- •1. Сутність нормування праці: суспільний характер виробництва й об’єктивна необхідність нормування затрат живої праці
- •2.Основні принципи нормування праці, їх сутність.
- •3.Основні функції нормування праці в ринковій системі господарювання.
- •4. Організаційно-економічне та соціальне значення нормування праці.
- •5. Мотиваційна роль нормування праці.
- •6. Сутність оптимізації міри праці та її оплати.
- •7. Заходи спрямовані на вдосконалення нормування праці.
- •8.Чинники, які нині негативно впливають на стан нор-ня праці в Україні.
- •9. Роль нор-ня праці у визначенні заробітної плати.
- •10. Взаємозв’язок нор-ня праці та її орг-ції. Нор-ня праці як важлива складова її орг-ції.
- •11. Сутність законодавчого регулювання робочого часу в Україні.
- •12. Різновиди робочого часу: особливості організації нормування праці і оплати праці за цих режимів.
- •13. Річний фонд робочого часу: мета та завдання визначення річного фонду робочого часу.
- •15.Державна статистична звітність під-ва з використання робочого часу.
- •14. Облік робочого часу
- •16. Змінний робочий час : Структура та класифікація. Мета та завдання вивчення використання змінного робочого часу.
- •17. Час роботи і його складові елементи.
- •18. Час перерв і його складові елементи.
- •19. Структура нормованого і ненормованого робочого часу.
- •20. Структура часу використання устаткування. Мета визначення.
- •21. Структура часу тривалості виробничого процесу.
- •22. Мета і завдання вивчення використання робочого часу на підприємстві (організації).
- •23.Методи вивчення використання робочого часу їх сутність та сфера застосування.
- •24. Фотографія робочого часу, її сутність та мета проведення.
- •25. Самофотографія: сутність та мета проведення, визначення показників використання робочого часу.
- •26. Маршрутна фотографія: сутність, мета проведення. Зміст етапів проведення.
- •27. Фотографія часу використання устаткування: сутність та мета проведення.
- •28. Фотографія робочого часу багатоверстатника, її сутність та мета проведення. Методика проведення.
- •29. Фотографія робочого часу виробничої бригади: сутність та мета проведення. Особливості проведення фотографії робочого часу і обробки результатів.
- •30. Цільова фотографія робочого часу: сутність та мета проведення.
- •31. Індивідуальна фотографія робочого часу: сутність мета проведення.
- •32. Сутність методу моментних спостережень, сфера його застосування. Мета проведення.
- •33. Зміст першого підготовчого етапу дослідження робочого часу методом моментних спостережень.
- •34. Переваги і недоліки методу моментних спостережень.
- •35. Визначення зростання виробітку робітника (можливе ущільнення робочого часу) внаслідок усунення всіх видів втрат робочого часу.
- •36. Хронометраж, його сутність об’єкт та мета проведення.
- •37. Зміст роботи на підготовчому етапі хронометражних спостережень робочого часу.
- •38. Вибіркові хронометражні спостереження.
- •39. Обробка, аналіз результатів хронометражних спостережень.
- •40. Фотохронометраж: сутність, мета проведення, об’єкти фотохронометражних досліджень.
- •41. Використання даних хронометражних спостережень з метою вивчення, аналізу і раціоналізації структури виробничої операції та трудового процесу.
- •42. Сутність і призначення нормативних матеріалів з праці.
- •43. Класифікація нормативних матеріалів з визначення норм праці.
- •44. Вимоги до нормативних матеріалів з праці.
- •45. Зміст і призначення режимів роботи устаткування.
- •46. Нормативи часу, їх зміст і особливості застосування.
- •47. Призначення нормативів чисельності працюючих.
- •48. Укрупненні й диференційовані нормативи, сфера їх використання.
- •49. Етапи розробки нормативів з праці та їх зміст.
- •50. Сутність графоаналітичного методу обробки хронометражних вимірів для знаходження нормативної лінії.
- •51. Сутність методу найменших квадратів.
- •52. Мікроелементні нормативи часу. Системи мікроелементних нормативів, їх сутність та сфера застосування.
- •53. Базова система мікроелементних нормативів часу, її сутність та сфера застосування.
- •54. Загальнопромислові. Галузеві, місцеві нормативи праці
- •55. Основні питання аналізу нормативів з праці
- •56. Норми праці. Класифікація норм праці.
- •57. Обґрунтування норм праці. Чинники, які впливають на величину норми праці.
- •58. Дослідно-статистичні норми праці, методи їх встановлення.
- •59. Технічно - обґрунтовані норми праці, методи їх встановлення.
- •60. Визначення питомої ваги технічно обґрунтованих норм праці
- •61. Сутність аналітично – дослідного та аналітично – розрахункового методів встановлення норм праці.
- •62. Сутність сумарного методу встановлення норм праці.
- •63. Укрупненні норми праці, їх сутність, та сфера застосуванн.
- •64. Диференційовані норми праці, їх сутність та сфера застосування.
- •65. Класифікація норм праці за періодом дії.
- •66. Класифікація норм праці за сферою поширення.
- •67. Особливості визначення підготовчо-завершального часу, як складової норми часу
- •68. Особливості визначення оперативного часу як складової норми часу.
- •69. Особливості визначення часу обслуговування робочого місця як складової норми часу.
