- •1. Психіка як відображальна функція мозку.Структура психіки
- •2. Свідомість як психічна форма відображення людини.
- •3. Шляхи наукового пізнання психіки:основні методи і допоміжні.
- •4. Особистість, індивід, індивідуальність. Структура особистості.
- •5. Формування особистості. Спрямованість як центральне утворення особистості.
- •6. Діяльність її структура. Основні види діяльності діяльності.
- •7. Поняття про спілкування та його структурні компоненти.
- •10.Сприймання , його рефлекторна сторона. Сприймання руху, часу, простору.
- •11.Визначення памяті. Види памяті.
- •12. Процеси памяті: запам’ятовування , збереження, відтворення і його види.
- •13. Опосередковане і безпосереднє мислення. Операції мислення.
- •15. Поняття про уяву та її види. Механізм створення образів уяви.
- •16. Емоційно-вольова сфера особистості.
- •2. Власне емоції.
- •17. Індивідуальні особливостсті особистості: темперамент, здібності, характер.
- •18. Поняття про групу. Механізми і види міжособистісних стосунків.
- •19. Предмет і завдання вікової та педагогічної психології.
- •20. Закономірності, динаміка психічного розвитку та формування особистості в онтогенезі.
- •21. Психічний розвиток формування особистості у підлітковому віці.
- •22. Психічні особливості становлення особистості у юнацькому віці.
- •23. Вік дорослості
- •24. Психологія учіння як специфічна пізнавальна діяльність людини.
- •25. Процес засвоєння як зміст учбової діяльності учнів.
- •26. Психологія навчання.
- •27. Психологія виховання.
- •28. Сімейне виховання.
- •29. Психологія педагогічної діяльності.
- •30. Психологія вчителя.
15. Поняття про уяву та її види. Механізм створення образів уяви.
УЯВА - це відтворення у психіці людини предметів та явищ, які вона сприймала коли-небудь раніше, а також створення нових образів предметів та явищ, котрих раніше вона ніколи не сприймала.
Функції уяви полягають у:
• моделюванні кінцевого результату діяльності й тих засобів, які необхідні для її виконання;
• створенні програми поведінки людей, коли проблемна ситуація невизначена;
• створенні образів, які не програмують діяльність, а підміняють її;
• створенні образів об'єктів з опорою на схеми, графіки, карти, фотознімки території, описи тощо;
• створенні принципово нових предметів та явищ тощо.
Уяву кожної людини можна охарактеризувати за різними ознаками. Насамперед уяву людини можна поділити на різні види. За характером продуктивності виокремлюють:
• відтворювальну (репродуктивну) уяву - продукти якої вже були відомі раніше;
• творчу (продуктивну) уяву.
За мірою свободи, довільності визначають:
• Пасивну уяву - що виявляється у хворобливих фантазіях, маренні, або в такому фантазуванні, яке не має усвідомленої мети;
• Активну уяву - яка відбувається в межах творчої діяльності, підкорена певній меті.
За характером образів визначають:
• Конкретну уяву - в ній уявляються певні предмети, речі тощо;
• Абстрактну уяву, що оперує більш узагальненими образами (схемами, символами).
За відношенням до актуальної ситуації виокремлюють:
• Сприймаючу уяву (яка прикована до ситуації);
• Творчу уяву (яка здатна вийти за межі ситуації).
Процес створення образів уяви, або фантазій, може мати мимовільний і довільний характер.
Мимовільну уяву зумовлюють потреби і почуття.
Коли людина ставить спеціальну мету створити образ того чи іншого об'єкта, уява набуває довільного характеру. Наприклад, командир під час занять пропонує солдатам уявити пересічну болотисту місцевість, мінні поля, брід річки тощо за картою.
Залежно від характеру діяльності людини довільну уяву поділяють на відтворювальну, або репродуктивну, і творчу.
Відтворювальну уяву поділяють на залежну та незалежну.
Уява, яка ґрунтується на образах предметів та явищ, які людина сприймала раніше, має назву відтворювальної залежної. Уяву, що спирається на створення образів внаслідок опису, схеми, карти, графіка тощо, називають відтворювальною незалежною. Читаючи навчальну й художню літературу, вивчаючи географічні карти та історичні матеріали, людина відтворює за допомогою уяви те, що відображено в художніх творах, в історичних документах. Особистості доводиться уявляти незнайомі об'єкти та явища на основі їх опису. Відтворювальна уява обслуговує спілкування людей. Цим видом уяви користується інженер, який вивчає нову для нього машину за кресленнями.
Творча уява полягає у створенні нових предметів та явищ.
16. Емоційно-вольова сфера особистості.
Емоційні процеси — це психічні процеси, що протікають у формі переживань і відображають особисту значимість та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життя людини. Емоції — психічне відображення життєвого змісту явищ, ситуацій, що виявляються у формі безпосереднього упередженого переживання, обумовленого відношенням їхніх об'єктивних властивостей до потреб суб'єкта.
Види емоційних процесів:
1. Афект — емоційний процес, що швидко опановує людиною, бурхливо протікає, характеризується змінами свідомості, порушенням вольового контролю дій, звуженням свідомості. Основна умова виникнення: неможливість суб'єкта знайти адекватний вихід із несподіваної ситуації.