- •1. Сутність нормування праці: суспільний характер виробництва й об’єктивна необхідність нормування затрат живої праці
- •2.Основні принципи нормування праці, їх сутність.
- •3.Основні функції нормування праці в ринковій системі господарювання.
- •4. Організаційно-економічне та соціальне значення нормування праці.
- •5. Мотиваційна роль нормування праці.
- •6. Сутність оптимізації міри праці та її оплати.
- •7. Заходи спрямовані на вдосконалення нормування праці.
- •8.Чинники, які нині негативно впливають на стан нор-ня праці в Україні.
- •9. Роль нор-ня праці у визначенні заробітної плати.
- •10. Взаємозв’язок нор-ня праці та її орг-ції. Нор-ня праці як важлива складова її орг-ції.
- •11. Сутність законодавчого регулювання робочого часу в Україні.
- •12. Різновиди робочого часу: особливості організації нормування праці і оплати праці за цих режимів.
- •13. Річний фонд робочого часу: мета та завдання визначення річного фонду робочого часу.
- •15.Державна статистична звітність під-ва з використання робочого часу.
- •14. Облік робочого часу
- •16. Змінний робочий час : Структура та класифікація. Мета та завдання вивчення використання змінного робочого часу.
- •17. Час роботи і його складові елементи.
- •18. Час перерв і його складові елементи.
- •19. Структура нормованого і ненормованого робочого часу.
- •20. Структура часу використання устаткування. Мета визначення.
- •21. Структура часу тривалості виробничого процесу.
- •22. Мета і завдання вивчення використання робочого часу на підприємстві (організації).
- •23.Методи вивчення використання робочого часу їх сутність та сфера застосування.
- •24. Фотографія робочого часу, її сутність та мета проведення.
- •25. Самофотографія: сутність та мета проведення, визначення показників використання робочого часу.
- •26. Маршрутна фотографія: сутність, мета проведення. Зміст етапів проведення.
- •27. Фотографія часу використання устаткування: сутність та мета проведення.
- •28. Фотографія робочого часу багатоверстатника, її сутність та мета проведення. Методика проведення.
- •29. Фотографія робочого часу виробничої бригади: сутність та мета проведення. Особливості проведення фотографії робочого часу і обробки результатів.
- •30. Цільова фотографія робочого часу: сутність та мета проведення.
- •31. Індивідуальна фотографія робочого часу: сутність мета проведення.
- •32. Сутність методу моментних спостережень, сфера його застосування. Мета проведення.
- •33. Зміст першого підготовчого етапу дослідження робочого часу методом моментних спостережень.
- •34. Переваги і недоліки методу моментних спостережень.
- •35. Визначення зростання виробітку робітника (можливе ущільнення робочого часу) внаслідок усунення всіх видів втрат робочого часу.
- •36. Хронометраж, його сутність об’єкт та мета проведення.
- •37. Зміст роботи на підготовчому етапі хронометражних спостережень робочого часу.
- •38. Вибіркові хронометражні спостереження.
- •39. Обробка, аналіз результатів хронометражних спостережень.
- •40. Фотохронометраж: сутність, мета проведення, об’єкти фотохронометражних досліджень.
- •41. Використання даних хронометражних спостережень з метою вивчення, аналізу і раціоналізації структури виробничої операції та трудового процесу.
- •42. Сутність і призначення нормативних матеріалів з праці.
- •43. Класифікація нормативних матеріалів з визначення норм праці.
- •44. Вимоги до нормативних матеріалів з праці.
- •45. Зміст і призначення режимів роботи устаткування.
- •46. Нормативи часу, їх зміст і особливості застосування.
- •47. Призначення нормативів чисельності працюючих.
- •48. Укрупненні й диференційовані нормативи, сфера їх використання.
- •49. Етапи розробки нормативів з праці та їх зміст.
- •50. Сутність графоаналітичного методу обробки хронометражних вимірів для знаходження нормативної лінії.
- •51. Сутність методу найменших квадратів.
- •52. Мікроелементні нормативи часу. Системи мікроелементних нормативів, їх сутність та сфера застосування.
- •53. Базова система мікроелементних нормативів часу, її сутність та сфера застосування.
- •54. Загальнопромислові. Галузеві, місцеві нормативи праці
- •55. Основні питання аналізу нормативів з праці
- •56. Норми праці. Класифікація норм праці.
- •57. Обґрунтування норм праці. Чинники, які впливають на величину норми праці.
- •58. Дослідно-статистичні норми праці, методи їх встановлення.
- •59. Технічно - обґрунтовані норми праці, методи їх встановлення.
- •60. Визначення питомої ваги технічно обґрунтованих норм праці
- •61. Сутність аналітично – дослідного та аналітично – розрахункового методів встановлення норм праці.
- •62. Сутність сумарного методу встановлення норм праці.
- •63. Укрупненні норми праці, їх сутність, та сфера застосуванн.
- •64. Диференційовані норми праці, їх сутність та сфера застосування.
- •65. Класифікація норм праці за періодом дії.
- •66. Класифікація норм праці за сферою поширення.
- •67. Особливості визначення підготовчо-завершального часу, як складової норми часу
- •68. Особливості визначення оперативного часу як складової норми часу.
- •69. Особливості визначення часу обслуговування робочого місця як складової норми часу.
- •70. Визначення тривалості часу на відпочинок і особливості потреби. Чинники, які впливають на тривалість часу на відпочинок протягом зміни.
- •71. Норми часу, їх різновиди. Особливості встановлення в різних типах виробництва.
- •72. Норма виробітку. Залежність між нормою виробітку і нормою часу.
