- •1. Сутність нормування праці: суспільний характер виробництва й об’єктивна необхідність нормування затрат живої праці
- •2.Основні принципи нормування праці, їх сутність.
- •3.Основні функції нормування праці в ринковій системі господарювання.
- •4. Організаційно-економічне та соціальне значення нормування праці.
- •5. Мотиваційна роль нормування праці.
- •6. Сутність оптимізації міри праці та її оплати.
- •7. Заходи спрямовані на вдосконалення нормування праці.
- •8.Чинники, які нині негативно впливають на стан нор-ня праці в Україні.
- •9. Роль нор-ня праці у визначенні заробітної плати.
- •10. Взаємозв’язок нор-ня праці та її орг-ції. Нор-ня праці як важлива складова її орг-ції.
- •11. Сутність законодавчого регулювання робочого часу в Україні.
- •12. Різновиди робочого часу: особливості організації нормування праці і оплати праці за цих режимів.
- •13. Річний фонд робочого часу: мета та завдання визначення річного фонду робочого часу.
- •15.Державна статистична звітність під-ва з використання робочого часу.
- •14. Облік робочого часу
- •16. Змінний робочий час : Структура та класифікація. Мета та завдання вивчення використання змінного робочого часу.
- •17. Час роботи і його складові елементи.
- •18. Час перерв і його складові елементи.
- •19. Структура нормованого і ненормованого робочого часу.
- •20. Структура часу використання устаткування. Мета визначення.
- •21. Структура часу тривалості виробничого процесу.
- •22. Мета і завдання вивчення використання робочого часу на підприємстві (організації).
- •23.Методи вивчення використання робочого часу їх сутність та сфера застосування.
- •24. Фотографія робочого часу, її сутність та мета проведення.
- •25. Самофотографія: сутність та мета проведення, визначення показників використання робочого часу.
- •26. Маршрутна фотографія: сутність, мета проведення. Зміст етапів проведення.
- •27. Фотографія часу використання устаткування: сутність та мета проведення.
- •28. Фотографія робочого часу багатоверстатника, її сутність та мета проведення. Методика проведення.
- •29. Фотографія робочого часу виробничої бригади: сутність та мета проведення. Особливості проведення фотографії робочого часу і обробки результатів.
- •30. Цільова фотографія робочого часу: сутність та мета проведення.
- •31. Індивідуальна фотографія робочого часу: сутність мета проведення.
- •32. Сутність методу моментних спостережень, сфера його застосування. Мета проведення.
- •33. Зміст першого підготовчого етапу дослідження робочого часу методом моментних спостережень.
- •34. Переваги і недоліки методу моментних спостережень.
- •35. Визначення зростання виробітку робітника (можливе ущільнення робочого часу) внаслідок усунення всіх видів втрат робочого часу.
- •36. Хронометраж, його сутність об’єкт та мета проведення.
- •37. Зміст роботи на підготовчому етапі хронометражних спостережень робочого часу.
- •38. Вибіркові хронометражні спостереження.
- •39. Обробка, аналіз результатів хронометражних спостережень.
- •40. Фотохронометраж: сутність, мета проведення, об’єкти фотохронометражних досліджень.
- •41. Використання даних хронометражних спостережень з метою вивчення, аналізу і раціоналізації структури виробничої операції та трудового процесу.
- •42. Сутність і призначення нормативних матеріалів з праці.
- •43. Класифікація нормативних матеріалів з визначення норм праці.
- •44. Вимоги до нормативних матеріалів з праці.
- •45. Зміст і призначення режимів роботи устаткування.
- •46. Нормативи часу, їх зміст і особливості застосування.
- •47. Призначення нормативів чисельності працюючих.
- •48. Укрупненні й диференційовані нормативи, сфера їх використання.
- •49. Етапи розробки нормативів з праці та їх зміст.
- •50. Сутність графоаналітичного методу обробки хронометражних вимірів для знаходження нормативної лінії.
- •51. Сутність методу найменших квадратів.
- •52. Мікроелементні нормативи часу. Системи мікроелементних нормативів, їх сутність та сфера застосування.
- •53. Базова система мікроелементних нормативів часу, її сутність та сфера застосування.
- •54. Загальнопромислові. Галузеві, місцеві нормативи праці
- •55. Основні питання аналізу нормативів з праці
- •56. Норми праці. Класифікація норм праці.
- •57. Обґрунтування норм праці. Чинники, які впливають на величину норми праці.
- •58. Дослідно-статистичні норми праці, методи їх встановлення.
- •59. Технічно - обґрунтовані норми праці, методи їх встановлення.
- •60. Визначення питомої ваги технічно обґрунтованих норм праці
- •61. Сутність аналітично – дослідного та аналітично – розрахункового методів встановлення норм праці.
- •62. Сутність сумарного методу встановлення норм праці.
- •63. Укрупненні норми праці, їх сутність, та сфера застосуванн.
- •64. Диференційовані норми праці, їх сутність та сфера застосування.
- •65. Класифікація норм праці за періодом дії.
- •66. Класифікація норм праці за сферою поширення.
- •67. Особливості визначення підготовчо-завершального часу, як складової норми часу
- •68. Особливості визначення оперативного часу як складової норми часу.
- •69. Особливості визначення часу обслуговування робочого місця як складової норми часу.
- •70. Визначення тривалості часу на відпочинок і особливості потреби. Чинники, які впливають на тривалість часу на відпочинок протягом зміни.
