- •1. Концептуальні основи менедженту.
- •2. Менеджмент як наука про загальнолюдську діяльність.
- •3. Менеджмент як наука про професійну дяльність
- •5. Менеджмент бізнес підприємництво
- •6.Загальна характеристика функції менеджменту
- •7. Поняття організації та її види
- •8. Поділ праці в організації.
- •9. Загальна характеристика управління організаціями
- •10. Рівні управління
- •11. Ролі менеджера в організації
- •12. Проблема періодизації розвитку управлінської думки в менеджменті
- •13. Загальна характеристика шкіл менеджменту
- •14. Школа наукового менеджменту
- •15. Бюрократичний менеджмент
- •16. Адміністративна школа менеджменту
- •17. Гуманістичний менеджмент
- •18. Характеристика основних підходів управління
- •19. Сучасні концепції менеджменту
- •22. Сутність та ознаки процесу управління
- •23. 24. Управлінська технологія та її основні елементи
- •25. Процедура управління та управлінський цикл
- •26. Структура системи управління
- •27. Поняття середовища організації
- •28. Загальна характеристика зовнішнього середовища
- •29. Виміри генерального середовища
- •30. Елементи функціонального середовища
- •31. Механізми впливу зовнішнього середовища на організацію
- •32. Взаємодія організації із зовнішнім середовищем
- •33. Внутрішнє середовище організації
- •34. Організаційна культура
- •35. Рівні культури в організації
- •36. Типи організаційної культури
- •37. Поняття управлінського рішення
- •38. Класифікація управлінських рішень
- •39. Загальна характеристика процесу прийняття рішень
- •40. Моделі прийняття рішень.
- •41. Теорії прийняття рішень.
- •42.Етапи прийняття рішень
- •43. Умови прийняття управлінських рішень
- •44, 45 Вироблення раціональних рішень
- •46. Фактори, що впливають на процес прийняття управ рішень
- •47. Модель Врума - Джаго
- •48. Залучення підлеглих до процесу розробки та прийняття управ рішень
- •49. Сутність планування як функція менеджменту
- •50. Зміст,цілі та завдання планування
- •51.Етапи планування.
- •52. Основні підходи до планування.
- •53. Стратегічне планування.
- •54. Загальна характеристика методів формулювання стратегій.
- •56. Методи формулювання стратегій бізнесу.
- •57. Портфельні стратегії.
- •58. Тактичне планування.
- •59. Основні вимоги до тактичного планування.
- •60. Оперативне планування.
- •61. Основні вимоги до оперативного планування.
- •62. Загальна характеристика організації як функції менеджменту.
- •63. Процесуальні характеристики функції організації.
- •64. Сутність та значення органіграми.
- •65. Організація як структура.
- •66. Типи організацій.
- •67. Моделі організацій.
- •68. Види організаційних структур управління.
- •69. Характеристика організаційних структур управління.
- •70. Лінійна структура управління
- •71. Лінійно-штабна структура.
- •72. Функціональна структура управління.
- •73. Дивізіональна структура.
- •74. Матрична структура управління
- •75. Сіткова структура.
- •76. Організація управління за командними принципами.
- •77. Проектування організаційних структур управління
- •78. Вдосконалення організаційних структур
- •79. Структура управління підприємством
- •80. Поняття мотивації та стимулювання
- •81. Структурно-функціональна модель процесу управління системами матеріальних стимулів праці
- •82. Соціальне стимулювання
- •83. Характеристика соціальних стимулів
- •84. Класифікація мотиваційних теорій та їх загальна характеристика
- •85. Змістовні теорії мотивації
- •1) Теорія ієрархій потреб Абрахама Маслоу;
- •2) Теорія erg Клейтона Альдерфера;
- •3) Теорія потреб Девіда МакКлеланда;
- •4) Теорія мотиваційної гігієни Фредеріка Герцберга.
- •86. Процесні теорії мотивації
- •87. Мотиваційні теорії підкріплення
- •88. Мотиваційний потенціал робочих завдань
- •89. Сучасні методики дослідження мотиваційного потенціалу
- •90. Основні підходи до стимулювання праці в сучасних умовах
- •91. Поняття контролю
- •92. Класифікація видів контролю
- •94. Основні етапи контролю
- •95. Моделі контролю
- •93. Умови ефективності контролю 96. Система контролю процесів
- •97. Контролююча поведінка менеджера
- •98. Управління по відхиленнях
- •99. Комунікації в менеджменті
- •100. Поняття та загальна характеристика комунікаційного процесу
- •101. Організаційні комунікації та їх класифікація
- •102. Характеристика вертикальних комунікацій
- •103. Міжособові комунікації
- •105. Інформація, її види та роль в менеджменті
- •106. Інтелектуальні системи управління підприємства
- •107. Автоматизовані системи управління підприємства
- •108. Сучасні методи комунікаційного процесу в менеджменті
- •109. Удосконалення комунікації в організації
- •110. Сутність керівництва. Керівництво та лідерство.
