11.Визначення памяті. Види памяті.

Пам'ять — це пізнавальний психічний процес відображення, що полягає у закріпленні, збереженні і наступному відтворенні минулого досвіду, що робить можливим його повторне використання удіяльності або повернення у сферу свідомості.

Пам'ять — основа психічної діяльності. Без неї неможливо зро­зуміти процеси формування поведінки, мислення, свідомості, ПІДСВІ­ДОМОСТІ.

Класифікація видів пам'яті.

1. У залежності від вольових зусиль особистості:

• мимовільна: інформація запам'ятовується сама собою без спеціального заучування у ході виконання діяльності, у ході роботи над інформацією (розвинена у дитинстві);

• довільна: інформація запам'ятовується цілеспрямовано, за допомогою спеціальних прийомів.

Ефективність довільної пам'яті залежить від цілей запам'ятовування; прийомів заучування: механічне повторення (механічна пам'ять); ло­гічний переказ (логічна пам'ять); образні прийоми заучування (зорова, слухова, мотори о-рухова, смакова, дотикова, комбінована пам'ять й ін.).

2. За часом збереження матеріалу:

• сенсорна (миттєва) пам'ять — первісна миттєва реєстрація сенсорної інформації у системі пам'яті;

• короткотермінова пам'ять — спосіб збереження інформації протягом короткого проміжку часу (зберігається не повний, а узагальнений образ сприйнятого, його найбільш істотні еле­менти протягом декількох діб);

• оперативна пам'ять, розрахована на збереження інформації протягом визначеного, заздалегідь заданого терміну (від де­кількох секунд до декількох хвилин), до моменту вирішення задачі;

• довготермінова пам'ять — зберігає інформацію протягом тривалого терміну.

3. У залежності від моменту одержання інформації:

— генетична (спадкоємна) — зберігає інфоомацію, що визначає генетичну і фізіологічну будову організму в процесі розвитку й природжені форми видової поведінки (інстинкти). Інформація генетичної пам'яті зберігається у молекулах ДНК;

— прижиттєва- зберігає інформацію, отриману з момен­ту народження і до смерті. її види:

рухова — пам'ять на позу, положення тіла; лежить в основі професійних, спортивних і автоматичних навичок;

образна (зорова) — пам'ять на зоровий образ, переважає у дітей і підлітків; -

емоційна — відтворення визначеного чуттєвого стану при повтор­ному впливі тієї ситуації, у якій даний емоційний стан виник уперше;

символічна: а) словесна — формується у процесі прижиттєвого розвитку; б) логічна (значеннєва) — заснована на встановлен­ні в матеріалі значеннєвих зв'язків, що запам'ятовуються.

Пам'ять як процес обробки інформації складається з таких скла-іих;

запам'ятовування інформації —- аналіз і кодування інформа­ції, що надходить. Сенсорна інформація кодується і передається у систему пам'яті;

збереження інформації — утримання одержаних знань протя­гом відносно тривалого періоду часу;

відтворення — використання даних свого досвіду, активізація закріплених знань.

Ефекти пам'яті:

1)Ефект Зейгарник. Якщо людям запропонувати серію завдань і деякі з них дозволити довести до кінця, а інші перервати, виявиться; що згодом респонденти майже у два рази частіше згадують незавершені завдання, ніж завершені. Можна зробити висновок: людина мимоволі утримує у своїй пам'яті й у першу чергу відтворює те, що відповідає її найбільш актуальним, не-задоволеним потребам.

2)Ефект краю. При запам'ятовуванні ряду однорідної інформації найкраще по пам'яті відтворюється його початок і кінець.

3)Ефект ремінісценції— поліпшення згодом відтворення за­ученого матеріалу без додаткових його повторень. Найчастіше це явище спостерігається при розподілі повторень матеріалу в процесі його запам'ятовування, а не при заучуванні відразу напам'ять. Відстрочене на кілька днів відтворення нерідко дає кращі результати, ніж відтворення матеріалу відразу після його завчання.