136. Стилі поведінки у конфлікті

Існує 5 стилів віріш конфлікту. 1.Стиль конкуренції. Людина, що використ цей стиль, досить активна, йде до виріш конфлікту своїм власним шляхом. Вона не дуже зацікавл у співроб з ін людьми, зате здатна на вольові ріш. Вона намаг задовольнити власні інтереси, не врах інтереси ін, спонук їх приймати своє власне виріш проблем. Для досяг своєї мети, людина використ свої вольові якості. Використ коли потрібно швидко приймат ріш, і людина має на це владу і авторитет, нема чого втрачати. 2.Стиль ухилення. Людина не відстоює свої права, не співпрац ні з ким для знаходж ріш проблеми чи просто ухиляється від виріш конфлікту. Цей стиль можна використ, коли проблема, якої торкаються, не дуже важлива для людини, коли вона не хоче втрачати сили на її виріш, чи коли вона відчуває, що, знаход в безнадій полож. 3.Стиль пристосування. Людина діє сумісно з ін, не намаг відстоювати власні інтереси; "жертвує" своїми інтересами на користь ін людини, поступаючись їй чи її жаліючи. Це є тоді, коли вклад в даному випадку не дуже великий, чи коли ставка на позитив ріш проблеми не дуже велика. 4.Стиль співробітництва. Людина бере активну участь у виріш конфлікту та відстоює свої інтереси, але при цьому намаг спіпрац з ін людиною. З початку "викладаються на стіл" потреби та інтереси обох сторін, а потім обговорють їх. Цей стиль особливо ефективний коли сторони мають різні приховані потреби. В таких випадках буває важко визначити джерело незадоволення. 5.Стиль компромісу. Людина дещо поступається своїми інтересами, щоб задовольнити їх частково, і ін сторона робить те саме. Компроміс часто є вдалим відступом чи навіть остан можливістю прийти до будь-якого вирішення.

137. Наслідки від управління конфліктною ситуацією

У всіх конфліктів є кілька причин: обмеж ресурсів, які треба ділити, розходж з метою, розходж в поданнях і цінностях, розходж в манері поводження, рівні утворення й т.п. Наслідки конфлікту: функціональні і дисфук-ні наслідки. Можливо кілька функ-них наслідків конфлікту: проблема може бути виріш так, що задовол всіх сторін, що призведе до мінімуму або зовсім усун труднощі в здійсн рішень - ворожість, несправедливість і вимушеності йти проти волі; сторони будуть більше розташ до співроб, а не до ворожнечі в майбутніх ситуаціях, можливих конфліктах; конфлікт може зменш можлив групового мислення й синдрому покірності, коли підлеглі не висловл ідей, які на їхню думку, не відповід ідеям їхніх керівників. Дисфункціональні наслідки утвор якщо конфліктом не управляли або робили це неефективно. Дисфун-ні наслідки - умови, що заважають досягн цілей: незадоволеність, поганий стан духу, ріст плинності кадрів і зниж продуктив; менший ступінь співроб в майбутньому; сильна відданість своїй групі й більше непродуктивної конкуренції з ін групами в орг-ції; згортання взаємодії й спілкування між конфліктуючими сторонами; збільш ворожості між конфліктуючими сторонами в міру зменш взаємодії й спілкування; додання «перемозі» у конфлікті більш знач, ніж ріш реальної проблеми.