24. Психологія учіння як специфічна пізнавальна діяльність людини.

Педагогічні системи відрізняються за видами, а найбільш постійні види цих систем називаються типами.

Види й типи використовуються для характеристики різних підходів до організації й здійснення навчального процесу. Основні види й типи педагогічних систем:

• архаїчна (первісна);

• стародавня (шумерська, єгипетська, китайська);

• грецька (еллінська, римсько-грецька, римська);

• середньовічна (догматична, схоластична);

• нові (пояснювального, пояснювально-ілюстративного, програ­мованого, проблемно-програмованого, комп'ютеризованого навчання).

Існує безліч підходів до класифікації видів навчання. Будуть роз­глянуті три з них: традиційне, дистанційне й розвиваюче навчання.

Традиційне навчання. Цей вид навчання на сьогоднішній день є найпоширенішим і являє собою навчання знанням, умінням і навич­кам за схемою: вивчення нового — закріплення — контроль — оцін­ка. Цей вид навчання має цілий ряд недоліків (знання передаються у готовому вигляді). Сьогодні традиційне навчання поступово витіс­няється іншими видами навчання, тому що визначаються інші вимоги до особистості й процесу її розвитку в школі. їхня сутність у тому, що колишня освітня парадигма, заснована на думці, що можна визначити достатній для успішної життєдіяльності запас знань і передати його учневі, себе вичерпала.

Дистанційне навчання — це одержання освітніх послуг без відві­дування вузу, за допомогою сучасних інформаційно-освітніх технологій і систем телекомунікації, таких як електронна пошта, телебачення й Інтернет. Дистанційне навчання можна використовувати у вищій школі, а також для підвищення кваліфікації й перепідготовки фахівців. З ог­ляду на територіальні особливості України й зростаючі потреби якісної освіти у регіонах дистанційне навчання найближчим часом займе міцне місце на ринку освітніх послуг.

Дистанційна освіта відкриває великі можливості для студентів-інвалідів. Сучасні інформаційні освітні технології дозволяють вчитися незрячим, глухим і тим, хто страждає на захворювання опорно-рухового апарата.

Комп'ютерні системи можуть проекзаменувати, виявити помилки, дати необхідні рекомендації, здійснити практичне тренування, відкрити доступ до електронних бібліотек, за лічені секунди знайти потрібну цитату, абзац, параграф або главу книги, виділити у ній головне. Навчальні курси супроводжуються ігровими ситуаціями, забезпечені терміноло¬гічними словниками і відкривають доступ до основних вітчизняних і міжнародних баз даних і знань на будь-якій відстані й у будь-який час.

Розвиваюче навчання. Поняття «розвиваюче навчання» трактуєте ся неоднозначно навіть фахівцями.

Одне з перших визначень цього поняття пов'язане з роботами В. В. Давидова. Він виділяє два типи мислення: розумово-емпіричне й теоретичне. При цьому розвиваюче навчання зводиться до формування теоретичного мислення. Два типи мислення визначаються у такий спосіб:

Емпіричне мислення — орієнтація на зовнішні, чуттєво сприймані властивості. Узагальнення, якщо воно виконується на матеріалі багатьох завдань, так само базується на зовнішніх ознаках.

Теоретичне мислення — спосіб орієнтації, що забезпечує виділення загального для цього класу завдань відношення (це перший, аналітичний рівень узагальнення). Використання загального способу й здатність виділили особливі форми цього загального відношення, тобто істотні відношення, необхідні для побудови підкласів завдань за¬пропонованого класу (змістовне угруповання вирішених завдань) — це рефлексивний рівень. Якщо додатково людина може запропонувати умови завдання нового підкласу розв'язуваного класу, тобто здатна вивести особливе відношення Із загального, то вона виходить на синтетичний рівень узагальнення.

Розвиваюче навчання відповідає на запитання про те, як повинен бути організований навчальний процес для забезпечення інтелектуального, творчого, всебічного розвитку особистості.