2. Етапи та процедури аналізу документів.

Необхідною умовою застосування методики аналізу змісту є наявність матеріального носія інформації. У всіх випадках, коли існує або може бути відтворений такий носій, допустимо використання методики контент-аналізу. Перший етап Визначення сукупності досліджуваних джерел або повідомлень за допомогою набору заданих критеріїв, яким має відповідати кожне повідомлення: • заданий тип джерела (преса, телебачення, радіо, рекламні або пропагандистські матеріали) • один тип повідомлень (статті, замітки, плакати); • задані сторони, що беруть участь в процесі комунікації (відправник, одержувач (реципієнт); • порівнянний розмір повідомлень (мінімальний обсяг або довжина) • частота появи повідомлень, • спосіб поширення повідомлень; • місце поширення повідомлень; • час появи повідомлень. При необхідності можна використовувати й інші критерії, проте перераховані вище зустрічаються найчастіше. [6] Другий етап Формування вибіркової сукупності повідомлень. У деяких випадках можна вивчати всю визначену на першому етапі сукупність джерел, оскільки підлягають аналізу випадки (повідомлення) часто обмежені за кількістю і добре доступні. Однак іноді контент-аналіз має спиратися на обмежену вибірку, взяту з більшого масиву інформації. [6] Третій етап Виявлення одиниць аналізу. Ними можуть бути слова або теми. Правильний вибір одиниць аналізу - важлива складова всієї роботи. Найпростішим елементом повідомлення є слово. Тема - це інша одиниця, що представляє собою окреме висловлювання про який-небудь предмет. Існують досить чіткі вимоги до вибору можливої одиниці аналізу: • вона повинна бути досить великою, щоб виражати значення; • вона повинна бути досить малою, щоб не висловлювати багато значень; • вона повинна легко ідентифікуватися; • число одиниць має бути настільки велике, щоб з них можна було робити вибірку. [1] Якщо як одиниці аналізу обирається тема, то вона також виділяється відповідно до деяких правил: • Тема не може виходити за межі абзацу. • Нова тема виникає, якщо відбувається зміна: o сприймає, o діючого, o мети, o категорії. [1] Існують також і спеціальні методики контент-аналізу, адаптовані до потреб історичних та історико-філософських досліджень. Четвертий етап Виділення одиниць рахунки, які можуть збігатися зі смисловими одиницями або носити специфічний характер. У першому випадку процедура аналізу зводиться до підрахунку частоти згадки виділеної смислової одиниці, у другому - дослідник на основі аналізованого матеріалу і цілей дослідження сам висуває одиниці рахунку, якими можуть бути: • фізична протяжність текстів; • площа тексту, заповнена смисловими одиницями; • число строк (абзаців, знаків, колонок тексту); • тривалість трансляції по радіо чи ТБ; • метраж плівки при аудіо або зображення, • кількість малюнків з певним змістом, сюжетом та інше. [2] У деяких випадках дослідники використовують і інші елементи рахунку. Принципове значення на цьому етапі контент-аналізу має строгий дефінірованіе його операторів. П'ятий етап Безпосередньо процедура підрахунку. Вона в загальному вигляді схожа із стандартними прийомами класифікації по виділених угрупованням. Застосовується складання спеціальних таблиць, застосування комп'ютерних програм, спеціальних формул, статистичних розрахунків. [2] Шостий етап Інтерпретація отриманих результатів відповідно до цілей і задач конкретного дослідження. Зазвичай на цьому етапі виявляються і оцінюються такі характеристики текстового матеріалу, які дозволяють робити висновки про те, що хотів підкреслити або приховати його автор. Можливо виявлення відсотка поширеності в суспільстві суб'єктивних смислів об'єкту або явища [7].