25. Процедура управління та управлінський цикл

Процес управління – це діяльність об’єднаних у певну структуру суб’єктів та об’єктів управління, спрямована на досягнення поставлених цілей управління шляхом реалізації певних функцій та застосування відповідних методів та принципів управління. Процес управління має три основні характеристики: змістовну, організаційну та технологічну.

Управлінський цикл – повторювана сукупність послідовно здійснюваних операцій, що складають технологію процесу управління. Щодо складу управлінського циклу, то у спеціальній літературі наводиться багато думок. З погляду сучасної науки управління, структура управлінського циклу має наступний вигляд. 1. Формування мети. 2. Підготовка і прийняття рішення. 3. Організація виконання рішень (організація соціальної дії). 4. Аналіз результатів. 1. Формування мети. Дана процедура є початковою стадією управлінського циклу і охоплює кілька операцій – діагноз стану системи та керованого об’єкта; виявлення, усвідомлення та формування проблеми, постановку мети. 2. Підготовка й прийняття управлінського рішення передбачає: – висунення управлінських гіпотез; – збирання, обробку, аналіз, оцінку управлінських гіпотез; – підготовку (розробка) варіантів рішення; – оцінку варіантів рішень, вибір оптимального варіанта; – обговорення проекту рішення; – погодження проекту рішення із зацікавленими особами; – прийняття рішення (надання йому юридичної сили); – доведення рішення до організаторів виконання та виконавців.

26. Структура системи управління

Структура системи управління — це упорядкована сукупність взаємозв'язаних елементів , що визначає поділ праці та службових зв'язків між структурними підрозділами і працівниками апарату управління з підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень. Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами й працівниками і регламентує потоки інформації у систему управлінської структури, виражається в схемі й параметрах структури управління, штатному розкладі, певному співвідношенні структурних підрозділів і працівників апарату управління, положеннях про відділи та служби, у системі підпорядкування і функціональних зв'язків між персоналом управління.

Структуру управління за горизонталлю поділяють на окремі ланки, а по вертикалі — на ступені управління.

Ланки управління становлять організаційно відособлені структурні підрозділи (відділи, служби, групи), кожний з яких виконує визначену сукупність завдань згідно з вимогами функціонального поділу праці та її кооперації при опрацюванні, прийнятті та реалізації рішень. Ланки управління взаємозв'язані прямими і зворотними зв'язками за горизонталлю і вертикаллю.

Ступінь (рівень) управління — це сукупність управлінських ланок, які перебувають на відповідному ієрархічному рівні управління і відображають послідовність їх підрозділів знизу доверху. Сукупність ланок управління (структурних підрозділів), об'єднаних за ознакою подібності виконуваних функцій, утворює службу управління (економічну, комерційну, інженерну тошо).