- •111. Понятт та загальна характеристика лідерства
- •112. Характеристика теорії лідерства
- •113. Порівняльна характеристика стилів керівництва
- •114. Характеристика системи Лайкерта
- •115. Управлінська сітка Блейка та Мутона
- •116. Ситуаційні підходи до ефективного керівництва
- •117. Модель керівництва Мітчела і Хауса
- •118. Ситуаційна теорія життєвого циклу Хорсі та Бланшера
- •119. Адаптивне керівництво
- •120. Система Вольфганга Хойєра
- •122. Форми влади та впливу
- •123. Класифікаційні основи влади
- •124. Поняття групи та групової динаміки
- •125. Сутність, види та характеристика груп
- •126. Формальні та нефотмальні групи
- •127. Розвиток неформальних структур та їх характеристика
- •128. Механізм створення формальних структур
- •129. Фактори, які вплив на ефективність роботи групи
- •130. Управління командою
- •131. Поняття конфлікту. Конфлікт та конфліктна ситуація
- •132. Природа конфлікт та упр-ня конфлікт ситуац в орг-ції
- •136. Стилі поведінки у конфлікті
- •137. Наслідки від управління конфліктною ситуацією
- •138. Природа стресів та управління ними
- •139. Причини стресу та їх урах в орг-ції дія-сті підлеглих 140. Фактори, які зумовл стрес та їх урах в упр-кий дія-сті
- •141. Система управління стресами в організації
- •142. Поняття організаційного розвитку
- •144. Природа організаційних перемін та управління ними
- •145. Моделі успішного здійснення організаційних перемін
- •146. Способи розпод влади між різними рівнями орг-ації в процесі упр-ня змінами
- •147. Опір перемінам та їх причини. Способи подол опору
- •148. Організаційний розвиток та його складові
- •150. Соц відповід менеджерів
- •151. Види соц відповід під-ств
- •152. Етика поведінки менеджера
- •153. Комітети з етики та їх роль в упр-нні підприємством
128. Механізм створення формальних структур
За хар-ром внутр зв'язків групи поділ на: формальні та неформальні. Формал групи - це такі утвор в межах орг-ції, які створ за ріш керівництва для викон певних вир-чих або упр-ких ф-цій. Прикладом формал групи є вироб бригада, будь-який відділ апарату упр-ня, обслуг та допоміж служби під-ва.Формал орг-цією-модель поведінки та стосунків, яка передбачена заздалегідь та на законних підставах планується для членів орг-ції. Формал орг-ція починає своє існув тоді, коли з'являється узгодж і загальновизнана процедура '''узаконення" плану дія-ті (поведінки) орг-ції. В орг-ціях існує 3 типи формал груп:1. Групи керівників (командні групи) - склад з керівника та його безпосеред підлеглих, які, в свою чергу, також можуть бути кер-ками (президент компанії та віце-президенти); 2. Вироб (робочі) групи - склад з осіб, які разом працюють над одним зав-ням (вироб бригада); 3. Комітети - це особливі види груп, яким надані повноваж для викон певного завдання або комплексу завдань (ради, комісії, цільові групи тощо).Неформал групи - це такі групи, створ та функ-ня яких не передбачалося. Вони виник спонтанно. Відмінності неформал і формал груп:
129. Фактори, які вплив на ефективність роботи групи
На ефективне функ-ня групи вплив такі фактори:1.Розмір - розмір групи повинен відповід її задачам. Оптимал розмір групи складає 5-6 осіб - вони прийм більш точні ріш, ніж ті групи, що виходять за межі цієї чис-сті.Збільш розміру групи підсилює тенденцію до неформал її поділу на підгрупи, що може привести до появи неузгодж цілей, а також конфліктів. Також, групи з парною к-стю членів більш ретельно виріш задачі, ніж з непарною.2.Склад - це ступінь подібності особистостей і точок зору, підходів, які вони виявляють при ріш проблем. Важлив причин винесення питання на ріш групи є використ різних позицій для пошуку оптимал ріш. Тому рекомендується, щоб група склад з несхожих особистостей, оскільки це забезпеч більшу ефек-сть, ніж у випадку, коли члени групи мають схожі точки зору. До того ж, склад групи повин бути неоднорід за статтю, віком, темпераментом і т.д. її членів.
3.Групові норми – вони можуть мати: • позитив характер: підтрим цілі і задачі під-ва і заохоч поведінку, спрямов на досяг цих цілей (гордість за під-во, досяг цілей, приб-ть, проф підготовка кадрів, захист чесності);• негатив характер: заохоч поведінку,що не сприяє досяг цілей під-ва (неконструкт критика керів-тва, крадіжки, прогули, низький рівень продуктив праці).4.Згуртованість - високий рівень згуртов може підвищ ефек-ть дія-ті під-ва, якщо цілі групи і під-ва узгодж між собою. Ключ моментом у створ згуртов колективу є підбір людей у під-во на підставі збігу їх життєвих цінностей відносно як проф дія-ті, так і морал аспектів люд буття.5.Конфліктність - рівень конф-сті визнач можлив менеджера виріш проблеми колективу. Для забезпеч ефек-сті функ-ня групи менеджер повинен створити необхід умови для мініміз рівня конф-сті у колективі.6.Статус і фун-льна роль членів групи. Статус працівника у під-тві може визнач такими факторами: місце в структурній ієрархії;посада;місце розташ кабінету та техніч устаткув роб місця;освіта;інформованість і накопичений досвід.Члени групи, статус яких досить високий, здатні в більш ступені вплив на ріш групи, але це не завжди привод до підвищ ефек-сті. 7.Соц контроль - люди в труд колективах розгляд як об'єкти соц контролю тому, що вони не здатні поводитися так, як вони того бажають. Беручи участь у колектив діях, кожна людина повинна постійно пристосов до вимог навколишніх. Поведінкові стандарти, що встановл в колективі, є однією з найважлив умов ефек-сті його функ-ня.Таким чином, найефект групою є та, чий розмір відповідає її задачам, яка є різнорідною за складом, чиї норми сприяють досягн цілей під-тва і створенню духу колективізму, де існує здоровий рівень конфліктності, гарне виконання як цільових, так і підтримуючих ролей і де члени групи, які мають високий статус, не домінують.