Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпора Менедж.полностьюdoc.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
839.17 Кб
Скачать

97. Контролююча поведінка менеджера

Модель процесу контролю поведінки робітників в організації

Складові процесу контролю поведінки робітників в організації.

1. Стандарти діяльності робітників. Будь-яка робота, яку належить виконати в організації, описується за допомогою певних стандартів. Завдання ствндартів, що використовуються в процесі контролю поведінки робітників, полягає в тому, аби пояснити, що саме очікується від робітника в процесі його діяльності.

2. Вимірювання реального виконання. Виділяють 3 основних підходи до оцінки діяльності виконавців в організації:

1) оцінка за абсолютними стандартами; Діяльність робітника оцінюється шляхом порівняння отриманих ним реальних результатів із заздалегіть визначеним певним кількісним показником (стандартом).

2) оцінка за відносними стандартами; означає, що діяльність одного робітника оцінюється порівняно з результатами діяльності іншого.

3) оцінка за критерієм ступеня досягнення цілей діяльності. Якщо організація використовує процес управління за цілями (МВО), тоді оцінку діяльності робітників краще здійснювати за критерієм ступеня досягнення цілей.

На практиці рекомендується комбінувати підходи до оцінки виконання, аби зменшити недоліки кожного з них.

3. Прямий управлінський контроль поведінки робітників в організації. Складовими прямого управлінського контролю поведінки робітників є: винагородження; Інструментами винагородження:похвала; підвищення у посаді; спеціальні винагороди (премія, пільги);надання бажаного робочого завдання; символи статусу, тощо. підвищення кваліфікації підлеглих; підсилення мотивації; дисциплінарний вплив. Дисциплінарний процес включає 4 послідовних кроки: 1) усне попередження; 2) письмове попередження; 3) тимчасове призупинення діяльності; 4) звільнення з роботи.

4. Непрямий управлінський контроль поведінки робітників в організації (замінники прямого управлінського контролю). В практиці управл д-сті часто виникають ситуації, за яких прямий управлінський контроль доповнюється іншими засобами, так званими замінниками прямого управлінського контролю поведінки робітників до яких, зокрема, належать:

1) ефективна селекція (підбір кадрів); 2) сприйняття та використання феномену організаційної культури; 3) формалізаціїя процедури прийому на роботу; 4) навчання робітників (тренінг). Всі вони зменшують ймовірність того, що фактичні результати діяльності підлеглих будуть нижчими за стандарти.

98. Управління по відхиленнях

Управління за відхиленнями - це система діяльності, заснована на виявленні і доведенні до відома керівників тільки тих сигналів, які вимагають його особистої уваги. Іншими словами, це система, націлена на полегшення праці керівника за рахунок поділу всієї ділової інформації на дві частини: з одного можуть впоратися підлеглі, інша ж вимагає втручання самого керівника.  Розглянемо основні компоненти управління по відхиленнях:

Вимірювання - це оцінка, часто кількісна, різних видів діяльності, якої керівник займався в минулому або виконує тепер. Без подібної оцінки неможливо виявлення винятків, що вимагають втручань. 

Прогноз - це аналіз отриманих при вимірюванні оцінок, заснований на розумінні завдань розвитку організації та екстраполяції виявлених тенденцій на майбутнє. 

Відбір - забезпечення знання критеріїв, якими слід керуватися управлінському персоналу при досягненні поставлених перед організацією цілей. 

Спостереження - стадія оцінки ситуації, яка дає керівникові відомості про поточний стан справ. 

Порівняння - фактичний стан справ порівнюється з плановим, виділяються відхилення від норми, що вимагають уваги і доводяться до відповідного рівня керівництва. 

Для компаній, що використовують цей метод управління, встановлений реальний управлінський ефект: 

• економія часу керівника; 

• концентрація часу на більш важливих напрямках у сфері управління; 

• фільтрація і розподіл інформації для прийняття рішень на різні рівні; 

• скорочення кількості прийнятих рішень, які щодня доводиться приймати керівнику; 

• підвищення обгрунтованості рішень і зменшення ймовірності появи помилок; 

• зростання ефективності використання кваліфікованих співробітників; 

• попередження відхилень, що дозволяє уникнути авральних ситуацій; 

• покращення взаємодії між підрозділами. 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]