Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
norm_theoria.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
137.77 Кб
Скачать

16. Змінний робочий час : Структура та класифікація. Мета та завдання вивчення використання змінного робочого часу.

Робочий час – законодавчо встановлена тривалість обов’язкового перебування працівника на робочому місці та виконання ним трудових обов’язків. Згідно з кодексом законів України про працю норма робочого часу становить 40 год. на тиждень.

Робочий час стосовно виконавця трудового процесу класифікується за двома підходами: за першо­го підходу — на час роботи та час перерв; за другого — на нор­мований та ненормований час.

І. Часом роботи називають період, протягом якого робітник виконує дії, що пов'язані безпосередньо з виконанням виробни­чого завдання для перетворення сировини, матеріалів, напівфаб­рикатів у продукцію на даному робочому місці. Час роботи по­діляють на:

1.час продуктивної роботи (включає час підготовчо-завершальної роб, оперативної роботи, обслуговування роб місця). Час підготовчо-завершальної роботи — це час, який робіт­ник (бригада) витрачає на підготовку до виконання цільової ро­боти та дії, пов'язані з її закінченням. Оперативним називають час, який витрачається робіт­ником на виконання технологічних операцій і складається з ос­новного і допоміжного часу. За характером участі робітника у виконанні виробничої операції час оперативної роботи поді­ляють на:- час ручної роботи;- час машинно-ручної роботи;- час спостереження за роботою устаткування. До основного часу належить час, що витрачається робітни­ком на якісні або кількісні зміни предмета праці: його зовнішньо­го вигляду, форми та розмірів, положення у просторі, властиво­стей, складу. Допоміжний час витрачається на забезпечення умов вико­нання основної роботи та сприяє її виконанню (подавання дета­лей до верстата, завантаження апаратів сировиною і матеріалами, вивантаження тощо).

Час обслуговування робочого місця витрачається робітни­ком на догляд за устаткуванням і підтриманням на робочому міс­ці чистоти і порядку протягом робочого дня. Він складається із технічного обслуговування— правка і заміна різального інструменту, змазування і регулювання, переналагоджування тех­нічних засобів тощо і часу організаційного обслуговування.

2.час непродуктивної (нерегламентованої) роботи.

ІІ. Час перерв становлять усі відрізки часу зміни, коли робітник не працює (бездіяльний), незалежно від характеру та причин без­діяльності.

Перерви у роботі поділяються на: - перерви організаційно-технічного характеру; - перерви на відпочинок; - перерви на особисті потреби; - перерви, викликані порушенням нормального протікання ви­робничого процесу; - перерви, викликані порушенням трудової дисципліни.

17. Час роботи і його складові елементи.

Час роботи — сумарний час у рамках зміни, протягом якого працівник здійснює трудовий процес (працює) на своєму ро­бочому місці. Час роботи може бути використаний продуктивно весь, проте нерідко якась його частина марнується на непродуктивну роботу.

Час непродуктивної роботи — це такий час у межах зміни, протягом якого працівник щось робить, але від такої його роботи корисний результат для підприємства відсутній, а точніше навіть мінусовий, оскільки зношуються інструменти, устаткування, витрачаються матеріали, сировина, енергетичні ресурси, робочий час працівника. До непродуктивної роботи належать: усунення (виправ­лення) браку продукції, що виник з вини самого працівника; вико­нання роботи наперед, авансом, тобто такої, що не передбачена змінним завданням; виконання роботи для задоволення власних по­треб або на замовлення сторонніх осіб.

Час продуктивної роботи — сумарний час у межах зміни, протягом якого працівник виконує як свої прямі, так і суміщувані обов'язки, що передбачені регламентом. Включає час: підготовчо-за­вершальної роботи, оперативної роботи та обслуговування робочого місця.

Час підготовчо-завершальної роботи витрачається на підготовку до виконання завдання на початку зміни та на завер­шення роботи наприкінці зміни. Включає затрати робочого часу на одержання змінного завдання, нарядів; ознайомлення із завданням, виробничий інструктаж, інструментів, пристроїв; одержання, огляд і зда­чу матеріалів та ін..

Час оперативної роботи — це найпродуктивніша частина робочої зміни, пов'язана з досягненням мети трудового процесу, тобто із безпосереднім виконанням змінного завдання. Складається з двох частин: часу виконання основних та допоміжних трудових прийомів. Час виконання основних трудових прийомів або основний час витрачається працівником на дії, що безпосередньо спрямовані на перетворення предмета праці. Час виконання допоміжних трудових прийомів або допоміжний час витрачається на: встановлення предмета праці на верстат або стіл для оброблювання, зняття його звідти; управління обладнанням та переходи, пов'язані з виконанням завдання; вимірювання пред­метів праці під час роботи.

Час обслуговування робочого місця складається з двох частин: часу організаційного обслуговування та часу технічного обслуговування. Час організаційного обслуговування витрачається на до­гляд робочого місця, що пов'язаний з виконанням змінного завдання в цілому. Час технічного обслуговування витрачається на догляд обладнання у процесі виконання даної конкретної роботи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]