- •1. Психіка як відображальна функція мозку.Структура психіки
- •2. Свідомість як психічна форма відображення людини.
- •3. Шляхи наукового пізнання психіки:основні методи і допоміжні.
- •4. Особистість, індивід, індивідуальність. Структура особистості.
- •5. Формування особистості. Спрямованість як центральне утворення особистості.
- •6. Діяльність її структура. Основні види діяльності діяльності.
- •7. Поняття про спілкування та його структурні компоненти.
- •10.Сприймання , його рефлекторна сторона. Сприймання руху, часу, простору.
- •11.Визначення памяті. Види памяті.
- •12. Процеси памяті: запам’ятовування , збереження, відтворення і його види.
- •13. Опосередковане і безпосереднє мислення. Операції мислення.
- •15. Поняття про уяву та її види. Механізм створення образів уяви.
- •16. Емоційно-вольова сфера особистості.
- •2. Власне емоції.
- •17. Індивідуальні особливостсті особистості: темперамент, здібності, характер.
- •18. Поняття про групу. Механізми і види міжособистісних стосунків.
- •19. Предмет і завдання вікової та педагогічної психології.
- •20. Закономірності, динаміка психічного розвитку та формування особистості в онтогенезі.
- •21. Психічний розвиток формування особистості у підлітковому віці.
- •22. Психічні особливості становлення особистості у юнацькому віці.
- •23. Вік дорослості
- •24. Психологія учіння як специфічна пізнавальна діяльність людини.
- •25. Процес засвоєння як зміст учбової діяльності учнів.
- •26. Психологія навчання.
- •27. Психологія виховання.
- •28. Сімейне виховання.
- •29. Психологія педагогічної діяльності.
- •30. Психологія вчителя.
11.Визначення памяті. Види памяті.
Пам'ять — це пізнавальний психічний процес відображення, що полягає у закріпленні, збереженні і наступному відтворенні минулого досвіду, що робить можливим його повторне використання удіяльності або повернення у сферу свідомості.
Пам'ять — основа психічної діяльності. Без неї неможливо зрозуміти процеси формування поведінки, мислення, свідомості, ПІДСВІДОМОСТІ.
Класифікація видів пам'яті.
1. У залежності від вольових зусиль особистості:
мимовільна: інформація запам'ятовується сама собою без спеціального заучування у ході виконання діяльності, у ході роботи над інформацією (розвинена у дитинстві);
довільна: інформація запам'ятовується цілеспрямовано, за допомогою спеціальних прийомів.
Ефективність довільної пам'яті залежить від цілей запам'ятовування; прийомів заучування: механічне повторення (механічна пам'ять); логічний переказ (логічна пам'ять); образні прийоми заучування (зорова, слухова, мотори о-рухова, смакова, дотикова, комбінована пам'ять й ін.).
2. За часом збереження матеріалу:
сенсорна (миттєва) пам'ять — первісна миттєва реєстрація сенсорної інформації у системі пам'яті;
короткотермінова пам'ять — спосіб збереження інформації протягом короткого проміжку часу (зберігається не повний, а узагальнений образ сприйнятого, його найбільш істотні елементи протягом декількох діб);
оперативна пам'ять, розрахована на збереження інформації протягом визначеного, заздалегідь заданого терміну (від декількох секунд до декількох хвилин), до моменту вирішення задачі;
довготермінова пам'ять — зберігає інформацію протягом тривалого терміну.
3. У залежності від моменту одержання інформації:
— генетична (спадкоємна) — зберігає інфоомацію, що визначає генетичну і фізіологічну будову організму в процесі розвитку й природжені форми видової поведінки (інстинкти). Інформація генетичної пам'яті зберігається у молекулах ДНК;
— прижиттєва- зберігає інформацію, отриману з моменту народження і до смерті. її види:
рухова — пам'ять на позу, положення тіла; лежить в основі професійних, спортивних і автоматичних навичок;
образна (зорова) — пам'ять на зоровий образ, переважає у дітей і підлітків; -
емоційна — відтворення визначеного чуттєвого стану при повторному впливі тієї ситуації, у якій даний емоційний стан виник уперше;
символічна: а) словесна — формується у процесі прижиттєвого розвитку; б) логічна (значеннєва) — заснована на встановленні в матеріалі значеннєвих зв'язків, що запам'ятовуються.
Пам'ять як процес обробки інформації складається з таких скла-іих;
запам'ятовування інформації —- аналіз і кодування інформації, що надходить. Сенсорна інформація кодується і передається у систему пам'яті;
збереження інформації — утримання одержаних знань протягом відносно тривалого періоду часу;
відтворення — використання даних свого досвіду, активізація закріплених знань.
Ефекти пам'яті:
1)Ефект Зейгарник. Якщо людям запропонувати серію завдань і деякі з них дозволити довести до кінця, а інші перервати, виявиться; що згодом респонденти майже у два рази частіше згадують незавершені завдання, ніж завершені. Можна зробити висновок: людина мимоволі утримує у своїй пам'яті й у першу чергу відтворює те, що відповідає її найбільш актуальним, не-задоволеним потребам.
2)Ефект краю. При запам'ятовуванні ряду однорідної інформації найкраще по пам'яті відтворюється його початок і кінець.
3)Ефект ремінісценції— поліпшення згодом відтворення заученого матеріалу без додаткових його повторень. Найчастіше це явище спостерігається при розподілі повторень матеріалу в процесі його запам'ятовування, а не при заучуванні відразу напам'ять. Відстрочене на кілька днів відтворення нерідко дає кращі результати, ніж відтворення матеріалу відразу після його завчання.