946 рр. не прийняв жодного із запропонованих законопроектів. У лютому 1946 прийнято Закон про зайнятість, який забов,язував Президента щорічно інформувати Конгрес про стан економіки. На внутрішню та зовнішню політику США та характер політичного режиму великтй вплив мала розпочати у 1946 р. «холодна війна». До 1955 р . було проведено 18 процесів проти комуністичної партії… У 1960 р. на президентських виборах переміг Дж. Ф. Кеннеді, який запропонував програму «нові рубежі». Підвищено зарплату, розмір допомоги з безробіття, розширено будівництво житла. Проводилася поміркована політика у сфері забезпечення прав темношкірого населення. Наступником Кеннеді був Л. Джонсон. За його правління запропоновано програму широких соціально-економічних реформ «Велике сус-во», яка передбачала ліквідацію расової дискримінації, гарантування громадянських прав, соціальну опіку над людьми похилого віку. 1964 р. Джонсон оголосив початок війни з бідністю. Намагаючись не допустити поширення комунізму в Азії, Джонсон втрутився у В,єтнамську війну на боці Південного В,єтнаму. Участь америк. Військ у воєнних діях в Індокитаї викликала широку хвилю пацифістських настроїв серед населення і антивоєнних виступів та й взагалі підірвало становище США як демократичної держави. Надалі уряд прийняв законодавчі акти, які забезпечували рівність прав громадян США незалежно від кольору шкіри (Кінг Мартін Лютер)Нарешті адміністрація Ніксона висунула програму обмеження до мінімуму участі америк. військ у бойових діях у В,єтнамі. Вибори 1976 – перемога Картера: виступив посередником в арабо-ізраїльських мирних переговорах, висунув доктрину, яка передбачала припинення будь-якої країнам, які порушують права людини. Ця доктрина була висунута у відповідь на агресію СРСР проти Афганістану і проголошувала наміри США втручатися у будь-якому регіоні і щодо будь-якої держави. Подальші зміни вже стосуються політики Дж. Г. Буша, який після окупації іракською армією Кувейту, рішуче виступив за впровадження економ. санкцій і встановлення блокади Іраку це зірвало агресивні плани Іраку, відновило суверенітет Кувейту і сприяло встановленню миру у цьому регіоні. В останні часи політичний режим США міцно зарекомендував себе як демократичний, але не можна оминути увагою воєнні дії США в Іраку, розпочаті ДЖ. Уокером Бушем. Це говорить про те, що США бере на себе повноваження встановлення демократії і миру в ін.. країнах, а чи має вона на це право?