- •71. Норми часу, їх різновиди. Особливості встановлення в різних типах виробництва.
- •72. Норма виробітку. Залежність між нормою виробітку і нормою часу.
- •73. Норма чисельності персоналу, її сутність. Вихідна інформація для її розрахунку.
- •74. Норма керованості, її сутність, чинники, що впливають на її величину. Категорії працюючих праця яких нормується за нормою керованості.
- •75. Норма обслуговування, її сутність методика розрахунку та сфера застосування.
- •76. Нормовані завдання, їх сутність, методика встановлення та сфера застосування.
- •77. Визначення рівня виконання норм праці окремим робітником.
- •78.Визначення рівня виконання норм праці робітниками цеху, підприємства.
- •80.Причини невиконання норм праці та заходи щодо їх усунення.
- •82.Вимоги до норм праці.
- •83.Нормування праці в апаратурних процесах.
- •84.Нормування праці на вантажно-розвантажувальних процесах.
- •85.Нормування праці на механічних процесах.
- •86.Нормування праці на контрольних процесах.
- •87.Нормування праці на міжремонтному обслуговуванні технологічного устаткування.
- •88.Нормування праці на налагодженні обладнання.
- •89.Нормування праці в виробничих бригадах.
- •90.Нормування за багатоверстатного обслуговування обладнання.
- •91.Нормування праці на слюсарно-складальних процесах
- •92.Нормування праці керівників.
- •93.Нормування праці професіоналів, фахівців, технічних службовців.
- •94.Сутність і зміст централізованої організації нормування праці на підприємстві.
- •95.Сутність і зміст децентралізованої форми організації нормування праці на підприємстві.
- •96.Сутність і зміст змішаної форми організації нормування праці.
- •97.Організація обліку норм праці.
- •98.Організація перегляду діючих норм праці.
- •99.Зміст роботи з впровадження нових норм праці.
- •100.Основні питання аналізу стану нормування праці на підприємстві.
- •101.Аналіз якості діючих на підприємстві норм праці.
- •102.Причини зміни трудомісткості і перегляду норм праці.
- •Сутність нормування праці: суспільний характер виробництва й об’єктивна необхідність нормування затрат живої праці.
- •Основні принципи нормування праці, їх сутність.
25. Самофотографія: сутність та мета проведення, визначення показників використання робочого часу.
Самофотографія – різновид індивідуальної фотографії, розрахований на те, що працівник сам вестиме спостереження за своєю роботою і фіксуватиме втрати робочого часу з різних причин, у першу чергу ті, що трапляються не з його вини. Беручи до уваги ефективність самофотографії як методу контролю знизу за якістю організації праці і виробництва, її доцільно проводити не менш як 2-3 рази на рік на кожному робочому місці. Цей вид спостережень ефективний в тому випадку, якщо самофотографії проводяться систематично, охоплюють великі групи працівників і по їх результатах приймаються необхідні заходи для поліпшення організації праці. Наслідками кожного туру самофотографії мають бути узагальнення зібраної інформації, докладне обговорення, розробка і реалізація дійових заходів щодо усунення причин втрат або непродуктивного використання робочого часу.
Самофотографія є також засобом залучення робітників до активної участі в управлінні виробництвом, отже її слід вдосконалювати і всіляко підтримувати. Недолік цього методу очевидний - з його допомогою можуть бути зафіксовані лише втрати, не залежні від працівника.
26. Маршрутна фотографія: сутність, мета проведення. Зміст етапів проведення.
Маршрутна фотографія застосовується тоді, коли виникає потреба проаналізувати завантаженість робітників, які не мають постійних робочих місць, а виконують свої обов'язки на пересувних робочих місцях (водії, машиністи кранів, трактористи тощо) чи працюють на досить розлогих зонах обслуговування (черговий персонал слюсарів, електриків, наладчики устаткування, прибиральники, підсобні робітники і т.п.).
Такий вид фотографії звичайно виконується двома спостерігачами. Один перебуває на початку, а другий — наприкінці маршруту або зони. Можливий і такий варіант, коли спостереження веде одна людина, пересуваючись разом з рухливим робочим місцем. Якщо спостерігач один, він може, залишаючись на одному місці, фіксувати роботу кількох транспортних одиниць, реєструючи їх появу в одних і тих самих пунктах, що дістали назву фіксажних точок. Цей вид фотографії ще не набув широкого визнання через недостатню увагу до допоміжного виробництва.
27. Фотографія часу використання устаткування: сутність та мета проведення.
Важливо також засвоїти методику проведення спостережень за роботою устаткування, яка за індивідуальної та групової фотографії майже не відрізняється від фотографії робочого часу. Робочий час розглядається стосовно устаткування: наявність ефективної роботи, простоїв, холостого ходу. За результатами спостереження складають баланс робочого часу використання устаткування, що є основою для розрахунків: коефіцієнт використання робочого часу; коефіцієнт ефективної роботи машини; коефіцієнт холостого ходу машини. Така фотографія проводиться 2-3 рази на рік з метою визначити ступінь завантаження устаткування в часі. Проходячи маршрутом, спостерігач фіксує лише дві події: «працює» або «не працює». В його завдання також входить дотримуватися методики спостереження. Не кожне включення устаткування означає його продуктивну роботу, адже машина може працювати й на холостому ходу. Машина працює – це коли вона виробляє нові споживні вартості, здійснює технологічний прогрес.