37. Зміст роботи на підготовчому етапі хронометражних спостережень робочого часу.

Велике значення для проведення хронометражу відіграє саме підготовчих етап. На етапі підготовки до хронометражного спостереження необхідно, насамперед, визначити об’єкт і мету цього заходу. Ігнорування цієї вимоги може звести хронометраж до простого перегляду норм затрат праці.

До початку безпосередніх вимірів досліджувану операцію слід розкласти на складові відносно самостійні частини (трудові прийоми, встановити фіксажні точки, визначити необхідну кількість повторних вимірів часу.

Якщо хронометраж проводиться з метою встановлення обґрунтованих норм, необхідно до його початку усунути всі перешкоди нормальній роботі, а за об’єкт спостереження брати робітника чи групу робітників із середнім рівнем виконання норм. Коли хронометраж проводиться з метою виявлення і поширення передових методів праці, за об’єкт спостереження обирають передового працівника і ще декілька інших для порівняння.

На етапі підготовки дуже важливим є визначення фіксажних точок, що означають закінчення одного елемента і початок іншого. Це можуть бути, наприклад, моменти дотику руки до пульту керування тощо.

Потрібно обов’язково визначити оптимальну кількість вимірів (зазвичай беруть із довідників або розраховують за спеціальною формулою).

До початку спостереження всі відомості заносять до хронокарти, які характеризують робітника, виконувану роботу, організацію робочого місця, технологічні параметри роботи.

38. Вибіркові хронометражні спостереження.

Є вибіркові та безперервні хронометражні спостереження. За вибіркового хронометражу ведеться облік часу, що його витрачає робітник на окремі, заздалегідь обрані елементи трудового процесу (операції).

До цього способу спостереження звертаються здебільшого тоді, коли немає потреби хронометрувати геть усю операцію, а особливий інтерес становлять якихось 2-3 елементи (ручні прийоми), або коли після безперервного хронометражу один чи два хроноряди виявилися недостатньо сталими, отже виникає потреба критичного перегляду методу роботи та додаткового хронометрування.

Під час вибіркового хронометражу неважко відразу визначити тривалість спостережуваних елементів операції, яка фіксується на хронокарті у рядку «Т». Тоді як при безперервному хронометражному спостереженні у хронокарті зазначаються зміни поточного часу в рядку «П», тобто момент закінчення одного елемента і початку наступного.

39. Обробка, аналіз результатів хронометражних спостережень.

Після закінчення спостереження починається обробка його результатів. Спочатку слід визначити тривалість кожного елемента операції. Для цього від показника поточного часу закінчення даного елемента віднімають показник поточного часу закінчення попереднього елемента. Одержана різниця становитиме час тривалості даного елемента, а відповідний запис робиться у клітині рядка «Т».

Після цього проти кожного елемента в рядку «Т» утвориться ряд неоднакових, проте близьких за величиною чисел, що утворюють хронометражний ряд. Співвідношення між найбільшою і найменшою величиною хроноряду, обчислене у вигляді коефіцієнта, характеризує коефіцієнт сталості.

Серед показників хроноряду можуть зустрічатися так звані аномальні величини, що значно відрізняються від усіх інших. Такі величини слід виключати з хронорядів і в подальші розрахунки не брати до уваги. Після очищення хронорядів і їх перевірки на сталість починають обчислення середньої тривалості кожного елемента операції та всієї операції загалом. Це можна вважати кінцевою метою, адже середнє значення тривалосі операції за даними хронометража можна вважати за норму затрат часу, визначену аналітико-дослідним методом.