12. Закони XII таблиць.

Закони ХІІ таблиць, прийняті в 450 р. до н.е. – найперше писане право і перший запис звичаїв. В них зафіксовані пережитки первісного ладу, найпізніші традиції часів Рексів, та результати боротьби плебеїв з патриціями. Закони зафіксували правову відмінність плебеїв і патриціїв, патронів і клієнтів, вільних і рабів, закріпили повноту батьківської влади, регулювання відносин між подружжям, порядок опіки і спадкування.Справжні Закони до нас не дійшли, але вчені прийшли до висновку, що вони містили норми цивільного процесу, сімейного права, зобов’язання, кримінального права. Закони ХІІ таблиць цілком відповідають рівню розвитку римської культури в той період, вони являються синтезом епохи звичаєвого права, але крім цього вони стали поштовхом до розвитку писаного jus civile.

14. Характеристика державного ладу держав Стародавнього Сходу.

Державний лад був досить простим, що пояснювалося рівнем розвитку суспільства,однорідністю політичних сил. Існувала централізована система державних органів, що складалася з 2-х горизонтальних рівнів правління:

• центрального чиновницького апарату, очолюваного монархом.

• Місцевого чиновницького апарату, яке виражалося в діяльності 3-х основних давньосхідних відомств: військового, фінансового, публічних (суспільних) робіт.

15. Закони Хаммурапі

Закони Хаммурапі, створенні в ХVІІІ ст.. до н.е., вавилонським царем Хаммурапі, являються видатною пам’яткою древньосхідної правової думки. У законах Хаммурапі регулюється цілий спектр правових відносин вавилонського суспільства, зокрема в галузі цивільного, зобов'язального права, шлюбно – сімейного та спадкового права, трудових відносин, кримінального та кримінально – процесуального права. Це типова кодифікація рабовласницької держави де всі права і привілеї закріплені за рабовласниками, а раб – особа безправна. При складанні збірника в його основу було покладено старе звичаєве право, шумерійські судебники, нове законодавство. Закони Хаммурапі не містять релігійного і морального елементів. Кодифікація царя Хаммурапі й донині вважають одним з найдавніших збірників правових норм в світі.

16. Державний лад Риму в період імперії.

Римська імперія пройшла два етапи у своєму розвитку – принципат і домінант. Принципс мав вищу владу і авторитет.В особі принци пса поєднуються такі посади: цензор, народний трибунал, куратор моральності, верховний пантифік. Різноманітні доручення принци пса виконували друзі принципса та супутники принципса. У державному врядуванні великого значення набуває імператорська канцелярія. Сенат формально залишався законодавчим органом, він приймав рішення з ініціативи імператора. Провінціями керують урядовці, призначені принципсом. В період домінату, імператор вважається необмеженим володарем, що дія на користь державі, він необмежений законами. При імператорові діє рада імператора, яка обговорює питання врядування, законодавства, судові справи. Римський сенат фактично перетворюється на орган муніципального самоврядування. Врядування у місті здійснюють міські перфекти.