- •73. Норма чисельності персоналу, її сутність. Вихідна інформація для її розрахунку.
- •74. Норма керованості, її сутність, чинники, що впливають на її величину. Категорії працюючих праця яких нормується за нормою керованості.
- •75. Норма обслуговування, її сутність методика розрахунку та сфера застосування.
- •76. Нормовані завдання, їх сутність, методика встановлення та сфера застосування.
- •77. Визначення рівня виконання норм праці окремим робітником.
- •78.Визначення рівня виконання норм праці робітниками цеху, підприємства.
- •80.Причини невиконання норм праці та заходи щодо їх усунення.
- •82.Вимоги до норм праці.
- •83.Нормування праці в апаратурних процесах.
- •84.Нормування праці на вантажно-розвантажувальних процесах.
- •85.Нормування праці на механічних процесах.
- •86.Нормування праці на контрольних процесах.
- •87.Нормування праці на міжремонтному обслуговуванні технологічного устаткування.
- •88.Нормування праці на налагодженні обладнання.
- •89.Нормування праці в виробничих бригадах.
- •90.Нормування за багатоверстатного обслуговування обладнання.
- •91.Нормування праці на слюсарно-складальних процесах
- •92.Нормування праці керівників.
- •93.Нормування праці професіоналів, фахівців, технічних службовців.
- •94.Сутність і зміст централізованої організації нормування праці на підприємстві.
- •95.Сутність і зміст децентралізованої форми організації нормування праці на підприємстві.
- •96.Сутність і зміст змішаної форми організації нормування праці.
- •97.Організація обліку норм праці.
- •98.Організація перегляду діючих норм праці.
- •99.Зміст роботи з впровадження нових норм праці.
- •100.Основні питання аналізу стану нормування праці на підприємстві.
- •101.Аналіз якості діючих на підприємстві норм праці.
- •102.Причини зміни трудомісткості і перегляду норм праці.
- •Сутність нормування праці: суспільний характер виробництва й об’єктивна необхідність нормування затрат живої праці.
- •Основні принципи нормування праці, їх сутність.
72. Норма виробітку. Залежність між нормою виробітку і нормою часу.
Норма виробітку Нв – це кількість одиниць продукції у натуральних показниках, яку повинен виробити працівник за одиницю робочого часу (за годину, зміну, місяць) за певних організаційно-технічних умов. Нв = Тзм : Нч.
Норма часу Нч - це кількість робочого часу, об’єктивно потрібного для виконання конкретної роботи (операції) за певних організаційно-технічних умов. Одиниці виміру: хвилина, година, день.
Залежність між нормою виробітку і нормою часу: між зміною норми виробітку і норми часу існує залежність: якщо норма часу зменшується на х%, то норма виробітку зростає на у% :
Нв + yНв/100 = Тзм/Нч-xНч/100
Після відповідного перетворення цієї рівності дістанемо:
100Нв+yНв/100 = Тзм100/100Нч-xНч.
Оскільки Нч · Нв = Тзм, то після подальшого перетворення одержуємо рівняння:
y=100x/100-x.
Норма виробітку(y)=(100*%зниження норми часу)/(100-%зниження норми часу).
x=100y/100+y.
Норма часу(x)= (100*%зростання норм виробітку)/(100+%зростання норм виробітку).
73. Норма чисельності персоналу, її сутність. Вихідна інформація для її розрахунку.
Норма чисельності персоналу Нчис – це розрахункова кількість
працівників, необхідних для якісного обслуговування виробничих об’єктів
різноманітного призначення.
Формула розрахунку:
Нчис=m/Ho*Kзм.
де т – кількість верстатів;
Кзм – коефіцієнт змінності роботи верстатів.
Нчис. встановлюється для основних і допоміжних робітників, спеціалістів, фахівців. Нчис. є основою для планування чисельності персоналу.
Норма чисельності встановлюється таким чином:
- на основі норм обслуговування;
- на основі трудомісткості виконаних робіт;
- на основі нормативів чисельності;
- на основі робочих місць.
74. Норма керованості, її сутність, чинники, що впливають на її величину. Категорії працюючих праця яких нормується за нормою керованості.
Норма керованості (підлеглості)- це обгрунтована оптимальна чисельність осіб або структрурних підрозділів, яку доцільно підпорядковувати одному керівникові. Застосовується для правильного визначення кількості посад керівникові (юригадирів, майстрів, старших майстрів, начальників змін і дільниць). Норма підлеглості для майстрів заготівельних дільниць, наприклад, залежить від типу виробництва, номенклатури деталей, складності продукції та питомої ваги нових виробів.
Теоретики управління приділяли багато уваги визначенню того, якою має бути ідеальна норма керованості.Визначенню цієї норми приділяли багато уваги вчені адміністративної школи управління, які встановили, що найкращою нормою є 7—10 підлеглих. Хоча, як правило, на найвищих рівнях управління кількість підлеглих коливається від 4 до 8, і від 8 до 15 - на найнижчих. Рівень управління, характер вирішуваних завдань, характеристики підлеглих і здібності керівника - все це відіграє роль у визначенні кількості осіб, якими безпосередньо й ефективно управляє керівник.
Оптимальна кількість працівників, безпосередньо підпорядкованих одному керівнику, визначається:
— здібностями начальника;
— здібностями та кваліфікацією працівників (менш кваліфіковані, молоді працівники потребують більшої уваги);
— типом роботи (наприклад, якщо темп роботи диктується технологічним процесом, конвеєром, то такі роботи потребують меншого контролю, і як наслідок, кількість робітників збільшується);
— територіальним розміщенням;
— мотивацією працівників;
— важливістю роботи.