- •70. Визначення тривалості часу на відпочинок і особливості потреби. Чинники, які впливають на тривалість часу на відпочинок протягом зміни.
- •71. Норми часу, їх різновиди. Особливості встановлення в різних типах виробництва.
- •72. Норма виробітку. Залежність між нормою виробітку і нормою часу.
- •73. Норма чисельності персоналу, її сутність. Вихідна інформація для її розрахунку.
- •74. Норма керованості, її сутність, чинники, що впливають на її величину. Категорії працюючих праця яких нормується за нормою керованості.
- •75. Норма обслуговування, її сутність методика розрахунку та сфера застосування.
- •76. Нормовані завдання, їх сутність, методика встановлення та сфера застосування.
- •77. Визначення рівня виконання норм праці окремим робітником.
- •78.Визначення рівня виконання норм праці робітниками цеху, підприємства.
- •80.Причини невиконання норм праці та заходи щодо їх усунення.
- •82.Вимоги до норм праці.
- •83.Нормування праці в апаратурних процесах.
- •84.Нормування праці на вантажно-розвантажувальних процесах.
- •85.Нормування праці на механічних процесах.
- •86.Нормування праці на контрольних процесах.
- •87.Нормування праці на міжремонтному обслуговуванні технологічного устаткування.
- •88.Нормування праці на налагодженні обладнання.
- •89.Нормування праці в виробничих бригадах.
- •90.Нормування за багатоверстатного обслуговування обладнання.
- •91.Нормування праці на слюсарно-складальних процесах
- •92.Нормування праці керівників.
- •93.Нормування праці професіоналів, фахівців, технічних службовців.
- •94.Сутність і зміст централізованої організації нормування праці на підприємстві.
- •95.Сутність і зміст децентралізованої форми організації нормування праці на підприємстві.
- •96.Сутність і зміст змішаної форми організації нормування праці.
- •97.Організація обліку норм праці.
- •98.Організація перегляду діючих норм праці.
- •99.Зміст роботи з впровадження нових норм праці.
- •100.Основні питання аналізу стану нормування праці на підприємстві.
- •101.Аналіз якості діючих на підприємстві норм праці.
- •102.Причини зміни трудомісткості і перегляду норм праці.
- •Сутність нормування праці: суспільний характер виробництва й об’єктивна необхідність нормування затрат живої праці.
- •Основні принципи нормування праці, їх сутність.
75. Норма обслуговування, її сутність методика розрахунку та сфера застосування.
Норма обслуговування Но – це кількість виробничих об’єктів (верстатів, робочих місць, людей, виробничої площі тощо), що їх повинен якісно обслуговувати робітник (бригада) за одиницю робочого часу.
Норма обслуговування для допоміжного персоналу залежить від часу разового обслуговування одного об’єкта.
Норма обслуговування, тобто можлива кількість верстатів, обслуговуваних одним робітником, може бути визначена за формулою:
Но=(Тма*Кс/Тз) +1
де Тма — час машинно-автоматичної роботи верстата, коли робітник вільний і може обслуговувати інші верстати; Кс — коефіцієнт, який враховує співвідношення часу зайнятості робітника на одному верстаті з часом зайнятості (обслуговування) на інших верстатах; Тз — чає зайнятості робітника на одному верстаті.
Норму обслуговування для апаратника у виробництвах з невеликою тривалістю операцій можна визначити за співвідношенням між апаратурно-вільним часом і часом зайнятості робітника біля одного апарата.
Но=Тав/Тз +1
де Тав — апаратурно-вільний час, коли робітник вільний і може обслуговувати інший апарат; Т3 — зайнятість робітника біля одного апарата.
Норма обслуговування для допоміжних робітників прямо пропорційна фонду робочого часу Ф і обернено пропорційна нормі часу обслуговування:
Ноб=Ф/Нчоб, де Ф і Нчоб взяті для одного і того ж календарного періоду.
Для однієї робочої зміни ця формула матиме такий вигляд: Ноб=Тз/Нчоб.
76. Нормовані завдання, їх сутність, методика встановлення та сфера застосування.
Нормоване завдання — розрахунковий (обґрунтований) обсяг роботи, який повинен виконати працівник або група (бригада, ланка, колектив) за певний робочий період (зміну, декаду або на місяць). Цей вид норми вживається на сталих процесах, коли немає потреби перевиконувати план, а заробітна плата нараховується за почасовою формою.
З метою підвищення ефективності праці, встановлюватися нормовані завдання можуть для почасово оплачуваних робітників: основних робітників (зайнятих на конвеєрних лініях, операторів автоматичних ліній і ін.), допоміжних робітників (верстатників ремонтних цехів, слюсарів інструментальників, транспортних робітників), спеціалістів і службовців (технологів, конструкторів і ін.).
Нормоване завдання як і норма виробітку визначає необхідний результат праці і можна вважати, що норма виробітку - це поодинокий випадок нормованого завдання, тому що останнє визначає обсяг різнорідної продукції, в той час як норма виробітку тільки однорідної. Обсяг робіт у нормованому завданні може визначатися не тільки в натуральних одиницях як норма виробітку, а також в нормо-годинах або в нормо-гривнях.
Нормоване завдання розраховується так:
1) чітко визначають асортимент робіт або функції, які необхідно виконати за нормованим завданням;
2) встановлюють тривалість кожної функції або елементу робіт;
3) перемножити затрати праці на кожну роботу і кількість і потім скласти все.