2. Свідомість як психічна форма відображення людини.

Психіка як відображення дійсності у мозку людини характеризуєть­ся різними рівнями. Вищий рівень психіки — свідомість.

Свідомість — вища інтегруюча форма психіки, результат сус­пільно-історичних умов формування людини у трудовій діяльності при постійному спілкуванні (за допомогою мови) з іншими людьми. Свідомість — вища, властива людині форма узагальненого відображен­ня об'єктивних стійких властивостей і закономірностей навколишнього світу, формування у людини внутрішньої моделі зовнішнього світу, у результаті чого досягається пізнання і перетворення навколишньої дійсності.

Характеристики свідомості.

1.Свідомість — сукупність знань про назколишній світ. У структуру свідомості входять пізнавальні процеси, за допомогою яких людина збагачує свої знання (відчуття, сприйняття, пам'ять, уява, мислення, увага).

2.Розрізнення суб'єкта й об'єкта («я» — «не я»). Людина єдина серед живих істот здатна здійснювати самопізнання, тобто звернути психічну діяльність на дослідження самої себе, на основі чого фор­мується самосвідомість. Змістом самосвідомості є усвідомлення лю­диною своїх фізичних і психічних властивостей, своїх дій і вчинків, почуттів і прагнень. Виділяючи себе з об'єктивної дійсності, усвідом­люючи свої достоїнства і недоліки, людина починає змінювати і свою психіку, своє поводження відповідно до тих вимог, що пред'являє до неї суспільство, і цілей, що вона ставить перед собою у процесі самови­ховання. Самосвідомість виявляється у самоспостереженні, критичному ставленні до себе, самоконтролі і відповідальності перед суспільством за свої вчинки і дії.

3. Забезпечення цілеспрямованої діяльності людини. У функції сві­домості входить формування цілей діяльності, при цьому складаються і зважуються її мотиви, приймаються вольові рішення, враховується хід виконання дій і вносяться у нього необхідні корективи.

4. Включення у свідомість визначеного ставлення. До свідомості людини входить світ почуттів, емоційна оцінка світовідчуття.

5. Свідомість, як суспільний продукт, властива тільки людині. Функції свідомості:

1) відображувальна;

2) що породжує (творчо-креативна);

3) регулятивно-оціночна;

4)рефлексивна.

Крім свідомості, виділяють також такі рівні психіки, як 1) підсві­доме; 2) несвідоме. У зоні ясної свідомості знаходить своє відобра­ження мала частина Сигналів, що одночасно приходять із зовнішнього і внутрішнього середовища організму. Сигнали, що потрапили у зону ясної свідомості, використовуються людиною для усвідомленого керування своєю поведінкою. Інші сигнали також використовують­ся організмом для регулювання деяких процесів на підсвідомому і несвідомому рівнях.

Нижчий рівень психіки — несвідоме. Перші згадки про несвідоме зустрічаються у Платоиа, потім у 3. Фройда. Несвідоме — форма відоб­раження дійсності, при якій не усвідомлюються чинені дії, втрачається повне орієнтування у часі і місці дії, порушується мовне регулювання поведінки. Несвідоме містить у собі сновидіння, автоматичні рухи, інстинктивну поведінку, спонукання до діяльності, у якій відсутня свідома мета і т.д.

Свідомість і несвідоме знаходяться у гармонічній взаємодії. При рішенні задач свідомість залучається об'єктом тільки на короткий, інтервал часу і забезпечує вироблення гіпотез у критичні моменти нестачі інформації. Типові задачі, що часто зустрічаються у звичайній обстановці, людина вирішує несвідомо (підсвідомо).